Ґрунти світу деградують, хоча рішення вже відомі: головні висновки нового звіту FAO

Другий масштабний глобальний аналіз стану ґрунтів, підготовлений Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), містить чітке попередження: більш ніж у половині оцінених регіонів ґрунтами управляють погано або дуже погано, а деградація поширюється значно швидше, ніж відновлення. Водночас проблема полягає не у відсутності перевірених методів. Рішення вже відомі, але їх упроваджують недостатньо швидко й масштабно. 2526

Що показали цифри

Управління ґрунтами оцінили як погане або дуже погане у 52,5% регіональних і субрегіональних оцінок. Приблизно третина оцінок припала на категорію «задовільне», а добрим або дуже добрим управління визнали лише у 14% випадків. Важливо, що ці показники стосуються саме проаналізованих оцінок, а не прямої частки всієї площі суходолу планети. 25

Тривожна і динаміка. Від часу першої глобальної оцінки 2015 року погіршення стану ґрунтів зафіксували у 58% оцінок, тоді як про покращення повідомили лише у 10%. Понад половина оцінок також вказала на низький або дуже низький рівень поширення сталих практик управління ґрунтами. 2426

Населення та площі посівів зростають — разом із тиском на землю

За десятиліття після першого звіту потреба у продуктивних землях зросла. Населення світу збільшилося приблизно на 800 мільйонів людей, а зібрана площа основних сільськогосподарських культур — приблизно на 80 мільйонів гектарів. 24

Це не означає, що деградація ґрунтів неминуча. Але за умов зростання попиту ціна неефективного управління стає вищою. Коли ґрунт втрачає структуру, органічну речовину або поживні елементи, фермерам доводиться докладати більше зусиль, щоб зберегти врожайність. Водночас громади стають вразливішими до посух, повеней і цінових потрясінь на продовольчому ринку.

Чому здоровий ґрунт важливий не лише для фермерів

Ґрунт — це не просто середовище, у якому ростуть рослини. Він забезпечує приблизно 95% світового виробництва продовольства, є домівкою для близько 59% наземного біорізноманіття, а також вважається другим за обсягом сховищем вуглецю на планеті після океанів. 49

Тому деградація ґрунтів створює одразу кілька проблем: знижує продуктивність, послаблює середовища існування видів, погіршує регулювання води та зменшує здатність екосистем накопичувати вуглець. Наслідки виходять далеко за межі окремого поля — вони стосуються продовольчих систем, природи й кліматичної політики.

Ерозія — найпоширеніша загроза

Найсерйознішою та найпоширенішою загрозою у звіті названо ерозію ґрунту. У 81% оцінок її управління визнали поганим, що зробило ерозію головною проблемою серед розглянутих. 47

Серед інших чинників тиску FAO виокремлює:

• втрату органічного вуглецю ґрунту;
• дисбаланс поживних речовин і неправильне внесення добрив;
• скорочення ґрунтового біорізноманіття;
• засолення та осолонцювання;
• забруднення;
• ущільнення і несприятливий водний режим; та
• «запечатування» ґрунту через розширення міст.

Ці процеси часто посилюють один одного. Втрата рослинного покриву або надмірне механічне обробітку землі збільшують поверхневий стік і ерозію. Ерозія змиває верхній, багатий на поживні речовини шар, а зменшення вмісту органічної речовини погіршує здатність ґрунту утримувати воду та підтримувати біологічну активність. Так формується замкнене коло, через яке сільське господарство важче переносить кліматичні екстремуми.

Від експлуатації до відповідального збереження

Головний політичний сигнал FAO — перехід від експлуатації ґрунтів до відповідального управління ними. Це означає сприймати ґрунт як обмежений і живий ресурс, функції якого потрібно зберігати в довгостроковій перспективі, а не як витратний матеріал виробничої системи. У попередніх матеріалах FAO та Міжурядової технічної групи з питань ґрунтів також наголошувалося, що всі, хто користується ґрунтами або управляє ними, мають бути їхніми розпорядниками, а уряди — підтримувати сталі практики. 21

Цей підхід особливо важливий тому, що відновлення ґрунту зазвичай відбувається набагато повільніше, ніж його виснаження. Тож захист наявних здорових ґрунтів не менш важливий, ніж відновлення вже деградованих земель.

Перевірені рішення вже існують

Звіт не пропонує однієї універсальної технології. Практики потрібно адаптувати до місцевого ґрунту, клімату та конкретної системи землеробства. Серед поширених заходів:

• мінімальний або нульовий обробіток ґрунту;
• постійний рослинний покрив із пожнивних решток, мульчі або покривних культур;
• різноманітніші сівозміни;
• агролісівництво та інтеграція дерев у виробничі системи;
• відновлення запасів органічної речовини; та
• точніше й ефективніше внесення добрив і управління поживними речовинами.

FAO визначає консерваційне землеробство через три взаємопов’язані принципи: мінімальне механічне порушення ґрунту, постійний покрив поверхні та диверсифікацію культур. 3334 Покривні культури й пожнивні рештки захищають ґрунт від удару дощових крапель і зменшують поверхневий стік. Менше механічного втручання та різноманітніші посіви можуть підтримувати структуру ґрунту й накопичення органічної речовини. 3537

Чому фермери впроваджують ці практики повільно

Основна прогалина — у реалізації. Фермерам можуть бракувати коштів на нову техніку та матеріали, а також часу й ресурсів для переходу на інший виробничий процес. Додатковими перешкодами стають ненадійне право користування землею, нестабільні ринки, відсутність кредитування, консультаційної підтримки, практичного навчання або даних, адаптованих до місцевих умов. У матеріалах FAO серед бар’єрів названо обмежений доступ до ринків, кредитів і дорадчих служб, а для створення ґрунтів, стійкіших до посухи, особливо важливими є навчання, обладнання, постачання ресурсів і технічна допомога. 3638

Тому заклику до фермерів просто змінити практики недостатньо. Потрібні фінансування, надійні дорадчі служби, відповідна техніка, локальний моніторинг і державна політика, яка винагороджує довгострокове збереження ґрунтів.

Контекст COP17: ґрунт, посуха та клімат пов’язані

FAO представила оцінку в контексті COP17 — конференції сторін Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням. Однією з центральних тем зустрічі стало відновлення земель і формування стійких ландшафтів. Матеріали FAO до COP17 закликають уникати, зменшувати та повертати назад деградацію сільськогосподарських земель і ґрунтів. 3950

Цей контекст показує, наскільки тісно переплетені ґрунти, посухи, продовольча безпека та кліматична політика. Спека, посухи, сильні зливи й лісові пожежі можуть прискорювати ерозію та втрату органічного вуглецю. Своєю чергою, деградовані ґрунти зазвичай утримують менше води й гірше захищають від кліматичних ударів.

Отже, управління ґрунтами слід розглядати не як вузьке питання аграрної політики, а як частину адаптації до зміни клімату, захисту біорізноманіття та планування продовольчої безпеки.

Головний висновок

Найважливіший сигнал другого глобального звіту — розрив між тим, що вже відомо, і тим, що реально впроваджується. Якщо 52,5% оцінених регіонів мають погане або дуже погане управління ґрунтами, у 58% зафіксовано погіршення, а лише у 10% — покращення з 2015 року, пріоритетом має стати масштабування сталих практик. 2425

Захист ґрунтів потребує змін як на рівні господарств, так і в ширшій системі — від доступу до фінансування, техніки та консультацій до надійного землекористування, моніторингу й державних стимулів. Попередження FAO серйозне, але воно має практичний наслідок: інструменти вже існують, і тепер вирішальним є послідовне впровадження та відповідальне ставлення до ґрунту.