У Кремлі назріває фіскальний розкол: топ-чиновники попередили Путіна, що військові витрати «непідйомні»

Провідні фінансові управлінці Росії пішли на рідкісний прямий конфлікт із Владіміром Путіним, приватно застерігши його про справжню ціну війни в Україні. За інформацією обізнаних джерел, високопосадовці Мінфіну та Центрального банку — включно з міністром фінансів Антоном Сілуановим — попередили Путіна, що військові видатки розганяють дефіцит федерального бюджету до небезпечної межі й загрожують ширшим економічним колапсом .

Їхня вимога була гранично чіткою: скоротити оборонний бюджет, щоб уникнути фіскальної кризи . Путін відкинув її без вагань, доручивши Мінфіну знайти резерви в інших частинах бюджету, не чіпаючи військових витрат .

Цей обмін думками — разом із документами, що просочилися назовні, — оголює розкол у найближчому оточенні Кремля навколо економічної стратегії. І це тоді, коли офіційна статистика зафіксувала перше квартальне скорочення ВВП із початку 2023 року.

Приватні застереження і реакція Путіна

Попередження прозвучали з найвищих щаблів російської економічної бюрократії — від міністра фінансів Антона Сілуанова та представників Центробанку . Вони поінформували Кремль, що нинішня структура військових видатків несе «ризик стрімкого зростання дефіциту бюджету», і наполягали на негайному перегляді та частковому урізанні оборонних програм .

Згідно з публікацією Bloomberg, яка посилається на близькі до обговорень джерела, чиновники вважають, що без корекції курсу дефіцит опинився на «нестійкій» траєкторії . Відповідь Путіна була однозначною: жодних скорочень оборони. Він заявив міністерству фінансів шукати гроші в інших, не пов’язаних із війною, бюджетних лініях .

Внутрішнє протистояння вийшло назовні, коли Financial Times опублікувала лютневий лист Сілуанова до уряду. У ньому міністр попереджав, що військові видатки в 2026 році перевищать бюджет щонайменше на 2 трильйони рублів (близько $28 млрд), а за «негативним сценарієм» цей перерозхід сягне 4 трильйонів рублів. Схожі перевитрати — по 4 трильйони рублів — він прогнозував і на 2027–2028 роки, закликавши уряд заморозити приблизно 2,9 трильйона рублів ($40,8 млрд) запланованих невоєнних видатків для компенсації .

Наскільки велика бюджетна діра Міністерства оборони?

Бюджетні тріщини вже не обмежуються закритими нарадами. Двоє наближених до уряду осіб повідомили Bloomberg, що саме Міністерство оборони зіткнулося з нестачею у 1,3 трильйона рублів (приблизно $18 млрд) у бюджеті на 2026 рік . Ця діра — частина ширшого фіскального погіршення: Росія планувала річний дефіцит у 2026 році на рівні 3,8 трлн рублів, однак уже за перші чотири місяці він роздувся до 5,9 трильйона рублів .

Витрати на війну тепер поглинають приблизно 40% усього федерального бюджету, що, як приватно попереджають Сілуанов і Центробанк, є несумісним зі стабільними державними фінансами .

Економіка Росії скоротилася вперше за три роки

Сигнали фінансової тривоги збігаються в часі з різким погіршенням реальної економічної активності. За попередньою оцінкою Росстату, оприлюдненою 15 травня 2026 року, ВВП Росії у I кварталі скоротився на 0,2% у річному вимірі . Центробанк Росії опублікував різкішу оцінку падіння — 0,5% рік до року, тоді як Інститут народногосподарського прогнозування (ІНП) РАН оцінив скорочення в 1,5% .

Це перше квартальне зниження російського ВВП за три роки. Воно змусило уряд урізати прогноз зростання на весь 2026 рік до лише 0,4% — з попередніх 1,3% .

Що тягне економіку вниз?

Спад не є наслідком одного шоку. На воєнну економіку Росії тиснуть одразу кілька факторів, що накладаються один на одного:

• Західні санкції продовжують обмежувати надходження від експорту енергоносіїв, доступ до технологій та промислове виробництво .
• Високі відсоткові ставки, які Центробанк утримує для боротьби з інфляцією, задушили кредитування та приватні інвестиції .
• Підвищення ПДВ у січні 2026 року вдарило по споживчому попиту та загальній діловій активності на початку року .
• Брак робочої сили через мобілізацію та еміграцію спустошив ключові сектори, зокрема обробну промисловість і будівництво .
• Удари українських дронів по нафтопереробних заводах пошкодили потужності, зірвали постачання пального і підкосили важливе джерело експортних доходів .
• Стійка інфляція на рівні приблизно 5,2% і далі розмиває реальну купівельну спроможність домогосподарств .
• Бюджетна економія поза обороною — у міру того, як Мінфін просуває заморожування майже всіх невоєнних витрат — стискає державне інвестування та соціальні послуги .

Наближення ПМЕФ: розколоте оточення

Путін має виступити на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) на початку червня 2026 року — щорічному зібранні, яке роками слугувало вітриною російської економічної стабільності та відкритості для іноземного капіталу. Цього року форум відбувається на незручному тлі.

Публікації Bloomberg і Financial Times, що з’явилися за лічені дні до форуму, показують: фінансове крило російського уряду відкрито сигналізує, що нинішня ціна війни є непідйомною . Дисонанс із публічною позицією Путіна — який вимагає безперебійного військового фінансування, тоді як його власний міністр фінансів приватно проштовхує масштабне замороження бюджету — разючий.

На тлі зупинки зростання, рекордного дефіциту та оборонних витрат, що сягають майже 40% бюджету, ПМЕФ-2026, схоже, буде присвячений не стільки залученню інвестицій, скільки питанню, чи здатен російський фінансовий істеблішмент впоратися з протиріччями воєнної економіки, яку він сам приватно вважає непідйомною .