Стрибок 5 серпня стався після важкого періоду для золота. Протягом другого кварталу 2026 року метал пережив найгірше квартальне падіння за 13 років (приблизно -12,7%), оскільки ринки закладали підвищення ставки ФРС для боротьби зі стійкою інфляцією . Прибутковість 10-річних казначейських облігацій трималася поблизу 18-місячних максимумів, а долар — поблизу місячних піків, створюючи постійний тиск . Ще 4 серпня золото трималося біля $4,067 за унцію, підтримуване лише м'якшим доларом та стабільним попитом центробанків . Ралі 5 серпня стало різким розворотом цих тенденцій, спричиненим раптовим падінням прибутковості, яке знизило альтернативну вартість володіння металом, що не приносить доходу.
В інтерв'ю Kitco News 5 серпня Кріс Манчіні, співпортфельний менеджер Gabelli Gold Fund (GOLDX), окреслив три структурні стовпи, які, на його думку, ринок досі недооцінює :
1. Борг і дедоларизація. Зростаюче глобальне боргове навантаження та прискорення переходу центробанків від резервів у доларах США створюють довгостроковий попутний вітер. Манчіні стверджує, що ринок торгує золотом "як циклічним товаром, хоча це не так" — сприймаючи історичні максимуми як пік циклу, а не структурне переоцінювання . Центральні банки, особливо в Китаї та інших країнах з економікою, що розвивається, забезпечують "стабільний базовий попит" на фізичне золото .
2. Геополітичний ризик і оборонні витрати. Конфлікт з Іраном, війна Росії проти України та нарощування військових витрат у Європі та США генерують постійний попит на безпечні активи, який, за словами Манчіні, не зникне навіть після оголошення окремих перемир'їв . Структурна фрагментація глобальних безпекових домовленостей — це драйвер на багато років, а не місяців.
3. Золото як головна альтернатива долару. Манчіні неодноразово заявляв, що золото стане "головною альтернативою" долару США, а середньострокова цільова ціна $6,000 за унцію залишається досяжною, щойно стихне короткостроковий макроекономічний шум . J.P. Morgan Research також зберігає цільовий показник для золота на кінець року на рівні $6,000 і вважає $6,300 можливим до 2027 року, залежно від вирішення геополітичних конфліктів .
Манчіні застерігає, що під час гострих криз золото виступає як джерело ліквідності — він зазначає, що Туреччина продала 60 тонн золота для захисту своєї валюти — що спричиняє тимчасові відкати, але він вважає це можливостями для купівлі перед наступним структурним зростанням .
Попри ралі 5 серпня, короткостроковий профіль ризику залишається схильним до зниження. Ринок оцінює ймовірність підвищення ставки на 25 базисних пунктів у вересні 2026 року у ~68%, а Bank of America прогнозує три послідовних підвищення до грудня, що підніме ставку федерального фінансування до 4,25%–4,50% . Вищі реальні прибутковості є прямим негативним фактором для золота, яке не приносить доходу.
Інші короткострокові перешкоди включають:
У 2026 році золото опинилося між двома потужними силами. На тактичному рівні яструбина Федеральна резервна система, сильний долар і високі реальні прибутковості створюють справжні перешкоди, які можуть утримувати ціни в діапазоні $4,000–$4,500 у найближчій перспективі . На структурному рівні купівля центральними банками, дедоларизація, геополітична фрагментація та зростання державного боргу формують аргументи для того, щоб золото зрештою пробило $5,000 і протестувало $6,000 .
Для інвесторів напруга очевидна: короткостроковий біль проти довгострокової вигоди. Порада Манчіні — дивитися крізь шум. Як він сказав, "ринок торгує золото як циклічний товар, хоча це не так" . Чи стане стрибок 5 серпня початком нового етапу зростання, чи лише черговим бурхливим закриттям коротких позицій, залежатиме від одного: що далі зробить ФРС.