ЄС посилив санкції проти Ірану: що передбачає пакет від 24 липня 2026 року

Рішення Європейського Союзу від 24 липня 2026 року щодо Ірану об’єднало два юридично різні кроки: нові санкції за серйозні порушення прав людини та продовження режиму, створеного у 2023 році через військову підтримку Іраном Росії й озброєних угруповань у регіоні. Згодом дев’ять європейських країн поза ЄС заявили, що узгодять із цими заходами власну політику.

Важливо, що йдеться не про один новий санкційний режим. Правозахисний механізм ЄС діє з 2011 року, тоді як режим, пов’язаний із військовою підтримкою, започаткували в липні 2023-го.

Що вирішив ЄС 24 липня

Шістьох іранців додали через порушення прав людини

Рада ЄС запровадила обмежувальні заходи проти шістьох громадян Ірану, яких пов’язують із серйозними порушеннями прав людини. Серед них — п’ятеро суддів і керівна фігура, пов’язана з кіберугрупованням, яке, за оцінкою ЄС, допомагало придушувати поширення інформації.

Санкції передбачають:

• замороження активів;
• заборону на в’їзд до країн ЄС;
• заборону надавати внесеним до списку особам кошти чи економічні ресурси.

Ширший правозахисний режим також обмежує експорт до Ірану обладнання, яке може використовуватися для внутрішніх репресій.

Цей режим створили у 2011 році, а надалі його регулярно продовжували та змінювали. Він є окремим від санкційного механізму, запровадженого у 2023 році через військову підтримку Іраном Росії.

Режим військової підтримки продовжили

ЄС також ухвалив рішення (CFSP) 2025/1837, яким внесено зміни до рішення (CFSP) 2023/1532. Воно продовжує обмеження, пов’язані з військовою підтримкою Іраном російської війни проти України, допомогою озброєним угрупованням та організаціям на Близькому Сході й у регіоні Червоного моря, а також діями, що підривають свободу судноплавства на Близькому Сході.

У межах цього рішення зі списку виключили чотирьох людей. Це не суперечить інформації про виключення трьох осіб: три делістинги стосувалися окремого правозахисного рішення, тоді як чотири — режиму військової підтримки.

Які країни приєдналися до заходів

Національну політику з рішеннями ЄС узгодили:

• Албанія;
• Боснія і Герцеговина;
• Ісландія;
• Ліхтенштейн;
• Молдова;
• Чорногорія;
• Північна Македонія;
• Норвегія;
• Україна.

Таке узгодження означає, що держави беруть на себе зобов’язання привести власні національні заходи у відповідність до відповідних рішень Ради ЄС. Це не робить їх членами Євросоюзу і не означає автоматичного застосування права ЄС на їхній території: кожна країна впроваджує обмеження через власну правову систему.

До групи входять держави-кандидати в члени ЄС, країни Європейської економічної зони та Україна. Таким чином, практична дія санкцій поширюється за межі 27 держав-членів Євросоюзу.

Через що Іран опинився під тиском

Липневий пакет є частиною ширшої політики ЄС, яка охоплює кілька напрямів.

Військова підтримка Росії

Режим санкцій 2023 року створили у відповідь на військову підтримку Іраном російської війни проти України. Представники ЄС пов’язували ці заходи, зокрема, з передачею безпілотників та іншого військового обладнання, яке російські війська використовують проти України.

29 липня Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час телефонної розмови з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі закликала Тегеран припинити військову підтримку Росії. Сторони також обговорили деескалацію в регіоні та напруженість у Перській затоці.

Підтримка озброєних угруповань

Той самий санкційний механізм охоплює підтримку Іраном озброєних угруповань та організацій на Близькому Сході й у регіоні Червоного моря. ЄС пов’язує занепокоєння, серед іншого, з атаками на комерційне судноплавство та ширшими ризиками для регіональної безпеки.

Загрози свободі судноплавства

22 травня 2026 року ЄС розширив чинний режим, дозволивши запроваджувати санкції проти людей та організацій, причетних до дій або політики Ірану, що загрожують свободі судноплавства на Близькому Сході, зокрема в Ормузькій протоці.

Перші санкції на цій новій підставі з’явилися 8 червня. Вони стосувалися військово-морського підрозділу Корпусу вартових Ісламської революції та двох осіб.

Порушення прав людини всередині Ірану

Окремий правозахисний режим охоплює ймовірні репресії, зловживання під час кримінальних переслідувань, смертні вироки та придушення поширення інформації. Шестеро людей, доданих до списку 24 липня, — це судді та представник кіберугруповання, яких ЄС пов’язав із такими діями.

Як липневі рішення вписуються в санкційну політику ЄС у 2026 році

Рішення від 24 липня не були ізольованим кроком. Їм передувала послідовність заходів:

• 16 березня: Рада ЄС запровадила санкції проти ще 16 осіб і трьох організацій через серйозні порушення прав людини, зокрема проти високопосадовців силового блоку та командирів Корпусу вартових Ісламської революції.
• 22 травня: ЄС розширив сферу дії режиму військової підтримки, включивши до нього загрози свободі судноплавства на Близькому Сході та в Ормузькій протоці.
• 8 червня: ЄС уперше застосував нову підставу для санкцій, включивши до списку військово-морський підрозділ Корпусу вартових Ісламської революції та двох осіб.
• 24 липня: Рада ЄС додала шістьох людей до правозахисного списку, продовжила режим санкцій 2023 року та здійснила окремі виключення зі списків у межах обох механізмів.

Отже, Євросоюз одночасно використовує кілька інструментів: персональні санкції за ймовірні зловживання, обмеження через військові поставки та ширшу правову основу для реагування на загрози судноплавству й регіональній безпеці.

Що означає приєднання дев’яти країн

Узгодження політики Албанії, Боснії і Герцеговини, Ісландії, Ліхтенштейну, Молдови, Чорногорії, Північної Македонії, Норвегії та України свідчить про скоординовану європейську реакцію на дії, які охоплюють санкційні рішення. Воно також зменшує ризик, що підсанкційні особи чи організації зможуть скористатися відмінностями між правилами ЄС і держав-партнерів.

Водночас надані джерела не дають змоги оцінити фактичну ефективність обмежень або кількісно визначити поточні ризики обходу санкцій через треті країни, торгівлю товарами подвійного призначення чи банківські канали. Такі висновки потребували б окремих доказів. Підтверджений факт полягає в розширенні юридичних заходів ЄС і приєднанні до них дев’яти європейських країн.