За даними Аблакви, у війні загинули 62 громадяни Гани, ще 15 людей вважаються зниклими безвісти. Ці цифри наводили кілька медіа, які посилалися на спільну пресконференцію міністрів після переговорів.
Водночас надані джерела не встановлюють загальної кількості ганців, яких завербували від 2022 року. Також немає незалежно підтвердженого розподілу за категоріями: скільки людей залишаються живими, скільки служать за контрактом і скільки могли погодитися на участь у війні через обман або примус.
Лавров підтвердив, що громадяни Гани підписували контракти з Міністерством оборони Росії. За його словами, мотивами були солідарність із Росією та матеріальні або фінансові міркування.
Це пояснення відрізняється від позиції Гани, яка називає вербування незаконним, а також від повідомлень про мережі посередників, що пропонували африканцям добре оплачувану цивільну роботу.
Отже, наявні матеріали містять конкуруючі версії того, як громадяни Гани потрапляли на російську службу. Вони не дають змоги незалежно визначити масштаб обману чи примусу саме у ганських випадках.
Скарга Гани є частиною ширшої дипломатичної суперечки. Лавров заявив, що Росія отримувала подібні звернення від Південної Африки, Кенії та Ботсвани.
За повідомленнями, потенційних новобранців часто шукали через посередників і заманювали пропозиціями цивільної роботи та високої зарплати. Через це занепокоєння висловлювали уряди Кенії, Гани й Південної Африки. Кенійські розвідувальні органи, як повідомлялося, виявили понад 1 000 громадян Кенії, яких могли залучити до російських сил, хоча представники уряду не назвали точної загальної кількості.
Міністерство закордонних справ України в серпні заявило, що до російських збройних сил залучили щонайменше 2 982 громадян із 37 африканських країн, а 486 із них, за відомими даними, загинули. Це українська оцінка, яку слід сприймати як заяву або розвідувальний підрахунок, а не як взаємно підтверджену всіма сторонами статистику.
У попередніх повідомленнях України йшлося про понад 1 700 африканців, які воюють на боці Росії. Різниця між оцінками може пояснюватися датою підрахунку, визначенням поняття «залучений» і відмінностями між джерелами.
Матеріали про гансько-російські переговори описують схему, за якої посередники звертаються до потенційних новобранців із пропозиціями цивільної роботи, іноді обіцяючи привабливу оплату. Інші розслідування та українські повідомлення говорять про ширший набір методів: обман, примус, пропозиції навчання або працевлаштування, а також обіцянки російського громадянства чи інших пільг.
Ці свідчення описують широку систему вербування, але не доводять, що кожен громадянин Гани був обманутий або змушений вступити до російських сил. Надані докази також не підтверджують усі деталі окремих справ, особи конкретних вербувальників чи канали залучення.
Поряд із суперечкою про вербування Москва й Аккра обговорили ширші двосторонні відносини. Росія та Гана підписали угоду про скасування візових вимог для власників дипломатичних і службових паспортів.
Лавров також заявив, що до кінця 2026 року в Москві має відбутися засідання міжурядової комісії з питань торговельно-економічної, наукової та технічної співпраці.
Це означає, що питання вербування розглядалося в межах ширшого дипломатичного порядку денного й не зупинило інші напрями співпраці між двома країнами.
Наявні джерела не дають змоги перевірити:
Україна окремо заявляла, що Росія планує залучити у 2026 році щонайменше 18 500 іноземних громадян. Це оцінка, приписана українській розвідці, а не підтверджена цифра російської влади.
Найобережніший висновок із зустрічі 17 серпня такий: Гана винесла проблему вербування на прямий рівень переговорів із Москвою, повідомила про 62 загиблих і 15 зниклих безвісти громадян та отримала обіцянку розглянути її звернення. Чи перетвориться ця обіцянка на перевірені практичні дії, наразі невідомо.