Генеральний штаб України повідомив, що в Севастополі було вражено та знищено російський радарний комплекс великої дальності «Небо-У» . «Небо-У» — це мобільна радіолокаційна станція (РЛС), призначена для виявлення та супроводу повітряних цілей, зокрема літаків, виконаних за технологією «стелс». Її втрата суттєво погіршує можливості російської повітряної розвідки над Кримом та Чорним морем.

Протягом ночі повідомлялося про численні потужні вибухи, коли удари вражали військові об'єкти та енергетичні вузли по всьому місту . Развожаєв визнав, що російські сили — авіація, підрозділи ППО та мобільні вогневі групи — намагалися відбити те, що він назвав «масованою атакою», стверджуючи про знешкодження понад 30 українських дронів .

Частина загальнонаціональної хвилі ударів

Атака на Севастополь не була поодинокою. Міністерство оборони РФ заявило, що його сили ППО перехопили та знищили 362 українські дрони над російськими регіонами, Чорним та Азовським морями тієї ночі . У рамках значного удару вглиб території РФ українські дрони також вразили нафтопереробний та нафтохімічний комплекс «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані, що приблизно за 1300 км від українського кордону. На об'єкті виникла пожежа . Поранення дістали двоє цивільних . Також було атаковано логістичний центр Wildberries у тому ж регіоні .

Президент Володимир Зеленський описав нічну операцію як «унікальний» бліцкриг із використанням протикорабельних ракет та дронів, який завдав значної шкоди чорноморській військово-морській твердині РФ . Він окремо згадав атаку на військово-морську базу в Новоросійську — ще один ключовий хаб Чорноморського флоту Росії, що свідчить про те, що операція охоплювала кілька цілей уздовж узбережжя.

Сили безпілотних систем України повідомили, що того дня вразили 29 енергетичних об'єктів на тимчасово окупованих територіях, і Балаклавська ТЕС у Севастополі була серед підтверджених цілей . Загалом з 1 липня по 13 серпня 2026 року підрозділ уразив 240 енергетичних об'єктів .

Безпосередні наслідки: світло, жертви та подальша активність

Електропостачання в Севастополі пізніше частково відновили за резервною схемою, хоча пошкодження інфраструктури були значними . Атака спричинила різке зростання кількості подій, пов'язаних із конфліктом: за даними однієї моніторингової групи, підтверджені удари дронів по енергетичній інфраструктурі в Севастополі зросли на 600% порівняно із семиденним базовим рівнем .

Того ж дня, 13 серпня, у Севастополі загинули п'ятеро людей під час спроби знешкодити вибуховий пристрій, залишений після атаки. Четверо з них були піротехніками МНС Росії, ще один — охоронцем . Призначений Росією «губернатор» Развожаєв публічно назвав імена загиблих: капітан Антон Чудаков — начальник підрозділу, капітан Олександр Панчук — старший піротехнік, та двоє інших, а також охоронець Дмитро Іванов .

Активність дронів продовжилася і наступного дня. 14 серпня російська ППО заявила про збиття шести українських дронів над трьома районами Севастополя: Північною стороною, Нахімовським та Гагарінським районами .

Стратегічний контекст

Атака на Севастополь 13 серпня стала останньою в багатомісячній кампанії України з ізоляції окупованого Криму шляхом руйнування паливної, енергетичної та транспортної мереж, на яких Росія тримається на півострові . Завдавши удару одночасно по Балаклавській ТЕС та радару «Небо-У» однієї ночі, Україна продемонструвала здатність цілити по критичній інфраструктурі та високовартісних військових об'єктах одночасно, а також досягати глибоко в тилу РФ, вражаючи енергетичні та логістичні об'єкти далеко від лінії фронту.

На момент написання статті незалежного підтвердження масштабів пошкоджень Балаклавської ТЕС чи радара «Небо-У» з джерел, незалежних від України та Росії, немає. До заяв обох сторін слід ставитися з відповідною обережністю.

Генеральний штаб України повідомив, що в Севастополі було вражено та знищено російський радарний комплекс великої дальності «Небо-У» . «Небо-У» — це мобільна радіолокаційна станція (РЛС), призначена для виявлення та супроводу повітряних цілей, зокрема літаків, виконаних за технологією «стелс». Її втрата суттєво погіршує можливості російської повітряної розвідки над Кримом та Чорним морем.

Протягом ночі повідомлялося про численні потужні вибухи, коли удари вражали військові об'єкти та енергетичні вузли по всьому місту . Развожаєв визнав, що російські сили — авіація, підрозділи ППО та мобільні вогневі групи — намагалися відбити те, що він назвав «масованою атакою», стверджуючи про знешкодження понад 30 українських дронів .

Частина загальнонаціональної хвилі ударів

Атака на Севастополь не була поодинокою. Міністерство оборони РФ заявило, що його сили ППО перехопили та знищили 362 українські дрони над російськими регіонами, Чорним та Азовським морями тієї ночі . У рамках значного удару вглиб території РФ українські дрони також вразили нафтопереробний та нафтохімічний комплекс «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані, що приблизно за 1300 км від українського кордону. На об'єкті виникла пожежа . Поранення дістали двоє цивільних . Також було атаковано логістичний центр Wildberries у тому ж регіоні .

Президент Володимир Зеленський описав нічну операцію як «унікальний» бліцкриг із використанням протикорабельних ракет та дронів, який завдав значної шкоди чорноморській військово-морській твердині РФ . Він окремо згадав атаку на військово-морську базу в Новоросійську — ще один ключовий хаб Чорноморського флоту Росії, що свідчить про те, що операція охоплювала кілька цілей уздовж узбережжя.

Сили безпілотних систем України повідомили, що того дня вразили 29 енергетичних об'єктів на тимчасово окупованих територіях, і Балаклавська ТЕС у Севастополі була серед підтверджених цілей . Загалом з 1 липня по 13 серпня 2026 року підрозділ уразив 240 енергетичних об'єктів .

Безпосередні наслідки: світло, жертви та подальша активність

Електропостачання в Севастополі пізніше частково відновили за резервною схемою, хоча пошкодження інфраструктури були значними . Атака спричинила різке зростання кількості подій, пов'язаних із конфліктом: за даними однієї моніторингової групи, підтверджені удари дронів по енергетичній інфраструктурі в Севастополі зросли на 600% порівняно із семиденним базовим рівнем .

Того ж дня, 13 серпня, у Севастополі загинули п'ятеро людей під час спроби знешкодити вибуховий пристрій, залишений після атаки. Четверо з них були піротехніками МНС Росії, ще один — охоронцем . Призначений Росією «губернатор» Развожаєв публічно назвав імена загиблих: капітан Антон Чудаков — начальник підрозділу, капітан Олександр Панчук — старший піротехнік, та двоє інших, а також охоронець Дмитро Іванов .

Активність дронів продовжилася і наступного дня. 14 серпня російська ППО заявила про збиття шести українських дронів над трьома районами Севастополя: Північною стороною, Нахімовським та Гагарінським районами .

Стратегічний контекст

Атака на Севастополь 13 серпня стала останньою в багатомісячній кампанії України з ізоляції окупованого Криму шляхом руйнування паливної, енергетичної та транспортної мереж, на яких Росія тримається на півострові . Завдавши удару одночасно по Балаклавській ТЕС та радару «Небо-У» однієї ночі, Україна продемонструвала здатність цілити по критичній інфраструктурі та високовартісних військових об'єктах одночасно, а також досягати глибоко в тилу РФ, вражаючи енергетичні та логістичні об'єкти далеко від лінії фронту.

На момент написання статті незалежного підтвердження масштабів пошкоджень Балаклавської ТЕС чи радара «Небо-У» з джерел, незалежних від України та Росії, немає. До заяв обох сторін слід ставитися з відповідною обережністю.