Де Мораес був одним із центральних суддів у провадженнях, пов’язаних зі звинуваченнями проти Болсонару та його прихильників у спробі скасувати поразку на президентських виборах у Бразилії 2022 року. За повідомленнями, які цитувалися у матеріалах про можливе поновлення санкцій, справа зрештою завершилася засудженням і ув’язненням Болсонару.
Суддя також очолював розслідування тверджень про змову Болсонару та його союзників із метою здійснити державний переворот після виборів. Болсонару відкинув звинувачення й критикував де Мораеса.
Через це суддя став політичною мішенню для прихильників Болсонару та одним із головних об’єктів тиску з боку США. Бразильська влада натомість розглядала ці провадження як питання, що належать до компетенції національних судів.
30 липня 2025 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) внесло де Мораеса до санкційного списку відповідно до указу № 13818. Цей указ реалізує санкційний механізм Global Magnitsky, спрямований проти осіб, яких США звинувачують у серйозних порушеннях прав людини. Американське відомство заявило, що суддя використовував посаду для санкціонування свавільних досудових затримань і придушення свободи слова.
Таке внесення до списку може заблокувати майно та майнові права, що перебувають під юрисдикцією США, а також загалом забороняє американським громадянам і компаніям проводити операції з особою, яка потрапила під санкції. Отже, йдеться не лише про політичну заяву: обмеження можуть мати практичні фінансові та комплаєнс-наслідки для організацій, на які поширюється американське законодавство.
22 вересня 2025 року адміністрація США розширила заходи на дружину судді Вівіан Барсі де Мораес і Lex Instituto de Estudos Jurídicos — холдингову компанію, пов’язану з родиною. Державний департамент назвав їх частиною мережі підтримки де Мораеса, а Міністерство фінансів зазначило, що його дружина очолює інститут.
Бразильські посадовці назвали санкції неприйнятним втручанням у судову систему країни. Головна суперечка точилася навколо того, чи використовує Вашингтон інструмент санкцій за порушення прав людини для тиску на чинного суддю через рішення, ухвалені в межах бразильської правової та політичної системи.
США пояснювали свої дії інакше: Вашингтон наголошував на ймовірному зловживанні судовими повноваженнями, свавільних затриманнях та обмеженнях свободи слова. Через ці взаємно протилежні трактування санкції було важко відокремити від справи Болсонару та ширшого політичного протистояння між адміністрацією Трампа і союзниками колишнього президента.
Конфлікт також наклався на торговельний тиск. Аналітики зазначали, що одночасне застосування заходів проти Болсонару та санкцій проти де Мораеса майже не залишало простору для переговорів щодо американських тарифів на бразильські товари.
12 грудня 2025 року OFAC вилучило де Мораеса, Вівіан Барсі де Мораес і Lex Institute зі свого санкційного списку. Офіційне повідомлення підтверджує вилучення, але не містить суттєвого пояснення причин.
Тогочасні повідомлення пов’язували цей крок із послабленням американських тарифів і ширшим зниженням дипломатичної напруги. Водночас наявні офіційні дані не дають змоги встановити одну остаточну причину скасування санкцій.
Це важливе уточнення: обмеження формально зняли, але фундаментальні розбіжності щодо бразильських судів, політичних висловлювань і проваджень проти Болсонару не обов’язково зникли.
Якщо США знову запровадять обмеження, це буде черговою ескалацією, а не звичайним юридичним рішенням. Залежно від змісту нового заходу він може передбачати блокування активів і обмеження операцій із де Мораесом або іншими особами, яких внесуть до списку.
Позиція Бразилії під час попереднього конфлікту полягала в тому, що американські санкції є втручанням у її судові справи. Нове внесення судді до списку, ймовірно, ще більше загострило б суперечку про суверенітет, хоча конкретну відповідь Бразилії наразі не підтверджено.
Економічні наслідки можуть вийти далеко за межі ситуації навколо самого судді. Поновлення санкцій здатне збільшити витрати банків і компаній на дотримання правил, додати невизначеності транскордонним операціям і ускладнити відокремлення торговельних переговорів від політичної помсти. На тлі вже наявних тарифних суперечок новий санкційний епізод може ще більше звузити простір для дипломатичного та комерційного діалогу.
Наразі ключовий факт є вужчим, ніж деякі політичні заяви: Financial Times повідомила лише про обговорення нових санкцій, а не про їхнє затвердження. Від того, чи наважиться Вашингтон перейти до дій і як відповість Бразиліа, залежатиме, чи стане ця історія короткочасним інструментом тиску, чи початком нового етапу конфлікту між США та Бразилією.
Де Мораес був одним із центральних суддів у провадженнях, пов’язаних зі звинуваченнями проти Болсонару та його прихильників у спробі скасувати поразку на президентських виборах у Бразилії 2022 року. За повідомленнями, які цитувалися у матеріалах про можливе поновлення санкцій, справа зрештою завершилася засудженням і ув’язненням Болсонару.
Суддя також очолював розслідування тверджень про змову Болсонару та його союзників із метою здійснити державний переворот після виборів. Болсонару відкинув звинувачення й критикував де Мораеса.
Через це суддя став політичною мішенню для прихильників Болсонару та одним із головних об’єктів тиску з боку США. Бразильська влада натомість розглядала ці провадження як питання, що належать до компетенції національних судів.
30 липня 2025 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) внесло де Мораеса до санкційного списку відповідно до указу № 13818. Цей указ реалізує санкційний механізм Global Magnitsky, спрямований проти осіб, яких США звинувачують у серйозних порушеннях прав людини. Американське відомство заявило, що суддя використовував посаду для санкціонування свавільних досудових затримань і придушення свободи слова.
Таке внесення до списку може заблокувати майно та майнові права, що перебувають під юрисдикцією США, а також загалом забороняє американським громадянам і компаніям проводити операції з особою, яка потрапила під санкції. Отже, йдеться не лише про політичну заяву: обмеження можуть мати практичні фінансові та комплаєнс-наслідки для організацій, на які поширюється американське законодавство.
22 вересня 2025 року адміністрація США розширила заходи на дружину судді Вівіан Барсі де Мораес і Lex Instituto de Estudos Jurídicos — холдингову компанію, пов’язану з родиною. Державний департамент назвав їх частиною мережі підтримки де Мораеса, а Міністерство фінансів зазначило, що його дружина очолює інститут.
Бразильські посадовці назвали санкції неприйнятним втручанням у судову систему країни. Головна суперечка точилася навколо того, чи використовує Вашингтон інструмент санкцій за порушення прав людини для тиску на чинного суддю через рішення, ухвалені в межах бразильської правової та політичної системи.
США пояснювали свої дії інакше: Вашингтон наголошував на ймовірному зловживанні судовими повноваженнями, свавільних затриманнях та обмеженнях свободи слова. Через ці взаємно протилежні трактування санкції було важко відокремити від справи Болсонару та ширшого політичного протистояння між адміністрацією Трампа і союзниками колишнього президента.
Конфлікт також наклався на торговельний тиск. Аналітики зазначали, що одночасне застосування заходів проти Болсонару та санкцій проти де Мораеса майже не залишало простору для переговорів щодо американських тарифів на бразильські товари.
12 грудня 2025 року OFAC вилучило де Мораеса, Вівіан Барсі де Мораес і Lex Institute зі свого санкційного списку. Офіційне повідомлення підтверджує вилучення, але не містить суттєвого пояснення причин.
Тогочасні повідомлення пов’язували цей крок із послабленням американських тарифів і ширшим зниженням дипломатичної напруги. Водночас наявні офіційні дані не дають змоги встановити одну остаточну причину скасування санкцій.
Це важливе уточнення: обмеження формально зняли, але фундаментальні розбіжності щодо бразильських судів, політичних висловлювань і проваджень проти Болсонару не обов’язково зникли.
Якщо США знову запровадять обмеження, це буде черговою ескалацією, а не звичайним юридичним рішенням. Залежно від змісту нового заходу він може передбачати блокування активів і обмеження операцій із де Мораесом або іншими особами, яких внесуть до списку.
Позиція Бразилії під час попереднього конфлікту полягала в тому, що американські санкції є втручанням у її судові справи. Нове внесення судді до списку, ймовірно, ще більше загострило б суперечку про суверенітет, хоча конкретну відповідь Бразилії наразі не підтверджено.
Економічні наслідки можуть вийти далеко за межі ситуації навколо самого судді. Поновлення санкцій здатне збільшити витрати банків і компаній на дотримання правил, додати невизначеності транскордонним операціям і ускладнити відокремлення торговельних переговорів від політичної помсти. На тлі вже наявних тарифних суперечок новий санкційний епізод може ще більше звузити простір для дипломатичного та комерційного діалогу.
Наразі ключовий факт є вужчим, ніж деякі політичні заяви: Financial Times повідомила лише про обговорення нових санкцій, а не про їхнє затвердження. Від того, чи наважиться Вашингтон перейти до дій і як відповість Бразиліа, залежатиме, чи стане ця історія короткочасним інструментом тиску, чи початком нового етапу конфлікту між США та Бразилією.