Масовий перехід до Сеути: чому Вівас назвав місто «скороваркою»

Наприкінці липня 2026 року іспанська Сеута — невелике автономне місто на півночі Африки, що має сухопутний кордон із Марокко, — зіткнулася з винятковим за масштабом масовим переходом кордону. За пізнішою оцінкою іспанської влади, 30 і 31 липня до міста прибули приблизно 72 тисячі людей, багато з них — уплав в обхід прикордонних загороджень. Більшість повернулася до Марокко за кілька годин або днів, однак через тижні в Сеуті все ще перебували кілька тисяч людей. 1317

Подія мала смертельні наслідки. 31 липня влада повідомила про 57 знайдених на іспанському боці тіл і не виключала інших жертв у Марокко. Згодом президент Сеути Хуан Хесус Вівас говорив щонайменше про 100 загиблих. 31

Чому Сеута стала «скороваркою»

Словами про «скороварку, яка будь-якої миті може вибухнути» Вівас описав місто, чиї звичайні можливості виявилися перевищеними. Населення Сеути становить близько 80 тисяч осіб — тобто кількість прибулих майже дорівнювала кількості місцевих жителів. Пункти прийому були переповнені, а багато людей, зокрема дітей, ночували на пляжах або просто неба на вулицях. 11128

Виступаючи у Брюсселі, Вівас назвав наслідки переходу безпрецедентною гуманітарною, безпековою та економічною кризою. Його головний аргумент: невелике місто не здатне самотужки розмістити, ідентифікувати та оформити тисячі людей без тривалої підтримки Іспанії та Євросоюзу. 11

Іспанія направила збройні сили до Сеути та іншого свого північноафриканського міста, Мелільї. Єврокомісія схвалила швидку реакцію Мадрида й запропонувала екстрену допомогу для управління кордоном і подолання кризи. 56 Водночас після припинення масового переходу проблема не зникла: наприкінці серпня влада оцінювала кількість людей, які залишалися в Сеуті, у 5–8 тисяч. 17

Звинувачення Марокко — і принципове застереження

Вівас стверджував, що настільки масштабний перехід не міг відбутися без того, щоб Марокко його організувало, заохотило або принаймні допустило. Він наполягав, що це не звичайна міграційна надзвичайна ситуація, а можливе використання міграції як інструменту тиску на Сеуту, Іспанію та ЄС — тобто потенційна «гібридна» загроза. 3536

У цій аргументації важливе місце посідає пам’ять про події 2021 року, коли за два дні до Сеути перейшли близько 12 тисяч людей. Тоді в Іспанії широко сприймали прикордонну співпрацю Марокко як засіб політичного тиску. 50

Однак іспанський уряд такого висновку не підтвердив. Прем’єр-міністр Педро Санчес заявив, що Іспанія не отримала переконливих доказів того, що марокканські державні інституції планували або здійснили липневий наплив, заперечивши твердження зі згаданого поліцейського звіту. Марокко відкинуло відповідальність. 18

Це розмежування є ключовим: звинувачення Віваса стало підставою для його вимоги жорсткішої позиції ЄС щодо Рабата, але лишається політичною оцінкою, а не висновком, підтриманим Мадридом.

Чого Вівас вимагав від ЄС

Його звернення не зводилося до разової екстреної допомоги. Вівас просив Євросоюз про постійну роль в управлінні кордоном і міграційними процедурами в Сеуті, зокрема:

• екстрене фінансування розміщення людей, роботи міських служб, безпеки та покриття економічних втрат; у серпні Іспанія офіційно звернулася по таке фінансування до ЄС. 1124
• постійну оперативну присутність Frontex і Агентства ЄС з питань притулку (EUAA) — персонал і ресурси для первинної перевірки, ідентифікації та розгляду справ. 4247
• швидші процедури повернення для тих, хто не має права залишатися, за співпраці з Марокко; згодом Іспанія попросила Frontex допомогти з обробкою справ людей, що лишилися в місті. 17
• дієвий план для неповнолітніх без супроводу дорослих. Це особливо складне питання, оскільки повернення дітей потребує окремих гарантій і процедур. Іспанія також готувала переведення приблизно 500 дівчат без супроводу до материкової частини країни. 523
• посилення прикордонної інфраструктури та європейської підтримки, зокрема більшої ролі Frontex, Europol і EUAA. 16

Єврокомісія заявила, що пріоритетом є контроль ситуації іспанською та марокканською владою та повернення людей, які перебувають у Сеуті без законних підстав, додавши, що може сприяти співпраці сторін. 22

Особливий режим для Сеути та Мелільї

Вівас висунув і довгострокову інституційну вимогу: надати Сеуті та Мелільї диференційований підхід у політиці ЄС. Це єдині сухопутні кордони Євросоюзу в Африці, тому їхні географічні та інфраструктурні обмеження відрізняються від умов на континентальних прикордонних територіях. 43

Він пропонує не чекати наступної хвилі прибуттів, а створити постійний механізм охорони кордону, прийому людей і кризової стійкості. Практично це означало б адаптувати виконання Пакту ЄС про міграцію та притулок до умов малих міст із обмеженою територією і місткістю центрів прийому, сухопутним кордоном із країною поза ЄС та ризиком раптових масових переходів. 4342

Також Вівас заявив, що ЄС має переглянути співпрацю з Марокко, якщо європейські кордони не поважаються. Натомість посадовці ЄС наголошували на потребі сталої взаємодії Іспанії, Марокко та Євросоюзу — для управління кордонами, запобігання небезпечним переходам і протидії мережам торгівлі людьми. 4439

Політичні наслідки

Криза в Сеуті швидко стала випробуванням європейської політики захисту зовнішніх кордонів. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала до спільних дій і підкреслила, що захист зовнішніх кордонів є спільною відповідальністю Європи. 19 Міністри внутрішніх справ країн ЄС назвали ситуацію тестом стійкості європейських кордонів і підтримали екстрену допомогу Іспанії. 6

У самій Сеуті тривала присутність тисяч людей, брак належного розміщення та побоювання щодо безпеки спричинили повторні протести. На початку вересня жителі вийшли на марш; частина акцій переросла у сутички з поліцією, а уряд Іспанії закликав до спокою. 2830

Дискусія зрештою звелася до кількох невирішених питань: як швидко розглядати справи та повертати людей без права на перебування; який захист і розміщення мають отримати діти без супроводу; якими мають бути постійні спроможності Сеути для прийому й охорони кордону; і чи слід розглядати липневі події як збій у міграційному управлінні, перевірку стійкості зовнішнього кордону ЄС або, як твердить Вівас, можливий примусовий тиск із боку Марокко.

Безсумнівним залишається масштаб навантаження на Сеуту. Натомість відповідальність за події та модель, яка може запобігти наступній кризі, лишаються предметом гострої суперечки: посилення стримування і повернень, постійні інвестиції в прийом і захист дітей — або поєднання цих підходів за тривалої участі ЄС. 171843