Наближення ціни міді до рекорду LME в $14 527,50 за тонну було передусім наслідком перерозподілу металу через очікувані мита США, а не доказом загального світового дефіциту. Імпорт рафінованої міді до США зріс на 80% у 2025 році — до 1,64 млн тонн — а за перші п’ять місяців 2026 року додав ще 13% у річному вимірі.
ОпублікувавВідредаговано за допомогою GPT-5.6 TerraЗображення створено за допомогою GPT Image 2
Research answer

Create a landscape editorial hero image for this Studio Global article: What drove copper to a record $14,533 per ton on the London Metal Exchange, how have expectations of potential US Section 232 tariffs—report. Article summary: Copper’s record was primarily a location-and-timing squeeze, not evidence that the entire world had run out of metal. The prospect of U.S. refined-copper tariffs encouraged traders to move available cathode into the Unit. Topic tags: general, government, general web, user generated, news. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, watermar
Ралі міді не означало, що світові раптово забракло цього металу. Головним чинником став географічний і часовий дисбаланс: перспектива мит США на рафіновану мідь зробила вигідним завезти катоди до Сполучених Штатів до можливого набуття митами чинності. Через це метал відтягувався зі складів і пунктів поставки Лондонської біржі металів (LME) та з інших регіонів споживання, підвищуючи ціну негайно доступної міді за межами США.18
19
Історичний внутрішньоденний максимум на LME становив $14 527,50 за метричну тонну. Наприкінці серпня тримісячний контракт на мідь знову наблизився до цієї позначки: великі заявки на вилучення металу зі складів LME зменшили обсяг міді, доступної для швидкої поставки.18
Міністр торгівлі США рекомендував запровадити універсальне мито на рафіновану мідь поетапно: 15% із 2027 року та 30% із 2028-го. Це були рекомендації, а не вже чинне мито на рафіновану мідь. Натомість чинні заходи стосувалися визначених напівфабрикатів із міді та похідних товарів із високим вмістом міді.1
17
Різниця принципова. Трейдер, який міг ввезти й розмістити рафіновану мідь на складі у США до введення можливого мита, отримував актив, що згодом міг коштувати дорожче на ринку, захищеному тарифом. Премія на мідь із поставкою у США заохочувала імпорт та арбітраж між торговельними майданчиками.
За даними Reuters, імпорт рафінованої міді до США у 2025 році зріс на 80% у річному вимірі — до 1,64 млн метричних тонн. За перші п’ять місяців 2026 року поставки додали ще 13%, до 763 тис. тонн.19 Саме це випереджальне завезення пояснює, чому запаси у США та на COMEX могли зростати одночасно зі скороченням доступного металу на LME: йшлося переважно про переміщення наявної міді між регіонами, а не про пропорційне зростання світового споживання.
Мідь на COMEX дедалі більше оцінювалася як метал, який можна поставити на американський ринок, потенційно захищений митом. Контракти LME лишалися міжнародним орієнтиром і несли ризик, що при імпорті до США після зміни політики на метал поширюватиметься тариф.
Тому різниця між цінами COMEX і LME перестала бути звичайним арбітражем, що відображає лише логістику й фінансування. Вона перетворилася на індикатор очікуваного тарифного ризику. Reuters зазначав, що контракт CME відображає американську мідь зі сплаченим митом, тоді як ціна LME є міжнародною; розрив між форвардними цінами зростав у міру того, як ринок оцінював імовірність мит на рафіновану мідь.20
У результаті сформувалися два різні темпи ринку:
Саме тому навіть загроза мита може піднімати ціни без повноцінного глобального дефіциту. Мідь переміщується туди, де її майбутня вартість видається вищою, залишаючи менший доступний обсяг в інших місцях.18
Беквордація — це ситуація, коли ціна металу з негайною поставкою вища, ніж ціна ф’ючерсів із поставкою пізніше. Зазвичай вона означає, що покупці, учасники з короткими позиціями та промислові споживачі готові платити більше за метал «тут і зараз».
У цьому випадку перенаправлення поставок і вилучення металу зі складів зменшили пул міді, яку можна було швидко поставити через LME. Reuters повідомляв, що доступні запаси LME впали до 90 тис. тонн, а премія готівкового контракту до тримісячного різко зросла.18 Отже, цей розрив сигналізував про напругу саме у швидко доступній для поставки пропозиції, а не обов’язково про зникнення всіх світових запасів.
Переміщення металу через очікувані мита відбувалося на тлі реальної невизначеності з пропозицією.
Чилійська державна компанія Codelco повідомила, що її видобуток за перше півріччя становив 564 тис. тонн — на 11% менше, ніж роком раніше. Причинами стали операційні обмеження на El Teniente, нижчий випуск на Chuquicamata та гірша якість руди на Ministro Hales.29 Codelco також попереджала, що після аварії видобуток на El Teniente залишатиметься зниженим приблизно п’ять років.
32
У Демократичній Республіці Конго уряд негайно заборонив експорт мідного й кобальтового концентрату, хоча в стратегічних випадках можуть надаватися однорічні дозволи.28 Концентрат — це не рафінований катод, тому заборона безпосередньо не вилучає мідь, придатну для поставки через LME. Втім, вона додає невизначеності щодо сировини для плавильних заводів і майбутнього виробництва рафінованого металу.
Ці чинники самі по собі не доводять наявності глобального дефіциту просто зараз. Однак вони роблять ринок чутливішим до будь-якого вилучення металу зі звичних торговельних маршрутів. Коли видобуток обмежений операційними проблемами та погіршенням якості руди, пропозиція не може швидко відреагувати на нестачу в конкретному регіоні.
Дані Міжнародної дослідницької групи з міді (ICSG) показали дефіцит рафінованої міді у червні на рівні 60 тис. тонн після профіциту в 15 тис. тонн у травні. Водночас за січень—червень загальний баланс залишався профіцитним — 131 тис. тонн.46
Коректне трактування тут таке:
Ключ до розуміння цього ралі простий: глобальний баланс не тотожний наявності металу на потрібному складі, у потрібній формі та у потрібний момент.
Запаси, завезені до США заздалегідь, можуть зберегти суттєву комерційну перевагу. Премія COMEX до LME здатна втриматися, а відтік металу до США — і надалі робити термінову пропозицію за межами країни відносно жорсткою.
Підстави для утримання великих запасів у США ослабнуть. Власники можуть продати, використати у виробництві або реекспортувати мідь. Це здатне послабити тиск на склади LME та звузити ціновий розрив між США і Лондоном.
Розпродаж накопичених запасів не обов’язково завершить висхідний тренд. Нові збої на шахтах, повільніше зростання випуску рафінованої міді або складніша доступність концентрату можуть перетворити історію з політично зумовленого перерозподілу на ширше обмеження пропозиції.
Рекордні рівні цін на мідь відображали дію двох сил одночасно: переміщення рафінованого металу до США через очікувану політику мит і премію за ризики пропозиції, пов’язані зі збоями у видобутку та обмеженим випуском. Перша сила дуже залежить від остаточного рішення в межах Section 232 — процедури США щодо імпорту з міркувань національної безпеки. Друга може діяти довше.
Наразі головне питання не в тому, чи є мідь десь у світі. Важливо, чи доступна вона за межами США саме там і саме тоді, коли її потребують ринок LME та фізичні покупці.18
19
Studio Global AI
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
Наближення ціни міді до рекорду LME в $14 527,50 за тонну було передусім наслідком перерозподілу металу через очікувані мита США, а не доказом загального світового дефіциту.
Наближення ціни міді до рекорду LME в $14 527,50 за тонну було передусім наслідком перерозподілу металу через очікувані мита США, а не доказом загального світового дефіциту. Імпорт рафінованої міді до США зріс на 80% у 2025 році — до 1,64 млн тонн — а за перші п’ять місяців 2026 року додав ще 13% у річному вимірі.
Проблеми на шахтах у Чилі та обмеження експорту концентрату з ДР Конго посилили напругу, але головним чинником подальшої долі запасів у США лишається рішення щодо мит на рафіновану мідь.