Крім того, Бен-Ґвір знову закликав ізраїльтян переселятися до Гази коштом палестинського населення цієї території.

Чому німецькі політики вимагають санкцій

Німецькі політики з різних таборів заявили, що ці висловлювання перетнули межу, оскільки фактично пропонують убивати людей, які не обов’язково становлять негайну загрозу. На їхню думку, таку політику не можна виправдати законним правом Ізраїлю на самооборону.

Юрґен Гардт, речник із зовнішньополітичних питань парламентської групи ХДС/ХСС, назвав заяви Бен-Ґвіра нелюдськими. Він сказав, що санкції ЄС продемонстрували б універсальність принципів людської гідності та прав людини.

До цього закликали й інші німецькі законодавці. Депутат від Лівої партії Дітмар Барч запропонував Берліну та Брюсселю розглянути санкції, зокрема загальноєвропейську заборону на в’їзд. Представник Соціал-демократичної партії Адіс Ахметович закликав Німеччину підтримати санкції не лише проти Бен-Ґвіра, а й проти міністра фінансів Бецалеля Смотрича.

Віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль окремо заявив, що ЄС має серйозно розглянути санкції проти Бен-Ґвіра, назвавши його висловлювання дегуманізаційними.

Які санкції можуть запровадити

До Ради ЄС уже подано пропозицію включити Бен-Ґвіра до санкційного списку в межах Глобального санкційного режиму ЄС у сфері прав людини. Тобто потенційні заходи спрямовані передусім проти конкретного міністра, а не автоматично проти Ізраїлю загалом.

Єврокомісія наголошує, що Ізраїль зобов’язаний дотримуватися міжнародного права, включно з міжнародним гуманітарним правом, і постійно забезпечувати захист цивільних. Саме ця правова основа лежить в основі європейської дискусії про те, чи є публічні заклики Бен-Ґвіра підставою для персональних обмежень.

Чому рішення досі немає

Для ухвалення зовнішньополітичних санкцій ЄС потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів. У червні верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що низка країн пропонувала санкції проти Бен-Ґвіра, але необхідного консенсусу досягти не вдалося.

Це правило надає кожній державі-члену значний вплив на результат. Позиція Німеччини особливо важлива, адже німецькі політики тепер закликають до дій, тоді як уряд раніше чинив опір окремим заходам ЄС щодо Ізраїлю.

У підсумку виникла розбіжність між чітко сформульованими правовими очікуваннями Єврокомісії та здатністю ЄС ухвалити конкретне покарання. Наразі Брюссель повторює вимогу захищати цивільних і дотримуватися міжнародного гуманітарного права, а доля санкційної пропозиції залежить від згоди всіх держав-членів.

Крім того, Бен-Ґвір знову закликав ізраїльтян переселятися до Гази коштом палестинського населення цієї території.

Чому німецькі політики вимагають санкцій

Німецькі політики з різних таборів заявили, що ці висловлювання перетнули межу, оскільки фактично пропонують убивати людей, які не обов’язково становлять негайну загрозу. На їхню думку, таку політику не можна виправдати законним правом Ізраїлю на самооборону.

Юрґен Гардт, речник із зовнішньополітичних питань парламентської групи ХДС/ХСС, назвав заяви Бен-Ґвіра нелюдськими. Він сказав, що санкції ЄС продемонстрували б універсальність принципів людської гідності та прав людини.

До цього закликали й інші німецькі законодавці. Депутат від Лівої партії Дітмар Барч запропонував Берліну та Брюсселю розглянути санкції, зокрема загальноєвропейську заборону на в’їзд. Представник Соціал-демократичної партії Адіс Ахметович закликав Німеччину підтримати санкції не лише проти Бен-Ґвіра, а й проти міністра фінансів Бецалеля Смотрича.

Віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль окремо заявив, що ЄС має серйозно розглянути санкції проти Бен-Ґвіра, назвавши його висловлювання дегуманізаційними.

Які санкції можуть запровадити

До Ради ЄС уже подано пропозицію включити Бен-Ґвіра до санкційного списку в межах Глобального санкційного режиму ЄС у сфері прав людини. Тобто потенційні заходи спрямовані передусім проти конкретного міністра, а не автоматично проти Ізраїлю загалом.

Єврокомісія наголошує, що Ізраїль зобов’язаний дотримуватися міжнародного права, включно з міжнародним гуманітарним правом, і постійно забезпечувати захист цивільних. Саме ця правова основа лежить в основі європейської дискусії про те, чи є публічні заклики Бен-Ґвіра підставою для персональних обмежень.

Чому рішення досі немає

Для ухвалення зовнішньополітичних санкцій ЄС потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів. У червні верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що низка країн пропонувала санкції проти Бен-Ґвіра, але необхідного консенсусу досягти не вдалося.

Це правило надає кожній державі-члену значний вплив на результат. Позиція Німеччини особливо важлива, адже німецькі політики тепер закликають до дій, тоді як уряд раніше чинив опір окремим заходам ЄС щодо Ізраїлю.

У підсумку виникла розбіжність між чітко сформульованими правовими очікуваннями Єврокомісії та здатністю ЄС ухвалити конкретне покарання. Наразі Брюссель повторює вимогу захищати цивільних і дотримуватися міжнародного гуманітарного права, а доля санкційної пропозиції залежить від згоди всіх держав-членів.