BCG називає цю проблему розривом між упровадженням і цінністю. Сам факт, що працівникам видали потужний інструмент, ще не означає, що компанія змінила спосіб роботи. У багатьох організаціях залишаються ті самі етапи, погодження, рівні контролю та застарілі процедури. У результаті вільного часу стає більше, але показники продуктивності й структура витрат не змінюються — а іноді витрати навіть зростають .
«Усі говорять про те, що ШІ замінить роботу, але насправді йдеться про переосмислення людської доданої цінності всередині роботи», — зазначає співавторка дослідження BCG Вінсіан Бошен .
Іншими словами, компаніям недостатньо автоматизувати окремі завдання. Вони мають заздалегідь визначити, на що працівники спрямують вивільнені години: на більшу кількість клієнтських проєктів, складніші рішення, розвиток продуктів чи інші пріоритети бізнесу.
Проблема не обмежується тим, що керівництво не дає працівникам чітких вказівок щодо використання вільного часу. Саме використання ШІ теж може створювати додаткове навантаження.
Дві третини регулярних користувачів кажуть, що технологія підвищила їхню загальну задоволеність роботою . ШІ бере на себе монотонні завдання й залишає більше простору для цікавішої діяльності.
Водночас 49% усіх респондентів заявили, що тепер витрачають більше часу на керування та спрямування роботи ШІ, ніж на виконання самої роботи . Ще 41% регулярних користувачів повідомили про зростання когнітивного навантаження . Постійно формулювати запити, перевіряти відповіді, виправляти помилки й контролювати результат — це теж праця, хоча керівники не завжди її бачать і враховують.
BCG називає таке поєднання «парадоксом задоволення»: ШІ може одночасно робити роботу приємнішою та складнішою. Початковий ефект новизни, коли технологія здається майже магічною, швидко минає, якщо працівники не розуміють, як саме вона має змінити їхню роль.
Головною відмінністю між компаніями, які отримують від ШІ реальний результат, і тими, хто лише накопичує окремі пілотні проєкти, є не обов’язково доступ до найсучасніших моделей. Вирішальне значення має стратегічна ясність.
За аналізом BCG, чітка та зрозуміло донесена стратегія використання ШІ підвищує його бізнес-ефект на 25 відсоткових пунктів . Це працює навіть в організаціях, які мають обмежений доступ до передових інструментів.
Стратегія узгоджує зусилля працівників, визначає очікування та змушує керівників відповісти на ключове питання: що саме люди мають робити з п’ятьма-десятьма годинами, які щотижня вивільняє ШІ? Без конкретної відповіді здобуті хвилини й години просто розчиняються в тому самому робочому процесі.
Співавтор дослідження Сильвен Дюрантон попереджає, що «медовий місяць» ШІ — період, коли новизна технології та інтелектуальний виклик підтримують ентузіазм, — швидко минає без стратегічних орієнтирів .
Невелика група компаній, які BCG описує як «підготовлені до майбутнього», розглядає ШІ не як просте встановлення нового програмного забезпечення. Для них це комплексна трансформація робочих процесів і всієї моделі взаємодії з персоналом, яку очолює керівництво на рівні генерального директора .
Такі організації не просто рахують, скільки часу заощадив окремий працівник. Вони перебудовують процеси, переглядають розподіл відповідальності, прибирають зайві погодження та визначають, де додаткова спроможність створить найбільшу цінність.
Головний висновок звіту простий: ШІ сам по собі не робить компанію продуктивнішою. Він лише створює додаткові можливості. Щоб ці можливості перетворилися на кращі результати, нижчі витрати або швидше зростання, бізнесу доведеться змінити не тільки інструменти, а й саму організацію роботи.
BCG називає цю проблему розривом між упровадженням і цінністю. Сам факт, що працівникам видали потужний інструмент, ще не означає, що компанія змінила спосіб роботи. У багатьох організаціях залишаються ті самі етапи, погодження, рівні контролю та застарілі процедури. У результаті вільного часу стає більше, але показники продуктивності й структура витрат не змінюються — а іноді витрати навіть зростають .
«Усі говорять про те, що ШІ замінить роботу, але насправді йдеться про переосмислення людської доданої цінності всередині роботи», — зазначає співавторка дослідження BCG Вінсіан Бошен .
Іншими словами, компаніям недостатньо автоматизувати окремі завдання. Вони мають заздалегідь визначити, на що працівники спрямують вивільнені години: на більшу кількість клієнтських проєктів, складніші рішення, розвиток продуктів чи інші пріоритети бізнесу.
Проблема не обмежується тим, що керівництво не дає працівникам чітких вказівок щодо використання вільного часу. Саме використання ШІ теж може створювати додаткове навантаження.
Дві третини регулярних користувачів кажуть, що технологія підвищила їхню загальну задоволеність роботою . ШІ бере на себе монотонні завдання й залишає більше простору для цікавішої діяльності.
Водночас 49% усіх респондентів заявили, що тепер витрачають більше часу на керування та спрямування роботи ШІ, ніж на виконання самої роботи . Ще 41% регулярних користувачів повідомили про зростання когнітивного навантаження . Постійно формулювати запити, перевіряти відповіді, виправляти помилки й контролювати результат — це теж праця, хоча керівники не завжди її бачать і враховують.
BCG називає таке поєднання «парадоксом задоволення»: ШІ може одночасно робити роботу приємнішою та складнішою. Початковий ефект новизни, коли технологія здається майже магічною, швидко минає, якщо працівники не розуміють, як саме вона має змінити їхню роль.
Головною відмінністю між компаніями, які отримують від ШІ реальний результат, і тими, хто лише накопичує окремі пілотні проєкти, є не обов’язково доступ до найсучасніших моделей. Вирішальне значення має стратегічна ясність.
За аналізом BCG, чітка та зрозуміло донесена стратегія використання ШІ підвищує його бізнес-ефект на 25 відсоткових пунктів . Це працює навіть в організаціях, які мають обмежений доступ до передових інструментів.
Стратегія узгоджує зусилля працівників, визначає очікування та змушує керівників відповісти на ключове питання: що саме люди мають робити з п’ятьма-десятьма годинами, які щотижня вивільняє ШІ? Без конкретної відповіді здобуті хвилини й години просто розчиняються в тому самому робочому процесі.
Співавтор дослідження Сильвен Дюрантон попереджає, що «медовий місяць» ШІ — період, коли новизна технології та інтелектуальний виклик підтримують ентузіазм, — швидко минає без стратегічних орієнтирів .
Невелика група компаній, які BCG описує як «підготовлені до майбутнього», розглядає ШІ не як просте встановлення нового програмного забезпечення. Для них це комплексна трансформація робочих процесів і всієї моделі взаємодії з персоналом, яку очолює керівництво на рівні генерального директора .
Такі організації не просто рахують, скільки часу заощадив окремий працівник. Вони перебудовують процеси, переглядають розподіл відповідальності, прибирають зайві погодження та визначають, де додаткова спроможність створить найбільшу цінність.
Головний висновок звіту простий: ШІ сам по собі не робить компанію продуктивнішою. Він лише створює додаткові можливості. Щоб ці можливості перетворилися на кращі результати, нижчі витрати або швидше зростання, бізнесу доведеться змінити не тільки інструменти, а й саму організацію роботи.