«Великий жаль про ШІ»: чому працівники хочуть повернутися до офісу до ери GenAI

Термін «pre-AI nostalgia» використав технічний директор Adaptavist Jobin Kuruvilla. За його описом, працівники дедалі частіше замислюються, чи не було «душу» їхньої роботи обміняно на зручність і швидкість. Йдеться не обов’язково про повну відмову від технологій. Для багатьох проблема полягає в тому, що автоматизовані скорочення шляху до результату супроводжуються втратою творчої свободи, контролю та відчуття сенсу.

Ще радикальніше налаштована значна меншість: 38% працівників сказали, що за можливості повністю прибрали б генеративний ШІ зі світу. Водночас в окремому аналізі Ground News фігурує показник 43%. Імовірно, різниця пояснюється формулюванням запитання або способом подання результатів опитування.

Парадокс ефективності: ШІ економить час, але створює «податок на перевірку»

Одна з центральних проблем — розрив між обіцяною та фактичною продуктивністю. 42% працівників витрачають на фактчекінг і перевірку матеріалів, створених ШІ, більше часу, ніж заощаджують завдяки самому інструменту.

Цей ефект Adaptavist називає «податком на перевірку». Працівник спершу просить систему підготувати чернетку, а потім перевіряє факти, виправляє помилки, уточнює формулювання та доводить текст до потрібного тону. У підсумку автоматизація може перетворитися на подвійне завдання, а не на економію.

Така ситуація підживлює втому від ШІ. 36% опитаних часто не розуміють, чому саме вони мають використовувати штучний інтелект у своїй ролі. Сам факт упровадження технології, схоже, не гарантує ані кращих результатів, ані більшої залученості працівників.

Gen Z не поспішає дякувати за «інновації»

Дані також руйнують поширене припущення, що молодші «цифрові аборигени» автоматично стають найпалкішими прихильниками ШІ. Навпаки, саме покоління Z демонструє одні з найсильніших ознак розчарування.

• 42% працівників покоління Z віддають перевагу світу до появи ШІ.
• За даними опитування Gallup, проведеного у квітні 2026 року, частка представників Gen Z, яких ШІ захоплює, знизилася з 36% у 2025 році до 22% у 2026-му. Водночас рівень гніву зріс із 22% до 31%.
• 41% представників Gen Z і 37% міленіалів розглядають зміну кар’єри через тривогу, пов’язану зі штучним інтелектом.

Це не означає, що молоді працівники відкидають усі цифрові інструменти. Швидше, їхня реакція показує: часте використання технології не обов’язково породжує довіру до неї.

Творчість під загрозою, знання стають «страховкою»

Невдоволення не обмежується додатковою перевіркою текстів і таблиць. Приблизно третина працівників вважає, що генеративний ШІ пригнічує творчість і становить загрозу для інновацій.

На цьому тлі в компаніях формується культура самозбереження. 35% працівників розумової праці приховують свої навички та знання, щоб не втратити цінність в очах роботодавця й захистити робоче місце від автоматизації. Замість обміну досвідом, який зазвичай посилює команду, люди починають притримувати експертизу при собі.

Ще 46% працівників дратує, що завдання, для виконання яких раніше були потрібні роки досвіду, тепер може виконати майже будь-хто за допомогою інструмента ШІ. Це змінює сприйняття професійної майстерності: працівники відчувають, що їхні знання оцінюють не за якістю суджень, а за швидкістю, з якою система генерує результат.

«Людина проти машини» замість помічника поруч

Adaptavist описує дедалі помітнішу динаміку «людина проти машини». Працівники відчувають, що їх порівнюють зі штучним інтелектом за обсягом, темпом і вартістю виконаної роботи.

Через це інструмент, який мав би допомагати, сприймається як конкурент. Така атмосфера може посилювати стрес, відстороненість і втрату мотивації. Якщо організація просто вимагає «використовувати ШІ», не пояснюючи мету, межі відповідальності та критерії оцінювання, технологія легко стає джерелом недовіри.

Страх перед ШІ підштовхує працівників до зміни галузі

Найсерйозніший наслідок — не лише невдоволення, а готовність піти. У всіх п’яти країнах, охоплених дослідженням, 33% працівників розумової праці активно розглядають можливість залишити свою галузь через побоювання, пов’язані зі штучним інтелектом.

У США ситуація виглядає ще гострішою. В окремому опитуванні Adaptavist, у якому взяли участь 500 американських працівників розумової праці, 46% заявили, що активно шукають можливість перейти в іншу галузь через страх перед ШІ — це найвищий показник серед країн, згаданих у дослідженні.

Серед американців, які вже розглядають зміну кар’єри, 30% думають про перехід до сфери, менш уразливої до впливу ШІ. Adaptavist називає цю тенденцію потенційним «відтоком білих комірців».

Причина — не лише побоювання втрати конкретної посади. 54% працівників у світі переживають, що протягом наступних п’яти років штучний інтелект зменшить потребу в їхній ролі.

Що це означає для роботодавців

Дослідження не доводить, що працівники масово відкидають штучний інтелект. Воно показує інше: впровадження ШІ саме по собі не дорівнює залученості. Коли нові інструменти додають перевірок, розмивають професійну цінність і перетворюють колег на суперників, обіцяна ефективність починає мати людську ціну.

Для бізнесу це сигнал не просто прискорювати закупівлю AI-рішень, а пояснювати їхню роль, не перекладати всю відповідальність за помилки на працівників і зберігати простір для людського судження та творчості. Інакше ностальгія за офісом до GenAI може перетворитися на реальний відтік досвідчених фахівців.