Китайський приватний сектор переживає К-подібне відновлення

Важливо, що йдеться не лише про малі сімейні підприємства. Опитування охоплювало середні та великі приватні фірми, тож результати свідчать: труднощі зачіпають навіть уже сформованих гравців китайської економіки.

Три головні проблеми приватного бізнесу

1. Затримки платежів і борги

Майже 60% респондентів заявили, що зростання дебіторської заборгованості поступово підриває їхні прибутки . Для частини компаній нестача обігових коштів уже перетворилася на серйозні фінансові труднощі .

Ця проблема не є новою. У березні 2026 року підприємці, опитані тим самим інститутом, закликали уряд використати державні облігації та юридичні зобов’язання державних підприємств, щоб розірвати ланцюги взаємної заборгованості . Звіт Центру підтримки малого й середнього бізнесу ЄС за 2025 рік також назвав затримки платежів структурною слабкістю китайського ділового середовища .

2. Слабкий внутрішній попит

Споживчі витрати в Китаї залишаються недостатньо сильними, що тисне на компанії, орієнтовані на внутрішній ринок . Світовий банк у своєму економічному огляді Китаю за червень 2025 року назвав млявий попит тривалим ризиком для відновлення . На слабку динаміку попиту також звернув увагу моніторинг KPMG за перший квартал 2026 року .

Для приватного бізнесу це означає менше замовлень, жорсткішу боротьбу за клієнта та складніші умови для підвищення цін. На тлі цього підприємства змушені працювати з меншим запасом міцності.

3. Надмірна конкуренція та падіння маржі

Інтенсивна конкуренція стала однією з найпоширеніших скарг учасників опитування . Коли попит залишається слабким, компанії конкурують переважно ціною, що ще більше скорочує прибуток.

У результаті навіть збереження виручки не гарантує стабільності: витрати, затримки оплат і ціновий тиск можуть звести прибутковість нанівець. Саме звуження маржі респонденти назвали одним із ключових чинників постійного тиску на бізнес .

Технологічний сектор рухається вгору

На тлі загальної невпевненості близько п’ятої частини опитаних компаній повідомили про зростання і доходів, і прибутків . Найчастіше це були підприємства, пов’язані зі штучним інтелектом, напівпровідниками та передовими матеріалами .

Цей контраст і формує К-подібну динаміку: нові технологічні галузі отримують сильніший імпульс, тоді як традиційні виробники та компанії, залежні від внутрішнього попиту, залишаються під тиском.

Офіційні дані, наведені в матеріалі про результати опитування, також показали різницю між секторами. Прибутки електронної промисловості зросли на 96,9% у річному вимірі, чому сприяв попит, пов’язаний зі штучним інтелектом. Водночас прибутки автомобільного виробництва скоротилися на 19,5%, а чорної металургії — на 25% .

Окремі технологічні компанії також посилюють позиції серед найбільших китайських публічних корпорацій. За даними Peterson Institute for International Economics, частка приватного сектору в першій сотні китайських компаній за ринковою капіталізацією зросла до 40% у другій половині 2025 року — проти 37,6% шістьма місяцями раніше та 33,5% у середині 2024-го. Основним чинником стали великі технологічні компанії на тлі буму ШІ .

Відновлення без єдиного сценарію

Результати опитування не свідчать про повну відсутність зростання в китайській економіці. Радше вони показують, що це зростання розподіляється вкрай нерівномірно.

Технологічні фірми можуть скористатися новим попитом і державною увагою до передового виробництва. Натомість традиційні галузі стикаються одночасно зі слабкими продажами, надлишком пропозиції, жорсткою конкуренцією та проблемами з оплатами.

Тому для більшості приватних компаній головним питанням залишається не те, як швидко розширюватися, а як зберегти грошовий потік і пережити період слабкої впевненості. Поки цей розрив не скоротиться, китайський приватний сектор, імовірно, продовжить відновлюватися нерівномірно: технології — вгору, а значна частина традиційного бізнесу — із відчутним тиском.