Чому Артур Гейз обирає IBIT, а не Strategy для прямої експозиції до біткоїна

Для інвестора, який передусім хоче отримати доступ до руху ціни біткоїна, вибір між IBIT і Strategy зводиться не до питання, «що з них є біткоїном», а до того, скільки додаткової складності він готовий прийняти. Артур Гейз вважає, що за нинішніх умов спотовий ETF на кшталт iShares Bitcoin Trust (IBIT) від BlackRock може бути простішим і прозорішим інструментом, ніж акції Strategy — компанії, відомої раніше як MicroStrategy.

IBIT створений для відстеження вартості біткоїна через структуру біржового фонду. Strategy натомість є звичайним акціонерним товариством: його результат залежить не лише від BTC, а й від боргів, фінансування, випуску нових акцій, корпоративних зобов’язань і того, яку оцінку ринок готовий дати біткоїн-активам компанії.

Чому аргумент про Strategy як захист від падіння втрачає вагу

Раніше Гейз розглядав Strategy як спосіб зіграти на ризику падіння або ринкової дезорганізації навколо біткоїна — зокрема у сценарії, за якого BTC міг би опуститися приблизно до 20 000 доларів. Але його оновлена позиція прив’язана до макроекономічного середовища: якщо грошово-кредитна політика пом’якшується, а ліквідність у доларах зростає, сценарій екстремального падіння перестає бути центральним для цієї угоди. Тоді інвесторам може бути важливіше отримати ефективну довгу позицію в біткоїні, а не володіти складним корпоративним аналогом.

Це не означає, що біткоїн гарантовано не падатиме. Йдеться про інше: сенс володіння Strategy потрібно оцінювати з огляду на ринкові умови. Якщо мета — просто брати участь у русі ціни BTC, інструмент із меншою кількістю компаній-специфічних змінних може виявитися доречнішим.

Що таке mNAV і чому від нього залежить модель Strategy

Ключова особливість Strategy — модель фінансування через біткоїн-скарбницю. Інвестори порівнюють ринкову або корпоративну вартість компанії з вартістю біткоїнів, якими вона володіє. Для цього часто використовують показник mNAV — модифіковану чисту вартість активів, або кратне до NAV. Якщо mNAV перевищує 1, ринок оцінює компанію дорожче за її базові біткоїн-активи; показник нижче 1 означає дисконт за відповідною методикою розрахунку.

Механізм найкраще працює тоді, коли MSTR торгується з істотною премією. Компанія може випускати акції за ціною, вищою за вартість біткоїнів у розрахунку на акцію, залучати капітал і купувати за нього нові BTC. Якщо це збільшує обсяг біткоїна на одну акцію, ринок може й надалі підтримувати таку конструкцію.

Спрощено логіка виглядає так:

премія до вартості біткоїнів → випуск акцій → купівля додаткового BTC → більша експозиція до біткоїна на акцію → подальший попит інвесторів

Слабке місце цієї схеми — сама премія. Якщо MSTR наближається до NAV, випуск нових акцій стає менш привабливим. Якщо акції торгуються нижче NAV, залучення капіталу може вже розмивати частку наявних акціонерів, а не створювати додану вартість. У публікаціях 2026 року описувалося падіння mNAV із понад 2× у 2024 році приблизно до 1,07×, що показує, як стискання премії послаблює динаміку моделі.

Водночас конкретні цифри потрібно трактувати обережно: різні трекери використовують різні визначення. Одні розрахунки враховують лише звичайний акціонерний капітал, інші додають борги та привілейовані цінні папери. Через це в окремих звітах фігурували значення нижче 1, а в інших — близькі до 1,05. Незмінним залишається головний висновок: оцінка Strategy чутлива до премії, яку інвестори готові платити.

Чому IBIT виглядає «чистішою» ставкою на BTC

Спотовий біткоїн-ETF володіє біткоїном і покликаний відстежувати його вартість через структуру фонду. Механізм створення та погашення паїв має утримувати ринкову ціну ETF близько до його чистої вартості активів — NAV. Фонду не потрібно підтримувати окрему премію за корпоративну фінансову стратегію.

Порівняно з акціями Strategy це прибирає кілька додаткових рівнів ризику:

• Ризик премії або дисконту. Експозиція IBIT тісніше прив’язана до біткоїнів, що лежать в основі фонду, тоді як Strategy може торгуватися значно вище або нижче вартості своїх активів.
• Ризик розмивання. Strategy може випускати акції або інші цінні папери, щоб фінансувати купівлю BTC та виконувати свої зобов’язання. Це може бути вигідним для акціонерів за сприятливих умов, але за звуження премії — навпаки, зашкодити їм.
• Ризик фінансування. Борги, привілейовані папери, потреба в рефінансуванні та інші рішення щодо розподілу капіталу впливають на вартість MSTR незалежно від ціни біткоїна.
• Ризик операційної компанії. Strategy — це компанія, а не пасивна оболонка для BTC. Її акції відображають корпоративні рішення так само, як і вартість базового активу.
• Менш очевидна мета інвестиції. Інвестору, який шукає саме експозицію до біткоїна, простіше визначити її через ETF, ніж через акції, дохідність яких залежить одночасно від BTC і від оцінювального мультиплікатора компанії.

IBIT також не є безризиковим: біткоїн залишається волатильним, а ETF має власну комісію та особливості структури. Однак порівняння Гейза стосується передусім відносної складності. IBIT ближчий до прямої ринкової позиції на BTC, тоді як Strategy — це більш волатильна ставка на біткоїн плюс життєздатність моделі фінансування компанії.

Що показують інституційні потоки

Останні повідомлення свідчать, що регульовані криптопродукти дедалі активніше конкурують із акціями, пов’язаними з цифровими активами. За даними, оприлюдненими на основі квартального звіту Bank of America за II квартал 2026 року, банк скоротив позицію в Strategy приблизно з 4 мільйонів акцій вартістю близько 495 мільйонів доларів до приблизно 1,2 мільйона акцій на суму близько 110 мільйонів доларів. Інші публікації оцінювали скорочення приблизно у 70% і водночас повідомляли про збільшення позиції банку в IBIT на 77%.

Окремо повідомлялося, що в II кварталі Bank of America володів спотовими ETF на Ethereum приблизно на 23,6 мільйона доларів. У тих самих матеріалах наводилися дані про приплив 486,8 мільйона доларів до біткоїн-ETF і понад 102 мільйони доларів до Ethereum-ETF за два дні.

Ці цифри підсилюють ширшу тезу Гейза: регульовані ETF стають важливим каналом інституційного доступу до цифрових активів. Але самі по собі вони не доводять, що всі інституційні інвестори залишають Strategy. Звітність 13F є періодичним і відкладеним знімком портфеля, а зміни позицій можуть бути пов’язані зі зміною мандата, хеджуванням або торговими рішеннями.

IBIT чи Strategy: який інструмент відповідає меті

Практичну різницю можна сформулювати так:

• IBIT може підійти інвесторам, які шукають відносно пряму експозицію до біткоїна, фондову структуру з орієнтацією на торгівлю поблизу NAV і менше компаній-специфічних фінансових змінних.
• Strategy може підійти інвесторам, які шукають складнішу акціонерну позицію, де прибутки та збитки можуть посилюватися через рух BTC, боргове фінансування, розмивання та зміну премії mNAV.

Strategy здатна випередити біткоїн або ETF, якщо її премія зростає, а фінансова модель працює на користь акціонерів. Але акції можуть і відставати, коли премія стискається, нові випуски стають менш вигідними або корпоративні зобов’язання тиснуть на оцінку. В одному з порівнянь за 2026 рік зазначалося, що Strategy знизилася приблизно на 39% від початку року, тоді як IBIT — приблизно на 27%; різницю частково пояснювали не самим лише борговим важелем, а й скороченням премії.

Отже, висновок Гейза — це насамперед питання конструкції експозиції. Якщо бажаний результат полягає в тому, щоб володіти інвестицією, яка відстежує біткоїн, IBIT обходить значну частину оцінювальної та балансової складності Strategy. Якщо ж мета — отримати потенційно посилену акціонерну ставку на BTC, Strategy залишається іншим і суттєво складнішим інструментом.