Інституційна ротація — великі інституційні інвестори переключилися на мідь як на стратегічний метал для «енергетичного переходу» та «ШІ-енейблера». J.P. Morgan прогнозує дефіцит рафінованої міді приблизно на 330 000 тонн у 2026 році .
Перебої на копальнях у Чилі — смертоносні шторми в Чилі, яка забезпечує понад п'яту частину світового виробництва міді, у липні 2026 року порушили роботу великих гірничодобувних підприємств, посиливши і без того напружений ринок .
Експлуатаційні проблеми на великих копальнях — аналітики вказують на поточні операційні проблеми на таких гігантських копальнях, як Камоа-Какула в ДРК та Грасберг в Індонезії, де повне відновлення роботи було відкладено .
Структурне недоінвестування — пропозиція з копалень залишається «слабкою ланкою ринку». Заміна потужностей відбувається повільно, потребує великих капіталовкладень і є операційно вразливою, тому пропозиція не може швидко реагувати на цінові сигнали .
Виснаження запасів — запаси на основних біржах за межами США дуже низькі, що не залишає буфера для подальших шоків пропозиції. До 4 серпня ціна міді на LME досягла $14 000/т на тлі падіння запасів .
Випередження тарифів США — трейдери поспішають завезти фізичну мідь до США, випереджаючи потенційні тарифи епохи Трампа, що створює штучний дефіцит на ринках за межами США .
Напруженість навколо Ірану та Ормузької протоки — геополітична нестабільність додала премію за ризик: мідь підскочила майже на 8% після ескалації іранського конфлікту .
4 серпня 2026 року тримісячна мідь на LME злетіла до $14 000/т, тоді як ф'ючерси COMEX торгувалися близько $6,64–$6,65/фунта — менш ніж на 1% нижче історичного максимуму в $6,70/фунта . Метал подорожчав приблизно на 14% з початку року і приблизно на третину порівняно з рівнем річної давнини
.