Дрони атакували найбільший нафтовий хаб Росії на Чорному морі, а дипломатія активізувалася в Лондоні

Місцеві жителі повідомляли про приблизно 50 вибухів, після чого над об'єктом здійнявся густий чорний дим . Оперативний штаб Краснодару підтвердив пожежу на території «нафтоперевалочного комплексу» та залучив до її гасіння 130 осіб і 39 одиниць техніки. За даними штабу, постраждалих на місці не було . Відповідальність за атаку взяла на себе 1-ша окрема бригада спеціального призначення Сил безпілотних систем України .

Лінійна виробничо-диспетчерська станція «Красний Яр», Волгоград

Більш ніж за 500 кілометрів на північний схід від українського кордону українські ударні дрони атакували ЛВДС «Красний Яр» у Волгоградській області. Це ключовий проміжний перекачувальний вузол, який забезпечує постачання сирої нафти до порту Новоросійська . Губернатор Волгоградської області підтвердив пожежу на станції, списавши її на падіння уламків дронів, хоча місцеві жителі заявляли про прямі влучання з гучними вибухами .

Нафтобази та військові об'єкти в Криму

У ніч на 7 червня українські сили завдали ударів по двох найбільших нафтобазах Криму. Було підпалено «Семиколодезянську» нафтобазу — великий центр зберігання та перевалки пального на сході півострова, який використовується для постачання російських військ . Також було вражено другу нафтобазу, командний пункт ФСБ та інші військові об'єкти, за даними Генштабу ЗСУ .

Ширша повітряна війна

Міноборони Росії заявило, що за ніч сили перехопили 310 українських безпілотників, зокрема над Московською областю та акваторією Чорного моря . Повітряні сили України зі свого боку повідомили, що Росія випустила по українській території 155 дронів, з яких 124 було збито або придушено засобами радіоелектронної боротьби .

Життя цивільних під прицілом: російський удар по Запоріжжю

8 червня російський дрон влучив у житловий квартал південно-східного міста Запоріжжя. Очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров підтвердив, що атака забрала життя двох людей та поранила 24 особи, причому кількість жертв зростала в міру роботи рятувальників . Удар пошкодив житлові будинки та інфраструктуру .

Пізніше того ж дня повторна російська атака влучила в дев'ятиповерховий житловий будинок та об'єкти залізничної інфраструктури в тому ж місті, поранивши щонайменше одну людину додатково .

Дипломатичний трек: рамка миру з п'яти умов

Поки дрони завдавали ударів углиб російської території, президент Зеленський 7 червня зустрівся з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом на Даунінг-стріт, 10. Лідери оприлюднили спільну заяву, в якій окреслили п'ять умов, що їх вони вважають необхідними для досягнення «справедливого та тривалого миру» :

1. Негайне та повне припинення вогню: лідери закликали повністю зупинити бойові дії та закликали Росію погодитися на це.
2. Переговори від поточної лінії зіткнення: вони заявили, що переговори повинні розпочатися з наявної лінії фронту, і підтвердили, що міжнародні кордони не можуть бути змінені силою.
3. Надійні, юридично зобов'язувальні гарантії безпеки: заява схвалила надання Україні потужних гарантій безпеки після набрання чинності режимом припинення вогню, включно з розгортанням Багатонаціональних сил – Україна.
4. Замороження суверенних активів РФ: російські активи мають залишатися замороженими доти, доки Москва не припинить свою «загарбницьку війну» та не компенсує Україні завдані збитки.
5. Захист європейських інтересів безпеки: будь-які елементи переговорів, що стосуються ЄС або НАТО, потребуватимуть згоди держав-членів та союзників.

Лідери також схвалили лист Зеленського до Владіміра Путіна від 4 червня, в якому пропонується прямий діалог між Україною та Росією за активної участі США та Європи .

Заморозка фронту від Зеленського: прорахований ризик

Дипломатичну рамку підкріпила найбільш відверта публічна заява Зеленського щодо територіального компромісу. В інтерв'ю Sky News, коли його запитали, чи погодився б він заморозити лінію фронту саме там, де вона є зараз, Зеленський відповів: «Так. Це найшвидший шлях» для переведення війни в дипломатичний процес . Він підкреслив, що це не було б простою паузою, і наполягав на тому, що Україна ніколи офіційно не відмовиться від окупованих територій і не подарує Росії перемогу .

Зеленський також розкрив, що надіслав Путіну повідомлення через олігарха Романа Абрамовича, відкидаючи будь-які формальні територіальні поступки, але сигналізуючи про відкритість до переговорів . Ця пропозиція несе для Києва притаманний ризик: прийняття замороженого конфлікту ризикує нормалізувати окупацію приблизно 18% території країни. Однак дипломатичне вікно може звужуватися. Раніше Зеленський заявив CBS News, що вікно для переговорів, імовірно, закриється до зими 2026 року, коли, як очікується, Росія відновить кампанію проти української енергетичної мережі .

Відповідь Москви: поки що тиша

Станом на момент наявних повідомлень, офіційної відповіді від Кремля чи МЗС Росії, яка б підтверджувала прийняття або відхилення рамкового документа з Даунінг-стріт чи пропозиції про замороження фронту, не надходило. Путін раніше відкидав заклик Зеленського до прямих переговорів лідерів , а повідомлення з попередніх раундів переговорів свідчать, що контроль над Донецьком та Запорізькою АЕС залишаються головними каменями спотикання .