Ще гострішою виглядала ситуація в Гані. За одним із широко цитованих повідомлень, на співбесіду до посольства США в Аккрі прийшли 150 ганських уболівальників, але схвалення отримали лише троє — приблизно 2% заявників. Стверджувалося, що вони надали підтвердження придбаних квитків, бронювання житла та фінансової спроможності. Загальну кількість відмов громадянам Гани оцінювали більш ніж у 400 .
Водночас 20 травня міністр спорту та відпочинку Гани Кофі Ідді Адамс заперечив повідомлення про масову відмову організованій групі національних уболівальників. За його словами, координовані міністерством фанати на той момент ще не проходили співбесіди, а відомство підтримувало контакти з американським посольством щодо візових процедур . Тож масштаби проблеми в Гані залишаються предметом суперечки, хоча окремі повідомлення про відмови вже спричинили значне обурення.
Проблеми виникли на тлі ширшої міграційної політики США. У грудні президентська прокламація розширила перелік країн, громадяни яких підпадають під візові обмеження, до 39. Серед них — учасники ЧС-2026 Гаїті, Іран, Кот-д’Івуар і Сенегал .
Документ передбачає виняток для спортсменів, тренерів, необхідного персоналу команд та їхніх найближчих родичів, які подорожують на чемпіонат світу, Олімпіаду або інші великі спортивні події. Однак звичайні вболівальники з таких країн під цей виняток не підпадають, тому навіть наявність офіційного квитка не усуває необхідності отримати відповідну неімміграційну візу .
Окремо адміністрація США призупинила оформлення імміграційних віз для громадян 75 країн. До цього переліку входять вісім учасників чемпіонату: Бразилія, Колумбія, Єгипет, Гана, Йорданія, Марокко, Туніс і Уругвай. Формально це рішення не стосується туристичних віз, але перебої в роботі консульських установ і посилені перевірки створили додаткову невизначеність для мандрівників .
Для частини туристів доступні безвізові поїздки за програмою Visa Waiver із попередньою авторизацією ESTA, а ФІФА та Державний департамент США також запровадили пріоритетний інструмент запису FIFA PASS для деяких власників квитків. Однак ці механізми не скасовують обмежень для громадян країн, які не мають права на безвізовий в’їзд або підпадають під окремі заборони .
Американська асоціація готелів і засобів розміщення (AHLA) у квітневому огляді повідомила, що майже 80% операторів у всіх 11 містах США, де відбудуться матчі, мають бронювання нижчі за початкові прогнози .
У Канзас-Сіті 85–90% готелів заявили, що попит відстає навіть від показників звичайного літа без масштабних подій . У Філадельфії та Сан-Франциско понад 70% готелів повідомили про відставання від очікуваного темпу бронювань . Навіть у Маямі, яке називають найуспішнішим американським містом-господарем, 45% власників готелів прогнозували недобір .
Серед головних причин AHLA назвала скасування блоків номерів, зарезервованих ФІФА, труднощі для міжнародних мандрівників і зростання витрат . Приблизно 65–70% опитаних готельєрів заявили, що затримки з візами та геополітична напруженість «істотно обмежують міжнародний інтерес» .
Попит слабшає і в цінах. За даними аналітичної компанії Lighthouse Intelligence, вартість номерів на дні матчів в Атланті, Далласі, Маямі, Філадельфії та Сан-Франциско знизилася приблизно на 30% порівняно з початком 2026 року .
Це різко контрастує з попередніми прогнозами. Tourism Economics очікувала, що туристичні витрати у США під час турніру сягнуть 6,4 млрд доларів, а загальна відвідуваність стадіонів перевищить 6,5 млн глядачів . Однак на тлі слабких показників бронювань ці оцінки тепер здаються дедалі менш реалістичними. Пізніші розрахунки припускали, що за час чемпіонату США можуть відвідати лише близько 1,24 млн іноземних туристів .
Найбільш політично чутливим став конфлікт навколо збірної Ірану. Гравці команди, за повідомленнями, отримали американські візи, тож зможуть взяти участь у матчах групового етапу, які всі заплановані на території США .
Водночас незадовго до початку турніру візи не отримала значна частина управлінського, адміністративного та технічного персоналу команди . Іранське державне телебачення повідомило про відмову 15 членам делегації . Серед них — генеральний секретар Федерації футболу Ірану Хедаят Момбейні та віцепрезидент Мехді Мохаммад Набі. Чи отримав візу президент федерації Мехді Тадж, залишалося незрозумілим .
Федерація футболу Ірану назвала рішення «неспортивним, повністю політичним і таким, що суперечить міжнародному спортивному праву» . Посольство Ірану в Туреччині заявило, що йдеться про «найгіршу можливу форму політично упередженого втручання у спорт» . Тегеран також стверджує, що обмеження порушують правила ФІФА та зобов’язання країни-господарки, і пообіцяв домагатися розгляду справи через міжнародну футбольну організацію .
Візові проблеми вболівальників і вибіркові обмеження для іранської делегації поставили ФІФА у складне становище. Організація заздалегідь визнала ризик, заявивши, що наявність квитка сама собою не гарантує в’їзду до США .
Але головна суперечність залишається: чемпіонат світу формально відкритий для збірних, тоді як частина їхніх уболівальників і працівників команд може не отримати фізичного доступу до турніру. Саме цей розрив між правом зіграти та можливістю приїхати став однією з найгучніших проблем ЧС-2026 ще до старту змагань.
Ще гострішою виглядала ситуація в Гані. За одним із широко цитованих повідомлень, на співбесіду до посольства США в Аккрі прийшли 150 ганських уболівальників, але схвалення отримали лише троє — приблизно 2% заявників. Стверджувалося, що вони надали підтвердження придбаних квитків, бронювання житла та фінансової спроможності. Загальну кількість відмов громадянам Гани оцінювали більш ніж у 400 .
Водночас 20 травня міністр спорту та відпочинку Гани Кофі Ідді Адамс заперечив повідомлення про масову відмову організованій групі національних уболівальників. За його словами, координовані міністерством фанати на той момент ще не проходили співбесіди, а відомство підтримувало контакти з американським посольством щодо візових процедур . Тож масштаби проблеми в Гані залишаються предметом суперечки, хоча окремі повідомлення про відмови вже спричинили значне обурення.
Проблеми виникли на тлі ширшої міграційної політики США. У грудні президентська прокламація розширила перелік країн, громадяни яких підпадають під візові обмеження, до 39. Серед них — учасники ЧС-2026 Гаїті, Іран, Кот-д’Івуар і Сенегал .
Документ передбачає виняток для спортсменів, тренерів, необхідного персоналу команд та їхніх найближчих родичів, які подорожують на чемпіонат світу, Олімпіаду або інші великі спортивні події. Однак звичайні вболівальники з таких країн під цей виняток не підпадають, тому навіть наявність офіційного квитка не усуває необхідності отримати відповідну неімміграційну візу .
Окремо адміністрація США призупинила оформлення імміграційних віз для громадян 75 країн. До цього переліку входять вісім учасників чемпіонату: Бразилія, Колумбія, Єгипет, Гана, Йорданія, Марокко, Туніс і Уругвай. Формально це рішення не стосується туристичних віз, але перебої в роботі консульських установ і посилені перевірки створили додаткову невизначеність для мандрівників .
Для частини туристів доступні безвізові поїздки за програмою Visa Waiver із попередньою авторизацією ESTA, а ФІФА та Державний департамент США також запровадили пріоритетний інструмент запису FIFA PASS для деяких власників квитків. Однак ці механізми не скасовують обмежень для громадян країн, які не мають права на безвізовий в’їзд або підпадають під окремі заборони .
Американська асоціація готелів і засобів розміщення (AHLA) у квітневому огляді повідомила, що майже 80% операторів у всіх 11 містах США, де відбудуться матчі, мають бронювання нижчі за початкові прогнози .
У Канзас-Сіті 85–90% готелів заявили, що попит відстає навіть від показників звичайного літа без масштабних подій . У Філадельфії та Сан-Франциско понад 70% готелів повідомили про відставання від очікуваного темпу бронювань . Навіть у Маямі, яке називають найуспішнішим американським містом-господарем, 45% власників готелів прогнозували недобір .
Серед головних причин AHLA назвала скасування блоків номерів, зарезервованих ФІФА, труднощі для міжнародних мандрівників і зростання витрат . Приблизно 65–70% опитаних готельєрів заявили, що затримки з візами та геополітична напруженість «істотно обмежують міжнародний інтерес» .
Попит слабшає і в цінах. За даними аналітичної компанії Lighthouse Intelligence, вартість номерів на дні матчів в Атланті, Далласі, Маямі, Філадельфії та Сан-Франциско знизилася приблизно на 30% порівняно з початком 2026 року .
Це різко контрастує з попередніми прогнозами. Tourism Economics очікувала, що туристичні витрати у США під час турніру сягнуть 6,4 млрд доларів, а загальна відвідуваність стадіонів перевищить 6,5 млн глядачів . Однак на тлі слабких показників бронювань ці оцінки тепер здаються дедалі менш реалістичними. Пізніші розрахунки припускали, що за час чемпіонату США можуть відвідати лише близько 1,24 млн іноземних туристів .
Найбільш політично чутливим став конфлікт навколо збірної Ірану. Гравці команди, за повідомленнями, отримали американські візи, тож зможуть взяти участь у матчах групового етапу, які всі заплановані на території США .
Водночас незадовго до початку турніру візи не отримала значна частина управлінського, адміністративного та технічного персоналу команди . Іранське державне телебачення повідомило про відмову 15 членам делегації . Серед них — генеральний секретар Федерації футболу Ірану Хедаят Момбейні та віцепрезидент Мехді Мохаммад Набі. Чи отримав візу президент федерації Мехді Тадж, залишалося незрозумілим .
Федерація футболу Ірану назвала рішення «неспортивним, повністю політичним і таким, що суперечить міжнародному спортивному праву» . Посольство Ірану в Туреччині заявило, що йдеться про «найгіршу можливу форму політично упередженого втручання у спорт» . Тегеран також стверджує, що обмеження порушують правила ФІФА та зобов’язання країни-господарки, і пообіцяв домагатися розгляду справи через міжнародну футбольну організацію .
Візові проблеми вболівальників і вибіркові обмеження для іранської делегації поставили ФІФА у складне становище. Організація заздалегідь визнала ризик, заявивши, що наявність квитка сама собою не гарантує в’їзду до США .
Але головна суперечність залишається: чемпіонат світу формально відкритий для збірних, тоді як частина їхніх уболівальників і працівників команд може не отримати фізичного доступу до турніру. Саме цей розрив між правом зіграти та можливістю приїхати став однією з найгучніших проблем ЧС-2026 ще до старту змагань.