У ніч із 1 на 2 листопада 2026 року влада України та Росії повідомила про кібератаки на застосунки екстрених сповіщень. В Україні користувачам надходили неправдиві попередження про радіаційну й хімічну загрози та бої на вулицях; через кілька годин про фейкові повідомлення у своїй системі заявила Росія. Час атак зафіксований у повідомленнях, але наявні дані не доводять, що вони були скоординовані.
2
8
29
Які фейкові повідомлення отримували в Україні
Застосунок для сповіщень про повітряну тривогу почав надсилати неправдиві повідомлення незадовго до 23:00 за місцевим часом 1 листопада. За даними Reuters, попередження стосувалися Києва та інших районів і повідомляли про радіаційну й хімічну загрози, а також можливі вуличні бої. В одному з повідомлень неправдиво стверджувалося, що Росія запустила ракету «Орєшнік», і оголошувалася ядерна тривога.
2
Такі сповіщення з’явилися в застосунку, на який люди покладаються, щоб дізнаватися про повітряні загрози. Український канал оповіщень повідомив, що в роботу сервісу втрутилися сторонні особи, і тимчасово призупинив його. Користувачів також застерегли від переходу за підозрілими посиланнями в сповіщеннях. Згодом повідомили, що застосунок знову працює.
1
3
Що повідомила Росія
На початку 2 листопада російська влада заявила, що хакери отримали доступ до застосунку Міністерства з надзвичайних ситуацій Росії та розіслали неправдиву інформацію. AP зазначило, що зв’язок між атаками на системи двох країн не з’ясований.
29
CBS News із посиланням на російські медіа повідомило, що фейкові сповіщення отримали користувачі у 33 регіонах. За цими повідомленнями, людей хибно попереджали про запуск ядерних боєголовок і закликали запасатися їжею та ховатися в підвалах. Ці дані про охоплення й зміст сповіщень — твердження російських медіа, а не незалежно підтверджені подробиці.
39
Хто стояв за зламами
Російський Telegram-канал повідомив, що відповідальність за злам українського застосунку взяла на себе хакерська група Hitcore. AP не змогло незалежно перевірити цю заяву; зв’язки групи та її мотиви залишалися нез’ясованими. Сама заява про відповідальність не підтверджує, хто саме здійснив атаку і яким способом отримав доступ.
17
29
Надані повідомлення також не підтверджують, що група Atesh поширювала російське фейкове сповіщення, або що український депутат Олександр Мережко спершу відмовився підтвердити причетність України. Не підтверджено й твердження, що президент Володимир Зеленський заявляв про українську відповідь саме на атаку проти цивільних. Наведені джерела засвідчують збої в застосунках і фейкові сповіщення, але не ці твердження про відповідальних за атаки.
2
29
Що відомо про відновлення систем
Український застосунок тимчасово призупинили, а згодом повідомили про відновлення його роботи. Російська влада на час публікації AP заявляла, що робота над відновленням її застосунку триває.
1
3
Наведені джерела не встановлюють, чи змінювалися показники радіації, чи вплинули атаки на роботу оборонних структур і чи продовжували працювати інші системи оповіщення. Висновків про це не можна робити лише на підставі фейкових повідомлень.
Перемир’я в Олешках — окрема подія
Кібератаки сталися в той самий період, коли завершилося шестиденне гуманітарне перемир’я навколо окупованих Росією Олешок. Генеральний штаб України звинуватив російські сили в тому, що під час паузи вони зміцнювали позиції. Це заява українських посадовців, а не незалежно підтверджений у наданому матеріалі опис подій.
19 Українські посадовці також заявили, що Росія відмовилася продовжити перемир’я.
23
Отже, злами застосунків і завершення перемир’я відбулися приблизно одночасно, але доступні повідомлення не свідчать, що завершення паузи спричинило кібератаки або було з ними пов’язане.