Запропонована зона сягала 200 км від українського кордону. У межах такого радіуса, за повідомленнями, розташовані, зокрема, Брянськ, Курськ, Бєлгород, Воронеж, Ростов-на-Дону та Краснодар.
Київ стикається з нестачею перехоплювачів для систем Patriot — ключового західного засобу захисту від російських балістичних ракет. Тому Україна шукала спосіб зменшити кількість ракет, які доводиться збивати після запуску.
Ідея полягала в переході від суто реактивної оборони до підходу, який у військовій термінології називають «ліворуч від запуску» (left of launch): виявляти та виводити з ладу пускову установку або допоміжні системи ще до того, як ракета опиниться в повітрі. Це не мало замінити протиповітряну оборону, а доповнити її та зменшити навантаження на дефіцитні перехоплювачі.
Перевага Starlink у цій концепції — супутниковий канал зв’язку. Він може давати операторам змогу підтримувати керування дроном на значно більшій відстані, зокрема після перетину ним російської території. Українські командири та оператори вже розповідали про використання систем, пов’язаних зі Starlink, під час ударних місій.
Водночас Starlink не є захистом від перешкод. Російські сили розгортають потужні засоби радіоелектронної боротьби, щоб глушити зв’язок і ускладнювати керування українськими дронами. Отже, запит Києва стосувався не лише технічної можливості встановити термінал на безпілотник, а й дозволу SpaceX використовувати мережу в конкретній географічній зоні та для чутливої військової операції.
Раніше Федоров також домагався обмеження використання Starlink російськими силами. Українські представники заявляли, що відключення пов’язаних із Росією терміналів порушило російські штурмові операції, що підкреслило важливість контролю доступу до мережі для обох сторін.
Підтвердження того, що Україна отримала дозвіл на такі удари, немає. Повідомлення різняться: частина серпневих публікацій писала про відмову Маска, тоді як пізніші матеріали зазначали, що Київ усе ще намагається отримати дозвіл або що «позитивного рішення» немає. Найобережніший висновок полягає в тому, що доступ Starlink для запропонованих ударів на території Росії не був підтверджений.
Ця невизначеність має стратегічне значення. Навіть наявність далекобійних дронів не гарантує можливості їхнього застосування: потрібно, щоб Starlink працював у потрібній зоні, дозволяв такий тип місії й не був повністю придушений засобами російської радіоелектронної боротьби.
У разі схвалення план дав би Україні додатковий інструмент для пошуку та знищення ракетних установок, командних пунктів і постачання до того, як Росія завдасть удару. Тобто йшлося б не про відмову від Patriot, а про поєднання перехоплення із превентивним ураженням джерела загрози.
Коротко: Київ намагався використати приватну супутникову мережу, контрольовану американською компанією, щоб зменшити тиск на обмежені запаси ракет Patriot і перенести частину протиракетної оборони від перехоплення після запуску до знищення пускової інфраструктури заздалегідь.