Останні заяви Києва та Москви вказують радше на продовження війни протягом прийдешньої зими, ніж на швидке припинення вогню. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов назвав близьке завершення війни нереалістичним і заявив, що Україна має щомісяця мобілізувати щонайменше 30 000 людей.
1
14 Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що мирні переговори перебувають у «глибокій паузі», а нових ідей для їхнього просування немає.
5
38
Що Буданов сказав про перспективи війни
Буданов заявив, що очікувати завершення війни найближчим часом нереалістично, а бойові дії, ймовірно, триватимуть і взимку. За його словами, для підтримання оборони Україні потрібно мобілізувати щонайменше 30 000 людей на місяць.
1
14
Ця цифра не означає, що саме стільки людей обов’язково призиватимуть щомісяця. Йдеться про озвучену високопосадовцем оцінку потреби в поповненні війська. Вона відображає масштаб кадрового навантаження на Україну в умовах затяжного конфлікту. Водночас мобілізація залишається складним і непопулярним питанням для українського суспільства та влади.
14
Обміни полоненими залишаються головним каналом контактів
За словами Буданова, взаємодія між Києвом і Москвою нині переважно стосується обмінів полоненими. Він також повідомив, що найближчим часом очікується черговий обмін.
3
8
Ці контакти мають гуманітарний характер і не свідчать про наближення всеосяжної політичної домовленості. Канал комунікації між сторонами не зник, але залишається дуже вузьким: сторони можуть вирішувати окремі питання, зокрема щодо повернення полонених, тоді як ширші теми блокують розбіжності навколо припинення вогню, територій та ролі інших учасників.
3
Можливі вересневі переговори можуть бути лише технічними
Буданов заявив, що українська та російська делегації можуть провести переговори у вересні, потенційно за участю представників США.
2 В іншій заяві він описав можливі контакти найближчого періоду як технічні та підготовчі — такі, що можуть створити основу для ширшого процесу, але не мають одразу привести до угоди про мир.
1
4
Це важливе уточнення. Сам факт зустрічі не означатиме, що ключові політичні суперечності вже подолані. Найімовірніше, йтиметься лише про спробу відновити обмежену дипломатичну інфраструктуру на тлі бойових дій, що тривають.
Територіальні вимоги Росії залишаються головною перешкодою
За даними, наведеними у джерелах, Москва продовжує вимагати, щоб Україна відмовилася від повного контролю над Донецькою областю, зокрема над районами, які російські війська наразі не контролюють.
36 Ця позиція суперечить підходу Києва та допомагає пояснити, чому припинення вогню залишається далеким.
Буданов також заявляв, що врегулювання ускладнюють інтереси третіх сторін. На його думку, Україна та Росія самостійно можуть вирішити лише обмежене коло питань — передусім домовитися про режим припинення вогню вздовж лінії зіткнення.
3
Отже, проблема полягає не лише в організації зустрічі. Сторони не погоджуються щодо умов, масштабу та складу можливого врегулювання.
Кремль називає переговори «глибоко призупиненими»
Дмитро Пєсков заявив, що мирний процес перебуває у «глибокій паузі» і що «нових ідей» немає. Він також пов’язав позицію Москви з тим, що Кремль називає просуванням російських військ на фронті.
5
38
Окремі повідомлення також свідчать, що телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом наразі не запланована.
40
46 Це відповідає ширшій картині, яку публічно подає Москва: дипломатичні контакти застопорилися, тоді як військові операції тривають.
Візит Джона Реткліффа до Москви не приніс помітного прориву
Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф відвідав Москву та зустрівся з представниками російських спецслужб, повідомив Кремль. Водночас із Путіним він не зустрічався. За словами Кремля, російського президента поінформували про результати переговорів, але подробиць їхнього змісту не розкрили.
6
33
Тому наявні дані не дають підстав говорити про відновлення повноцінного каналу переговорів на найвищому рівні. Візит показує, що чутливі контакти між сторонами все ще можливі, однак їхня мета та практичний результат залишаються незрозумілими.
На тлі дипломатичного застою посилюються удари по інфраструктурі
Переговорна пауза відбувається одночасно з посиленням кампанії ударів по інфраструктурі. Reuters повідомляв, що російські ракети та безпілотники атакували українські порти, зерносховища, енергетичні об’єкти, промислові підприємства та розподільчі центри роздрібних мереж.
17
Державна енергетична компанія України також заявила про неодноразові атаки на об’єкти «Нафтогазу». Це посилює занепокоєння щодо опалення, електропостачання та газу напередодні зими.
18
Україна зі свого боку продовжує далекі удари по російській енергетичній інфраструктурі. За даними Reuters, було уражено нафтопереробний завод, що належить «Лукойлу», після чого він призупинив переробку сирої нафти.
19 Інші джерела описують українські спроби вражати російські паливні, логістичні та військово-промислові потужності.
20
23
Ці атаки безпосередньо пов’язані з дипломатичною історією. Поки переговори не просуваються, обидві сторони намагаються посилити тиск одна на одну: Росія б’є по інфраструктурі, яка підтримує українську економіку та стійкість цивільного населення, а Україна атакує енергетичні й логістичні об’єкти, які, за її оцінкою, забезпечують російську воєнну машину. Джерела підтверджують сам факт атак і заявлені сторонами цілі, але не свідчать про те, що ці кампанії вже змусили когось піти на політичний прорив.
Що означають останні заяви
Найочевидніший висновок полягає в тому, що дипломатія залишається обмеженою та умовною, а не близькою до результату. Київ допускає технічні контакти та участь США, але водночас готується до продовження бойових дій і заявляє про потребу в значному щомісячному поповненні війська.
1
2
14
Москва публічно описує переговори як призупинені, повторює, що нових ідей немає, і наголошує на власному баченні ситуації на фронті.
5
38 Обміни полоненими залишаються дієвим гуманітарним каналом, однак територіальна суперечка та ширші умови врегулювання залишаються невирішеними.
3
36
У сукупності ці сигнали вказують на входження війни в ще одну зиму без видимого швидкого припинення вогню. Україна стикається з додатковим кадровим і суспільним тиском, а удари по енергетичних, промислових і логістичних системах обох країн продовжують розширюватися далеко за межі безпосередньої лінії фронту.