Іранська інфляційна криза: продукти подорожчали на 128%, а ріал досяг рекордного мінімуму

Продукти дорожчають значно швидше за середній кошик

Ціни на продукти харчування, напої та тютюнові вироби за рік зросли на 128,1%, згідно з повідомленнями, що посилаються на дані Статистичного центру Ірану. У восьми з десяти основних продовольчих груп річне зростання перевищило 100% — тобто ціни щонайменше подвоїлися.

Найбільше подорожчали:

• олії та жири — на 261,5%;
• молочні продукти та яйця — на 147,1%;
• червоне й біле м’ясо та м’ясні вироби — на 145,2%;
• хліб і зернові — на 116,7%.

Для малозабезпечених родин ці зміни особливо болючі, адже харчі займають більшу частину їхнього бюджету. Коли базові продукти стають недоступними, заощадити на необов’язкових покупках уже майже неможливо.

Падіння ріала посилює ціновий шок

Іран увійшов у цей період із багаторічними санкціями, обмеженим доступом до міжнародних фінансів і гострою нестачею іноземної валюти. На ситуацію також вплинули перебої в торгівлі та судноплавстві, пов’язані з ескалацією конфлікту за участю США та Ізраїлю.

Додатковий тиск створює падіння курсу ріала. Ослаблення валюти підвищує вартість імпортних продуктів, ліків, сировини та інших компонентів у національній валюті. За даними відкритого ринку, 20 липня курс становив близько 1,95 млн ріалів за долар — новий мінімум за наведеним повідомленням.

Водночас доступні матеріали не доводять, що всі цінові стрибки спричинив один фактор. Санкції, валютна нестабільність, наслідки конфлікту, внутрішнє економічне управління та проблеми з постачанням накладаються один на одного.

Як інфляція змінює покупки родин

Для малозабезпечених сімей криза проявляється не лише у більших чеках, а й у меншій кількості та гіршій якості їжі. За повідомленнями, родини відмовляються від м’яса, дорожчих сортів рису, молочних продуктів, олії та інших поживних товарів.

Масштаб проблеми видно на прикладі базових продуктів. Для працівника, який отримує мінімальну зарплату та державну допомогу, кілограм баранини може коштувати близько 10% місячного доходу, а 10 кілограмів іранського рису — понад п’яту частину цього доходу.

Раніше повідомлялося, що в окремих випадках м’ясо, яйця та олія за рік подорожчали більш ніж утричі, тоді як зарплати не встигали за цінами. Навіть підвищення мінімальної зарплати на 60% не обов’язково відновило купівельну спроможність, якщо витрати на найнеобхідніше зростали швидше.

Бідність і борги

Коли зарплати й пенсії втрачають цінність, родини дедалі частіше позичають гроші або купують продукти в кредит. В одному з матеріалів із посиланням на іранські економічні публікації стверджується, що кількість людей за межею абсолютної бідності зросла приблизно з 16 до 34 мільйонів. Це оцінка, наведена в повідомленні, а не незалежно підтверджена цифра в доступних матеріалах.

Інші публікації описують працівників, які накопичують борги та використовують кредит для купівлі їжі й повсякденних товарів. Така модель дає змогу тимчасово підтримувати споживання, але водночас забирає майбутні доходи ще до їхнього отримання.

Офіційне безробіття не показує всієї картини

Стандартний показник безробіття не охоплює людей, які припинили активно шукати роботу. Вони можуть зникнути з офіційної статистики, хоча залишаються без стабільного заробітку. Це явище часто називають прихованим безробіттям або безробіттям зневірених працівників.

Наявні матеріали підтверджують існування такої прогалини у вимірюванні, але не дають надійної загальнонаціональної оцінки її масштабу. Тому відносно невисокий офіційний рівень безробіття не обов’язково означає, що люди мають достатньо роботи, робочих годин і доходів.

Допомога та продуктові ваучери не встигають за цінами

Іранський уряд виплачує грошові субсидії та надає електронні продуктові ваучери, однак, за повідомленнями, їхня вартість становить лише кілька доларів на місяць. Також з’являлися повідомлення про магазини, які відмовлялися приймати ваучери через затримки з відшкодуванням коштів, а інші матеріали писали про скорочення або призупинення виплат для окремих отримувачів.

Доступні дані не доводять, що ваучери були повністю та повсюдно скасовані. Чіткіший висновок полягає в тому, що система підтримки була надто обмеженою, а подекуди — ненадійною або складною у використанні на тлі зростання цін на харчі більш ніж на 100% за рік.

Магазини опинилися між покупцями та оптовими цінами

Продавці відчувають інфляцію з іншого боку каси. Покупці дедалі частіше просять продати товар у борг або оформити оплату частинами, але магазини ризикують зазнати збитків, якщо оптові ціни зростуть між замовленням і наступним поповненням запасів.

Пізніші повідомлення також описували поширення в Ірані схем «купуй зараз — плати потім» для одягу, мобільних телефонів, товарів для дому та навіть подорожей. Такі пропозиції допомагають здійснити покупку сьогодні, але не роблять товар дешевшим — вони переносять більшу частину витрат на майбутні доходи.

Які перспективи мають іранські родини

Найближчі перспективи залишаються складними. Щоб зупинити подальше падіння купівельної спроможності, одночасно мають послабитися кілька чинників: продовольча інфляція, нестабільність ріала, перебої через конфлікт, санкційний тиск і недостатня державна підтримка доходів.

Саме по собі уповільнення місячної інфляції не скасовує вже завданої шкоди сімейним бюджетам. Імовірні наслідки — подальший перехід на дешевші продукти, погіршення харчування, нові борги та збільшення кількості родин, які опиняються за межею бідності.

Дані за тір описують не просто високий показник інфляції. Вони показують економіку, де базові продукти дорожчають набагато швидше за середній споживчий кошик, а зарплати, пенсії, субсидії та доступ до стабільної роботи вже не забезпечують надійного захисту.