ISW: Україна з березня 2026 року стримує наступальний імпульс Росії

Оцінка американського Інституту вивчення війни (ISW) від 12 вересня 2026 року фіксує суттєву зміну динаміки на фронті. На думку аналітиків, українські сили з кінця 2025 року й протягом 2026-го оспорюють у Росії стратегічну та оперативну ініціативу, а від березня утримують її чисті територіальні здобутки майже на нульовому рівні. ISW назвав це першим тривалим зрушенням такого масштабу від Курської операції в серпні 2024 року. 3

Це не означає, що війна наближається до завершення. Росія зберігає позиції на окупованих територіях, продовжує наступальні дії на низці напрямків і завдає ударів по цивільних та інфраструктурі України.

Що означає «оспорювати ініціативу»

Йдеться не лише про окремі локальні успіхи. ISW вважає, що українські контрнаступальні дії на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках змушують російське командування реагувати, зменшують практичний ефект його просування та ускладнюють ширші оперативні плани Москви. 3

За оцінкою ISW, ці операції зірвали спроби РФ просунутися в Дніпропетровську область і дали змогу повернути втрачені позиції поблизу Куп’янська. У серпні українські сили, за попередніми даними ISW, звільнили щонайменше 129,81 км². 46

Загалом площу територій, повернутих українськими контратаками, аналітики оцінили приблизно у 150–250 км². Російські війська водночас мали обмежені просування поблизу Костянтинівки та на схід від Слов’янська й Краматорська. Однак, на думку ISW, цього недостатньо для вирішального прориву до добре укріпленого оборонного поясу Донеччини, який аналітики називають «фортецею Донбасу». 3

Чому ключовим був Лиманський напрямок

Бої біля Лимана мають стратегічне значення, оскільки російські операції там були пов’язані з планом ширшого охоплення «фортеці Донбасу». ISW оцінив, що українські контратаки ліквідували російський виступ на північ від Лимана, відтіснили війська РФ у напрямку річки Жеребець і зірвали північну частину цього задуму. 3

На тактичному рівні ситуація лишалася спірною. ISW зазначав, що навіть російські джерела розходилися в оцінках щодо подальшого існування цього виступу. Водночас один російський воєнний блогер заявляв, що українські контратаки широким фронтом змусили російські сили перейти до оборони на північ від Лимана. 2

Людський ресурс стає дедалі більшим обмеженням для РФ

ISW також звернув увагу на проблеми Росії з формуванням сил для підтримання або розширення наступу. За наведеними в оцінці повідомленнями, російські генерали просили Володимира Путіна надати додатково 800 000 військових. Водночас темпи набору — приблизно 1 000–1 200 осіб на добу — відставали від рівня російських втрат. Близько 60% цих втрат, за оцінкою, припадало на загиблих. 3

Навіть без офіційно оголошеної нової мобілізації Росія, на думку ISW, стикається з практичними межами: новобранців потрібно навчити, озброїти, організувати та інтегрувати у боєздатні підрозділи. Сам по собі набір людей не вирішує проблему створення ефективних військових формувань. 3

Удари по НПЗ посилили тиск на воєнну економіку

Окремим чинником ISW назвав українську кампанію ударів по російській енергетичній інфраструктурі. За оцінкою інституту, атаки зачепили щонайменше 26 російських нафтопереробних заводів, зменшили потужності переробки нафти приблизно на 30% і майже зупинили експорт нафтопродуктів. Це може посилювати тиск на здатність Росії фінансувати та забезпечувати війну. 3

Водночас це оцінка кампанії, що триває, а не гарантія постійного результату. На її наслідки можуть впливати можливості ремонту, ефективність ППО, подальші удари та глобальна енергетична кон’юнктура.

Темпи на Донеччині не відповідали планам Москви

Найгостріший стратегічний висновок ISW стосувався заявленої Росією мети захопити решту підконтрольної Україні території Донецької області до кінця 2026 року. Якщо екстраполювати темп російського просування в серпні 2026-го, для цього знадобилося б приблизно до жовтня 2032 року. 3

Це не прогноз незмінності фронту на шість років, а ілюстрація розриву між темпом просування на той момент і заявленим дедлайном Кремля.

Висновок

За підсумком ISW, українські контрнаступальні операції створили для Росії тривалий стратегічний тиск: обмежили її чистий територіальний поступ, порушили важливий оперативний задум у напрямку Лимана та оголили кадрові й економічні слабкості наступальної кампанії. 3

Небезпека при цьому не зникла: Росія все ще спроможна воювати та атакувати Україну. Однак, за оцінкою ISW, картина змінилася від безперервного російського імпульсу до боротьби за ініціативу, у якій цілі Москви дедалі сильніше обмежують час, людський ресурс і матеріальні можливості. 3