Нічна атака 221 дроном на Україну: Конотоп у темряві, Москва під ударом у відповідь

Окремий удар безпілотника типу «Шахед» прийшовся по локомотивному депо «Укрзалізниці». Голова правління компанії Олександр Перцовський підтвердив загибель одного залізничника та поранення ще чотирьох колег, які перебувають у лікарні . Перцовський зазначив, що дрон був, ймовірно, з реактивним двигуном, а через близькість запуску до кордону не всі працівники встигли дістатися укриття після оголошення повітряної тривоги . Загалом за минулу добу російські атаки по всій Україні забрали життя п'ятьох цивільних осіб та призвели до поранення 69 .

Робота ППО: висока ефективність під шаленим тиском

Командування Повітряних Сил ЗСУ повідомило, що під час цієї атаки сили протиповітряної оборони збили 195 із 221 запущеного дрона, що становить приблизно 88,2% перехоплення . Дрони знищувалися на півночі, півдні та сході країни, однак дві балістичні ракети та 21 ударний безпілотник все ж досягли своїх цілей .

Цей високий показник перехоплення відповідає загальній тенденції останніх місяців. У травні 2026 року Росія запустила по Україні рекордні для цієї війни 8 150 дронів типу «Шахед» — найбільший місячний показник, порівняно з приблизно 5 000 на місяць на початку року, — і українські сили збили 7 476 з них, тобто 91,73% . Загальний відсоток перехоплення всіх повітряних цілей під час масованих атак у травні становив 90,75% . Аналітики з Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) та Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) оцінюють, що українська ППО щомісяця демонструє стабільний рівень перехоплення дронів близько 90%, що є вражаючим результатом .

Втім, ефективність перехоплення суттєво різниться залежно від типу зброї. Детальний аналіз масованої атаки 1-2 червня показав, що успішно знешкоджуючи 91,7% повільних гвинтових дронів, ППО змогла перехопити лише 26,8% балістичних і гіперзвукових ракет . Цей розрив викриває критичну вразливість, якою Росія намагається скористатися, змінюючи тактику.

Реактивна загроза: новий виток повітряної війни

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ще 4 червня попередив, що Росія має намір збільшити частку реактивних ударних дронів у своїх атаках до 50% . Ці БПЛА з турбореактивними двигунами значно швидші та складніші для перехоплення, ніж звичні гвинтові «Шахеди» . Росія вже почала застосовувати нове покоління таких реактивних дронів, один з яких, за оцінками, має дальність польоту до 1 000 кілометрів і значно потужнішу бойову частину .

Ця технологічна ескалація є прямою відповіддю на успіхи України в нейтралізації дешевших дронів. Сирський заявив, що більшість знешкоджених «Шахедів» та «Геранів» тепер збиваються українськими дронами-перехоплювачами, кількість яких у травні сягнула понад 3 500 знищених ворожих БПЛА в трьох ешелонах ППО . Запровадження швидших і дорожчих реактивних дронів — це спроба Москви подолати цю глибоко ешелоновану оборону.

Око за око: четверта поспіль ніч атак на Москву

Поки українські міста потерпали від обстрілів, Москва зіткнулася з власною дроновою загрозою. Тієї ж ночі з 11 на 12 червня українські безпілотники четверту добу поспіль атакували російську столицю . Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що щонайменше 15 українських дронів було перехоплено на підльоті до міста, жертв та руйнувань не зафіксовано . Міністерство оборони Росії заявило, що загалом за ніч над російською територією сили ППО знищили 330 українських безпілотників .

Ця безперервна кампанія проти Москви знаменує собою ескалацію можливостей України щодо завдання далекобійних ударів. Попередньої ночі, 10 червня, над столицею було перехоплено щонайменше 22 дрони під час третьої поспіль ночі атак . У травні мер Собянін повідомив про збиття щонайменше 329 українських дронів, що прямували до міста, — це другий найвищий місячний показник за всю війну . Взаємні удари підкреслюють нову реальність, у якій і Київ, і Москва стали рутинними цілями в дедалі глибшій війні безпілотників.