Польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що, «найімовірніше», це була російська крилата ракета Х-101 із бойовою частиною. «Усі ознаки вказують на те, що це була російська ракета», — сказав він . Польські радари супроводжували об’єкт, який летів на захід, доки він не зник із екранів о 03:46 за місцевим часом . На перехоплення підняли F-16, але до падіння ракети знищити її не вдалося .
Постраждалих унаслідок падіння ракети не повідомляли. Однак сам факт порушення повітряного простору союзника став серйозною ескалацією: ракета пролетіла приблизно 100 кілометрів над польською територією, перш ніж вибухнути в полі .
НАТО підтвердило, що російська ракета влучила в територію держави-члена, і заявило про готовність «вжити всіх необхідних заходів» для її захисту . Туск скликав екстрене засідання та провів консультації з лідерами Європейського Союзу і США .
Це був перший підтверджений випадок падіння російської ракети на території країни НАТО після інциденту в польському Пшеводові у 2022 році, коли двоє людей загинули від уламків української ракети протиповітряної оборони .
У другій половині дня 30 липня, через кілька годин після ракетного інциденту, короткохвильова станція UVB-76 перервала свій звичний монотонний сигнал. Цю станцію часто називають «Жужжалкою», The Buzzer або «радіо Судного дня».
Замість постійного гудіння в ефірі прозвучала серія голосових повідомлень із кодовими словами. За даними моніторингового каналу UVB-76 Logs, передавання почалося о 12:20 за московським часом . Повідомлялося щонайменше про вісім повідомлень, хоча деякі спостерігачі нарахували дев’ять і більше окремих передач .
Серед зафіксованих слів були:
UVB-76 працює на частоті 4625 кГц і веде безперервні передачі ще із часів СРСР . Більшу частину часу слухачі чують лише повторюваний сигнал. Голосові повідомлення з’являються нерегулярно, тому кожна така активність одразу привертає увагу радіоспостерігачів.
Радіоаматори, аналітики та західні фахівці з питань оборони широко вважають UVB-76 російською військовою мережею командування і зв’язку. За даними спеціалізованого ресурсу Priyom.org, станція обслуговує Західний військовий округ Росії та цілодобово працює на частоті 4625 кГц .
Найпоширеніше пояснення її роботи таке:
Іноді UVB-76 пов’язують із російською системою «Периметр», відомою на Заході як «Мертва рука» — системою гарантованого ядерного удару у відповідь. Водночас це залишається поширеною оцінкою, а не офіційно підтвердженим фактом .
Час передачі — лише через кілька годин після падіння російської ракети в Польщі — породив припущення, що йшлося про перевірку готовності, навчальний сигнал або навмисне повідомлення на тлі загострення відносин із НАТО. Прямих доказів, які б підтверджували конкретне значення цих слів або їхній зв’язок із польським інцидентом, немає.
Падіння ракети в Польщі стало частиною тієї самої нічної повітряної кампанії, під час якої Росія атакувала українські міста. За даними української сторони, було запущено понад 70 ракет і приблизно 280 дронів .
Повідомлення про кількість загиблих різнилися залежно від часу оновлення та джерела:
Повітряні сили України назвали липень рекордним місяцем за кількістю російських ракетних запусків .
У Києві балістичні ракети почали вибухати близько 01:18 за місцевим часом. У різних районах столиці пролунала серія вибухів, а міський голова Віталій Кличко закликав мешканців залишатися в укриттях . Щонайменше одна людина загинула в Києві .
31 липня, наступного дня після падіння ракети в Польщі, польські F-16 перехопили російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20 над Балтійським морем. Літак перебував приблизно за 40 кілометрів на північ від Колобжега, летів без плану польоту та з вимкненим транспондером .
За даними польської влади, Іл-20 залишався в міжнародному повітряному просторі й не перетинав кордон Польщі . Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш назвав операцію «черговим успішним перехопленням» .
Наявні в цьому масиві джерела не містять достатньо підтверджених даних, щоб встановити деталі щодо знищення російського комплексу «Бук-М3» або конкретної української нічної кампанії безпілотників по території Росії в ті самі дати. Тому ці епізоди не можна подавати як установлені факти в межах цієї хронології.
Падіння Х-101 у Польщі стало одним із найнебезпечніших епізодів для східного флангу НАТО від початку повномасштабної війни. Воно відбулося на тлі наймасованіших російських ударів по Україні, загибелі цивільних, балістичної атаки на Київ і посилення повітряної активності Росії поблизу країн Альянсу.
Незрозуміла серія повідомлень UVB-76 додала події символічного й тривожного виміру. Проте сама по собі активність станції не доводить підготовки до ядерного удару чи прямого наказу, пов’язаного з Польщею. Наразі підтверджено лише послідовність подій: російська ракета порушила повітряний простір Польщі, НАТО відреагувало, а за кілька годин російська військова короткохвильова станція передала незвичний пакет кодових слів.