Чому більшість великих компаній не можуть масштабувати агентний ШІ

Агентний ШІ вже вийшов за межі суто концепцій у багатьох великих компаніях, але розгортання в масштабі всієї організації все ще радше виняток. Опитування UiPath охопило 590 топменеджерів і ІТ-фахівців приватних компаній із річним доходом щонайменше $1 млрд у США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Індії та Сінгапурі. Його головний висновок: проблема не стільки у запуску окремого AI-агента, скільки в побудові пов’язаних, контрольованих робочих процесів у складній корпоративній інфраструктурі. 34

ШІ впроваджують, але зрілість використання низька

Лише 31% респондентів повідомили, що ШІ повністю вбудований у діяльність їхньої компанії. Ще 35% застосовують його обмежено — у вибраних командах, а 11% залишаються на етапі обмежених експериментів. 37

Це вказує на типовий розрив між пілотним проєктом і промисловим впровадженням. Підрозділ може перевірити користь агента в локальному сценарії. Проте масштабування вимагає, щоб він надійно взаємодіяв із корпоративними даними, бізнес-застосунками, усталеними процесами та працівниками, які розв’язують нестандартні випадки.

Три головні бар’єри для масштабування

Найпоширенішими обмеженнями для оптимізації впроваджень агентного ШІ респонденти назвали:

• якість і готовність даних — 38%;
• інтеграцію з чинними робочими процесами та системами — 37%;
• управління й дотримання нормативних вимог — 33%. 14

Це передусім операційні та архітектурні питання. Модель ШІ може інтерпретувати інформацію або рекомендувати дію, але робочий процес у реальному середовищі також потребує надійних вхідних даних, належних прав доступу, підключень до систем, визначеної відповідальності та механізму передавання складних випадків людині.

Особливо важливою є інтеграція для компаній зі спадковими застосунками та процесами, що перетинають межі підрозділів. Агент, який добре працює в одному застосунку чи команді, не стає автоматично частиною наскрізного процесу з кількома системами, передаванням завдань і процедурами погодження.

Навіщо потрібна бізнес-оркестрація

UiPath називає бізнес-оркестрацією рівень, що поєднує дані, системи, робочі процеси, людей та AI-агентів. На практиці це координація роботи в межах наскрізного процесу: передавання завдань відповідній автоматизації, агенту або працівнику; відстеження виконання; застосування контролів; ескалація винятків, коли потрібне людське судження. 4

Лише 29% опитаних заявили, що така оркестрація повністю вбудована в їхніх організаціях. Водночас серед цієї групи 89% сказали, що їхні впровадження агентного ШІ виправдали або перевищили очікування щодо окупності інвестицій (ROI). 315

Цей результат показовий, але не доводить, що саме оркестрація є причиною вищої окупності. Дослідження фінансувалося постачальником і спирається на самооцінку респондентів. Компанії, які вже змогли вбудувати оркестрацію, можуть також мати кращу базу даних, вищу процесну дисципліну, сильніші інтеграційні можливості та підтримку керівництва. 15

Гібридні процеси — важлива зона для агентів

Опитування також вказує на поширеність процесів, де поєднуються передбачувана й динамічна робота. UiPath визначає гібридні робочі процеси як поєднання статичних, повторюваних операцій із динамічними завданнями, що залежать від контексту. Про наявність таких процесів у щоденній роботі повідомили 52% опитаних керівників. 10

Саме тут агенти можуть доповнювати детерміновану автоматизацію, а не замінювати її. Правила здатні виконувати структуровані, повторювані кроки, тоді як агенти можуть допомагати з неструктурованою інформацією, мінливим контекстом і завданнями, де потрібне судження. Але масштабування цього поєднання все одно залежить від дизайну процесу та системи контролю навколо нього.

Яких результатів очікують компанії

Респонденти назвали ключовими перевагами оркестрації:

• вивільнення працівників для ціннішої роботи — 51%;
• посилення інтеграції між застосунками — 47%;
• кращий нагляд за робочими процесами — 44%. 4

Ці пріоритети підкреслюють центральну думку дослідження: компаніям потрібне не просто більш автономне програмне забезпечення. Їм потрібен надійний спосіб координувати людей, застосунки, автоматизацію та ШІ в бізнес-процесах, за якими можна спостерігати й якими можна керувати.

Що це означає для команд, які впроваджують ШІ

Ізольований пілот відносно легко запустити, але повторюване розгортання на рівні всієї компанії значно складніше. Для переходу від експериментів недостатньо вибрати модель ШІ або запустити окремого агента. Потрібні надійні дані, сумісність із застосунками, визначені власники процесів, управління, моніторинг і зрозумілі маршрути ескалації до людини.

Отже, для керівників ключове питання звучить не лише як «де агент може допомогти?», а й як «як він безпечно та вимірювано працюватиме в межах повного процесу?». Організації, які розв’яжуть це завдання координації, матимуть кращі шанси перетворити перспективні експерименти окремих команд на наскрізні бізнес-можливості. 4