Ринок нафти швидко втрачає запас міцності — і ціни можуть цього не відображати

Попередження Vortexa від 18 серпня ґрунтувалося не лише на геополітичних заголовках. Компанія посилалася на фізичні сигнали ринку: одночасне падіння експорту з кількох великих країн-постачальників, швидке скорочення обсягів нафти на танкерах і зменшення наземних запасів. За такого сценарію ринок може зіткнутися з дефіцитом швидше, ніж це відображають ціни біля позначки $90 за барель.

Додатковою підставою для занепокоєння став прогноз Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Воно очікує дефіцит світового нафтового балансу на рівні 1,8 млн барелів на добу в третьому кварталі 2026 року, а середньорічне глобальне постачання може скоротитися на 4,3 млн барелів на добу.

Які дані стоять за попередженням Vortexa

Експорт чотирьох великих постачальників скоротився приблизно на 5 млн барелів на добу

Найпрямішим сигналом стало одночасне зменшення морського експорту сирої нафти з Ірану, Росії, Саудівської Аравії та США. У пов’язаних із Vortexa матеріалах сукупний потік оцінювали приблизно у 12 млн барелів на добу — це рекордно низький рівень і приблизно на 5 млн барелів на добу менше, ніж місяцем раніше.

Причини були різними:

• іранський експорт постраждав через обмеження та ускладнений доступ до звичних маршрутів;
• саудівські поставки опинилися під загрозою через напруженість у Перській затоці та Червоному морі;
• українські удари безпілотниками порушили роботу російської експортної інфраструктури в Чорному морі;
• експорт США вже не забезпечував такого самого компенсуючого ефекту, зокрема на тлі уповільнення вивільнення стратегічних резервів.

Важливо, що втрати розподілилися між різними регіонами. Скорочення експорту однієї країни ще можна було б компенсувати альтернативними поставками. Але коли одночасно зменшуються потоки від кількох великих постачальників, швидких замін стає набагато менше.

Запаси нафти скорочувалися незвично швидко

За даними Vortexa, наведеними в публікаціях, обсяг сирої нафти «в морі» — тобто на танкерах між пунктом експорту та місцем доставки — за чотири тижні зменшився приблизно на 175 млн барелів. У середньому це відповідає вилученню близько 6,25 млн барелів на добу. За той самий період запаси в наземних резервуарах із плаваючим дахом скоротилися приблизно на 81 млн барелів.

В інших матеріалах фігурує оцінка падіння приблизно на 200 млн барелів, або 7,1 млн барелів на добу, за чотири тижні. Імовірно, різниця пояснюється різними періодами вимірювання або методиками обробки даних. У наданих матеріалах найпослідовніше підтверджуються показники 175 млн барелів нафти в морі та 81 млн барелів на суші, тому точний темп скорочення запасів не варто вважати остаточно встановленим.

Втім, загальний сигнал залишається однозначним: видимі запаси швидко зменшуються. Це саме по собі не доводить неминучість тривалого дефіциту — значення мають попит, завантаження нафтопереробних заводів і розташування запасів. Але швидке їхнє скорочення зменшує «подушку безпеки», якщо перебої триватимуть.

Чому відновлення в середині липня виявилося «хибним світанком»

У середині липня рух танкерів через Ормузьку протоку ненадовго пожвавився. Це створило враження, що постачання можуть повернутися до норми. Однак відновлення не виявилося стійким. Пізніше МЕА заявило, що домовленість про відкриття Ормузької протоки та безперешкодний рух через Баб-ель-Мандеб досі залишається недосяжною. Нове загострення бойових дій і перебої в морських перевезеннях підірвали спроби відновити видобуток і транспортування.

Для Vortexa це була принципова відмінність: тимчасове пожвавлення руху танкерів може послабити негайний тиск, але не відновлює стабільний потік нафти. Якщо судновласники й надалі неохоче проходять небезпечний маршрут або виробники не можуть регулярно завантажувати й відправляти вантажі, ринок продовжує використовувати запаси.

За оцінкою Argus, потоки танкерів через Ормузьку протоку 14–21 серпня становили близько 941 400 барелів на добу. Переважно це були поставки з Іраку та Саудівської Аравії. Отже, рух не обов’язково зупинився повністю, але залишався суттєво обмеженим порівняно зі звичайними регіональними потоками.

Іран, Саудівська Аравія та Росія створили різні прояви одного ризику

Найрізкіше падіння експорту в наданих матеріалах стосувалося Ірану. За оцінкою, яку цитують галузеві трекери, іранські поставки скоротилися приблизно до 294 000 барелів на добу проти середнього рівня близько 1,7 млн барелів на добу у 2025 році. Це слід сприймати як пов’язану з Vortexa ринкову оцінку, а не як незалежно підтверджену офіційну статистику видобутку.

Ризик для Саудівської Аравії полягав не стільки в одному підтвердженому обвалі видобутку, скільки у вразливості маршрутів через Перську затоку та Червоне море. Російське скорочення було пов’язане з пошкодженням і перебоями в роботі чорноморської інфраструктури, тоді як США раніше були важливим джерелом додаткових барелів, що частково компенсували втрати.

У сукупності ці події скоротили не лише обсяг нафти, а й гнучкість ринку. Те, що певні запаси залишаються під землею, не означає, що їх можна швидко, безпечно та за звичайною ціною доставити на нафтопереробні заводи.

Прогнози МЕА посилили тезу про дефіцит

Оцінки МЕА показали, що попередження Vortexa не було лише позицією однієї приватної компанії. У липні світове постачання зросло на 2,4 млн барелів на добу — до 101,5 млн барелів на добу, але все одно залишалося на 6,3 млн барелів на добу нижчим, ніж роком раніше. Видобуток у країнах Перської затоки, за повідомленнями, був на 8,3 млн барелів на добу нижчим за нормальний рівень.

Згодом МЕА спрогнозувало падіння середнього світового постачання у 2026 році на 4,3 млн барелів на добу — приблизно до 102 млн барелів на добу. Агентство також очікує дефіцит у третьому кварталі на рівні 1,8 млн барелів на добу, що більш ніж удвічі перевищує попередню оцінку.

Це не означає безумовного прогнозу постійної нестачі нафти. МЕА також очікує, що світовий попит у 2026 році скоротиться на 1,6 млн барелів на добу: високі ціни та перебої з постачанням уже змушують споживання зменшуватися. Якщо реакція попиту буде достатньо швидкою або тривалою, вона може обмежити дефіцит.

Чому ціни на нафту могли здаватися надто низькими

18 серпня ф’ючерси на Brent завершили торги на рівні $91,02 за барель, а американська WTI — $84,94. За даними Reuters, нафта коштувала приблизно на 50% дорожче, ніж на початку року. Водночас частина початкової панічної надбавки зникла: трейдери дедалі частіше сприймали перебої як затяжну реальність, а не як новий шок кожного дня.

У цьому й полягає головна суперечність у попередженні Vortexa: ціни вже високі, але фізичні дані свідчать, що ризик подальшого виснаження запасів може бути врахований не повністю.

Йшлося не обов’язково про негайний стрибок котирувань. Радше про те, що ринок із швидким скороченням запасів на танкерах і суші, обмеженими маршрутами та прогнозованим квартальним дефіцитом мав би містити більшу й стійкішу премію за ризик — особливо якщо перебої триватимуть і замінити втрачені барелі стане складніше.

Що додають дані про «тіньовий флот» — і чого вони не доводять

Windward виявила приблизно 20 суден на рейді Кох-е-Мубарак поблизу Ормузької протоки. Компанія оцінила їх як залучені до обходу санкцій і перевалки вантажів із судна на судно. Вісім із цих суден були під санкціями OFAC — Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США.

Це підтверджує, що частина пов’язаних з Іраном барелів рухалася непрозорими каналами з вищими логістичними ризиками, а не надходила на відкритий ринок у звичайному режимі. На супутникових знімках Windward також були помітні судна, які тривалий час залишалися нерухомими, а також ознаки можливого плавучого зберігання нафти й маніпуляцій з ідентифікацією суден.

Водночас наявність осередку «тіньового флоту» не дає змоги точно визначити, який обсяг нафти недоступний покупцям. Це свідчення обмеженої та складної для відстеження логістики, а не повний вимір глобального постачання.

Що може послабити сценарій дефіциту

Є кілька чинників, здатних зробити попередження Vortexa менш драматичним:

• Зростання запасів сирої нафти у США може створити внутрішній буфер і зменшити потребу в негайному імпорті.
• Скорочення запасів дистилятів свідчить про напруженість на ринку нафтопродуктів, але не означає автоматичного еквівалента глобального дефіциту сирої нафти.
• Слабший попит у Китаї може зменшити потребу в нафті, зокрема якщо високі ціни та поширення електромобілів стримуватимуть імпорт.
• Відновлення руху через Ормузьку протоку та Баб-ель-Мандеб поліпшило б транспортування вже видобутої нафти.
• Зростання видобутку в країнах Америки або інших постачальників за межами Перської затоки могло б частково компенсувати втрати на Близькому Сході та в Росії. МЕА очікувало приросту з боку Америки на 1,4 млн барелів на добу, але зазначало, що цього буде недостатньо для повної компенсації втрат.

Тому вирішальним фактором залишається тривалість перебоїв. Короткочасні проблеми з перевезеннями можна подолати завдяки зміні маршрутів, скороченню попиту та використанню запасів. Тривала криза поступово вичерпуватиме кожен із цих буферів.

Висновок

Попередження Vortexa спиралося на три взаємопов’язані сигнали: приблизно 5-мільйонне скорочення експорту чотирьох великих постачальників, швидке зменшення обсягів нафти на танкерах і в наземних резервуарах, а також незалежний прогноз МЕА щодо дефіциту на рівні 1,8 млн барелів на добу в третьому кварталі.

Ці дані вказували, що ринок нафти може ставати напруженішим швидше, ніж це відображають заголовки з цінами. Але вони не гарантують неконтрольованого стрибка котирувань. Ключовими залишаються три питання: чи відновиться стабільний рух через Ормузьку протоку та інші маршрути, чи з’являться альтернативні поставки і чи скоротиться попит достатньо швидко, щоб компенсувати втрачені барелі.