Чому Ізраїль заборонив в’їзд шведським євродепутатам

Ізраїль оголосив, що не пустить до країни двох депутатів Європарламенту зі шведської Лівої партії — Йонаса Шустедта та Ганну Ґедін. Рішення оприлюднили 23 серпня 2026 року, незадовго до їхнього запланованого приїзду для візиту до Палестинської адміністрації. Міністр закордонних справ Ізраїлю Ґідеон Саар попросив Управління у справах населення та імміграції відмовити їм у в’їзді на підставі ізраїльського закону про в’їзд. 12

За повідомленнями, політики мали прибути вночі через Ізраїль. Водночас доступні матеріали не підтверджують, що їх затримали, зняли з літака або зупинили в конкретному аеропорту чи на певному пункті пропуску. Підтверджений факт полягає в тому, що рішення про недопуск ухвалили ще до початку запланованої поїздки. 123

На який закон послався Ізраїль?

Ізраїль застосував закон про в’їзд до країни. За повідомленнями про цей закон, іноземцям можуть відмовити у в’їзді, зокрема якщо вони публічно закликають до бойкоту Ізраїлю, заперечують Голокост або напади 7 жовтня 2023 року, а також відкрито підтримують судові процеси проти громадян Ізраїлю в іноземних судах. 15

Міністерство закордонних справ Ізраїлю заявило, що Шустедт і Ґедін останніми роками «послідовно діяли проти Ізраїлю». Серед претензій відомство назвало підтримку міжнародних юридичних проваджень проти ізраїльтян, заклики до бойкоту або санкцій, а також заяви, які Ізраїль вважає неправдивими: про геноцид, навмисне позбавлення цивільних їжі та свідомі атаки на дітей і медичних працівників. Це твердження ізраїльського уряду, а не незалежні висновки суду. 236

Куди прямували депутати?

Шустедт і Ґедін планували проїхати через Ізраїль і відвідати Палестинську адміністрацію — орган, що здійснює обмежене самоврядування на частині окупованого Західного берега річки Йордан. Їхній маршрут був пов’язаний із політичними зустрічами, а не з туристичною поїздкою. 12

Обидва політики також використовували свої повноваження в Європарламенті для критики того, що вони називали ізраїльською дезінформацією щодо Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям (UNRWA). У письмовому запитанні вони просили Європейський Союз вжити заходів проти цієї кампанії та не допустити поширення таких тверджень у державах-членах. 19

7 травня 2026 року вони також були серед євродепутатів, пов’язаних із зверненням до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас. Автори закликали чинити тиск на Ізраїль, щоб він дозволив незалежним іноземним журналістам в’їзд до Гази. 21

Як Шустедт пояснював свою позицію?

У доступних матеріалах немає повного незалежно перевіреного дослівного тексту відповіді Шустедта. Водночас суть його позиції описується так: критика політики ізраїльського уряду — зокрема дій у Газі та на окупованих палестинських територіях — не означає заперечення Ізраїлю як держави або ворожості до ізраїльтян.

Це розмежування є центральним у суперечці. Ізраїль назвав діяльність депутатів «антиізраїльською», тоді як їхні задокументовані політичні позиції спрямовані проти конкретних урядових рішень, військових дій, окупації та порушень міжнародного права. Чи достатні такі погляди для юридичної заборони на в’їзд — окреме питання; вони не тотожні заклику до знищення Ізраїлю.

Якої позиції дотримується їхня партія?

Програмні документи шведської Лівої партії дають змогу зрозуміти, на які погляди посилався Ізраїль:

• партія вважає окупацію палестинських територій такою, що суперечить міжнародному праву, і вимагає її припинення;
• закликає до негайного та постійного припинення вогню в Газі й наполягає, що атаки на цивільних та порушення прав людини мають засуджуватися незалежно від того, яка сторона їх здійснила; 3032
• підтримує посилення тиску ЄС на Ізраїль, зокрема санкції, економічні заходи та ембарго на постачання зброї; 222730
• виступає за розслідування й юридичну відповідальність за можливі воєнні злочини, а також за притягнення ізраїльських політичних лідерів до відповідальності; 31
• підтримує рішення про створення двох держав на основі кордонів 1967 року, включно зі Східним Єрусалимом, — вільної палестинської держави, яка мирно співіснуватиме з Ізраїлем. Така позиція передбачає збереження Ізраїлю як держави, а не його ліквідацію; 3338
• прямо засуджує жорстокі та безпрецедентні напади ХАМАС на цивільних 7 жовтня 2023 року. 34

Саме ці погляди пояснюють, чому ізраїльське Міністерство закордонних справ згадало санкції, бойкот і міжнародні юридичні процеси. Водночас вони показують, чому Шустедт, Ґедін та їхня партія відкидають ширше визначення «противники Ізраїлю»: їхня програма поєднує різку критику політики ізраїльського уряду з підтримкою дводержавного врегулювання, у межах якого Ізраїль і Палестина співіснують. 3033

Що ця історія говорить про обмеження на в’їзд?

Цей випадок стосується двох обраних представників Європи, які їхали до палестинських політичних інституцій. Тому він відрізняється від звичайної відмови у в’їзді приватному мандрівникові, хоча Ізраїль застосував ту саму законодавчу систему, що й до інших іноземців.

Рішення з’явилося на тлі інших повідомлень про обмеження для міжнародних відвідувачів. Зокрема, повідомлялося про анулювання дозволів на в’їзд американським активістам, які брали участь у протестах або волонтерській роботі на окупованому Західному березі. Комітет захисту журналістів також документував випадки, пов’язані з іноземними журналістами, і наводив пояснення Ізраїлю про безпекові причини обмеження самостійного в’їзду журналістів. 7913

Ці випадки самі по собі не доводять існування єдиного мотиву. Ізраїль пояснює подібні обмеження міркуваннями безпеки або реакцією на діяльність, яку вважає ворожою. Проте виникає ширше питання доступу: якщо обраним політикам, активістам і журналістам, які прагнуть спостерігати за ситуацією або працювати з палестинськими громадами, можуть відмовити у в’їзді, незалежна перевірка умов на Західному березі та пов’язаних із Газою територіях стає складнішою.

Отже, найчіткіше підтверджені факти в цій історії такі: Ізраїль оголосив про недопуск ще до прибуття двох євродепутатів, послався на закон про в’їзд і обґрунтував рішення їхньою політичною діяльністю. Доступні матеріали не свідчать про фізичне протистояння на конкретному кордоні та не дають змоги незалежно встановити, наскільки точними були звинувачення уряду щодо висловлювань політиків.