Золоту медаль виборов Лю Сіці — учень Пекінської середньої школи № 80, кампус Ванцзін.
Срібні медалі отримали:
Таким чином, у першій для Китаю участі в INSO кожен член команди піднявся на п’єдестал. Саудівська Аравія очолила загальну медальну таблицю, тоді як Китай у доступних повідомленнях називали одним із лідерів без зазначення конкретної позиції.
INSO 2026 тривала з 2 до 9 серпня 2026 року й завершилася в Джидді, на заході Саудівської Аравії. У третій олімпіаді взяли участь представники 19 країн — загалом близько 120 учнів, науковців та інших представників команд.
Майданчиком змагань став Університет короля Абдулазіза. Серед партнерів-організаторів були Міністерство освіти Саудівської Аравії, Фонд короля Абдулазіза та його сподвижників для обдарованості й творчості Mawhiba, а також Місто короля Абдалли з атомної та відновлюваної енергетики.
Програма олімпіади поєднувала теоретичний та експериментальний іспити. До переліку тем увійшли:
Отже, учасників оцінювали не лише за знання теорії, а й за практичні наукові навички. За повідомленнями з відкриття змагань, школярі також складали п’ятигодинний практичний іспит.
Представник організаційного комітету Талал Аль-Рашиді привітав участь Китаю в олімпіаді та відзначив сильний виступ його школярів і позитивний дух, який вони продемонстрували під час змагань. Лю Сіці розповів, що конкуренція з талановитими учнями з різних країн зміцнила його рішучість продовжувати навчання й прагнути нових наукових висот.
Міжнародний формат є однією з ключових особливостей INSO: школярі не лише перевіряють знання, а й знайомляться з однолітками з інших країн та обмінюються науковим досвідом. Девізом олімпіади 2026 року став вислів «Яскраві уми — перспективне майбутнє».
Керівник китайської делегації Ван Пен заявив, що Китай і надалі розвиватиме просвітницькі програми з ядерної науки та допомагатиме більшій кількості молодих людей «дізнатися про ядерну галузь, зрозуміти її та долучитися до неї».
Результат у Джидді дає цій стратегії помітний міжнародний старт. Китайська модель передбачає пошук зацікавлених старшокласників, підготовку з профільних дисциплін і можливість брати участь у міжнародних змаганнях та науковій співпраці.
За повідомленнями, китайську команду сформували за результатами відбору в межах шкільної програми INSO «Голос Ся Хе». Програму схвалило Національне управління атомної енергії Китаю, організувало Китайське атомне енергетичне видавництво за підтримки ядерно-наукового напряму Університету Цінхуа.
Міжнародну олімпіаду з ядерної науки започаткували 2024 року за підтримки Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Китайські джерела називають її першою у світі міжнародною юнацькою олімпіадою, повністю присвяченою ядерній науці. Її мета — зацікавити молодь цією сферою, сприяти міжнародним контактам і заохотити більше учнів обирати ядерну науку та ядерні технології.
Тому перша участь Китаю в INSO важлива не лише через кількість медалей. Результат «золото плюс три срібла» свідчить про сильний старт на змаганнях, а заяви делегації вказують на довгострокову мету — зробити ядерну науку зрозумілішою та доступнішою для нового покоління.
Золоту медаль виборов Лю Сіці — учень Пекінської середньої школи № 80, кампус Ванцзін.
Срібні медалі отримали:
Таким чином, у першій для Китаю участі в INSO кожен член команди піднявся на п’єдестал. Саудівська Аравія очолила загальну медальну таблицю, тоді як Китай у доступних повідомленнях називали одним із лідерів без зазначення конкретної позиції.
INSO 2026 тривала з 2 до 9 серпня 2026 року й завершилася в Джидді, на заході Саудівської Аравії. У третій олімпіаді взяли участь представники 19 країн — загалом близько 120 учнів, науковців та інших представників команд.
Майданчиком змагань став Університет короля Абдулазіза. Серед партнерів-організаторів були Міністерство освіти Саудівської Аравії, Фонд короля Абдулазіза та його сподвижників для обдарованості й творчості Mawhiba, а також Місто короля Абдалли з атомної та відновлюваної енергетики.
Програма олімпіади поєднувала теоретичний та експериментальний іспити. До переліку тем увійшли:
Отже, учасників оцінювали не лише за знання теорії, а й за практичні наукові навички. За повідомленнями з відкриття змагань, школярі також складали п’ятигодинний практичний іспит.
Представник організаційного комітету Талал Аль-Рашиді привітав участь Китаю в олімпіаді та відзначив сильний виступ його школярів і позитивний дух, який вони продемонстрували під час змагань. Лю Сіці розповів, що конкуренція з талановитими учнями з різних країн зміцнила його рішучість продовжувати навчання й прагнути нових наукових висот.
Міжнародний формат є однією з ключових особливостей INSO: школярі не лише перевіряють знання, а й знайомляться з однолітками з інших країн та обмінюються науковим досвідом. Девізом олімпіади 2026 року став вислів «Яскраві уми — перспективне майбутнє».
Керівник китайської делегації Ван Пен заявив, що Китай і надалі розвиватиме просвітницькі програми з ядерної науки та допомагатиме більшій кількості молодих людей «дізнатися про ядерну галузь, зрозуміти її та долучитися до неї».
Результат у Джидді дає цій стратегії помітний міжнародний старт. Китайська модель передбачає пошук зацікавлених старшокласників, підготовку з профільних дисциплін і можливість брати участь у міжнародних змаганнях та науковій співпраці.
За повідомленнями, китайську команду сформували за результатами відбору в межах шкільної програми INSO «Голос Ся Хе». Програму схвалило Національне управління атомної енергії Китаю, організувало Китайське атомне енергетичне видавництво за підтримки ядерно-наукового напряму Університету Цінхуа.
Міжнародну олімпіаду з ядерної науки започаткували 2024 року за підтримки Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Китайські джерела називають її першою у світі міжнародною юнацькою олімпіадою, повністю присвяченою ядерній науці. Її мета — зацікавити молодь цією сферою, сприяти міжнародним контактам і заохотити більше учнів обирати ядерну науку та ядерні технології.
Тому перша участь Китаю в INSO важлива не лише через кількість медалей. Результат «золото плюс три срібла» свідчить про сильний старт на змаганнях, а заяви делегації вказують на довгострокову мету — зробити ядерну науку зрозумілішою та доступнішою для нового покоління.