Сьомий місяць війни з Іраном: мирні прогнози слабшають на тлі боротьби за морські маршрути

На сьомому місяці війни ключовою подією став не прорив до миру, а посилення боротьби за енергетичні маршрути, регіональну інфраструктуру та політичний вплив. Тегеран відкинув припущення, що він терміново прагне переговорів; заплановані консультації щодо Ормузької протоки перенесли, а просування хуситів створило додаткові ризики в Червоному морі. 23334

Іран не підтвердив готовності до швидкої угоди

Президент США Дональд Трамп заявив, що очікує завершення війни після листопадових проміжних виборів у Сполучених Штатах, і стверджував, що Іран перебуває під тиском та має поступитися. Однак Іран раніше заявляв, що не прагне відновлення мирних переговорів — позиція, яка суперечить публічному оптимізму Трампа. 219

Трамп також припустив, що Сполучені Штати могли б залишитися в Ірані й «зберегти нафту», порівнявши такий сценарій з оголошеною домовленістю США з Венесуелою. 19

Білий дім описував венесуельську угоду як таку, що надає США мажоритарний контроль над більш ніж 65 млрд барелів доведених запасів Венесуели. Венесуельська сторона заявляла, що домовленість стосується 17 родовищ та передбачає певні обсяги інвестицій і податкових надходжень, однак повний текст угоди публічно не оприлюднювали. 172032 У доступних повідомленнях не було виявлено публічних умов аналогічної нафтової домовленості з Іраном.

Дипломатія навколо Ормузької протоки зайшла в глухий кут

Ормузька протока залишалася найважливішою морською точкою тиску в цьому конфлікті. До війни через неї проходило приблизно п’ята частина світових поставок нафти й газу; військові дії та обмеження судноплавства різко порушили транзит. 4

Оман мав прийняти Іран і арабські держави Перської затоки для обговорення можливих домовленостей щодо протоки. Зустріч перенесли без оголошення нової дати, що позбавило сторони найближчого дипломатичного майданчика для обговорення майбутнього цього водного шляху. 3633

Іран також заявив, що знищив над протокою безпілотник MQ-1. Це твердження Корпусу вартових ісламської революції не було незалежно підтверджене в наведених повідомленнях. 7

Хусити відкрили додатковий фронт у Червоному морі

Тиск на енергетичну торгівлю вже не обмежувався Ормузькою протокою. За даними військових джерел, на які посилався Reuters, підтримувані Іраном єменські хусити захопили портове місто Моха та просунулися до стратегічних островів Червоного моря. Це зміцнило їхні позиції поблизу Баб-ель-Мандебської протоки — південного виходу з Червоного моря та важливого маршруту для саудівського експорту. 34

Згодом хусити заявили про запуск ракет і дронів по авіабазі Хаміс-Мушайт у Саудівській Аравії. За даними Reuters, угруповання повідомило, що цілями були ангари, радари, злітно-посадкові смуги та склади боєприпасів — у відповідь на саудівські авіаудари в Ємені. 33

Ризик для ринку очевидний: перебої одночасно в районі Ормузької та Баб-ель-Мандебської проток обмежують альтернативні морські маршрути. Це посилює занепокоєння щодо надійності поставок регіональної нафти й нафтопродуктів.

Ринки енергії відреагували на ескалацію

На тлі інтенсифікації конфлікту ціни на нафту перевищили $100 за барель. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, наведеними Reuters, регіональний експорт дизельного пального, бензину та авіаційного гасу залишався майже на 60% нижчим за довоєнний рівень. Це зробило ринок нафтопродуктів особливо вразливим. 35

Reuters 10 вересня повідомляв, що середня ціна дизельного пального у США вперше перевищила $6 за галон. 34 Раніше того ж тижня Brent закрився на рівні $101,21 за барель — найвищому з 22 травня, а середня по США ціна дизельного пального сягнула рекордних $5,94 за галон, за даними AAA, які наводив CNN. 47

Ці показники є сигналом ринку, а не доказом однієї-єдиної причини подорожчання. Проте повідомлення послідовно пов’язували зростання цін із невизначеністю щодо судноплавства, енергетичної інфраструктури та ризиком нових атак у Перській затоці й Червоному морі. 3533

Чому сьомий місяць став переломним

До середини вересня подальша траєкторія війни залежала не лише від прямого військового протистояння США та Ірану. Не менш важливими стали можливість відновити судноплавство через Ормузьку протоку, здатність хуситів створювати нові загрози в Червоному морі та стійкість енергетичної інфраструктури до атак.

Прогноз Трампа про завершення війни після проміжних виборів і різке падіння цін на бензин залишався саме прогнозом, а не результатом домовленості. Наявні повідомлення свідчили про продовження бойових дій, відкладення дипломатичної зустрічі та про те, що енергетичні ринки закладають у ціни тривалішу й нестабільнішу фазу конфлікту. 193335