• Густина енергії: 400 Вт·год/кг, що значно більше за типові 250–300 Вт·год/кг для високопродуктивних літій-іонних батарей.
• Швидкість зарядки: повний заряд менш ніж за 10 хвилин, в окремих матеріалах навіть за 5 хвилин.
• Ресурс: 100 000 циклів заряд-розряд — це еквівалентно терміну служби понад 100 років, тобто приблизно в сто разів більше, ніж у звичайного акумулятора електромобіля.
• Матеріали: натрій-іонна хімія, яка не потребує літію, кобальту чи рідкісноземельних металів; натомість — «100% екологічні та широкодоступні матеріали».
• Терміни виробництва: негайна інтеграція в електромотоцикли Verge Motorcycles з постачанням клієнтам у першому кварталі 2026 року, а також плани на гігаватне виробництво .

Ця заява сколихнула індустрію та принесла чималі інвестиції, але водночас викликала миттєвий скепсис. Голова правління китайського батарейного гіганта Svolt публічно назвав це «шахрайством», зазначивши, що заявлені параметри суперечливі й суперечать базовим технічним знанням .

Як розкрили хімію: від «твердотільного натрій-іона» до «літій-іона»

Найпереконливіші докази з'явилися завдяки комплексному розслідуванню, яке очолив PhD-дослідник та YouTube-блогер Ziroth (опубліковане 8 червня 2026 року). Ziroth зібрав команду з більш ніж 20 незалежних батарейних експертів, серед яких були науковці з Інституту Фраунгофера та кількох університетів, щоб провести криміналістичний аналіз .

Їхнє електрохімічне тестування дало однозначний результат. Крива напруги елемента, яка стабілізувалася на рівні 3,7–3,8 вольта при 50% заряду, точно відповідала сигнатурі високонікелевого літій-іонного акумулятора типу NCM (нікель-кобальт-марганець). Це було принципово несумісним із характеристиками натрій-іонного або справжнього твердотільного елемента . Розслідування простежило походження технології до німецької компанії CT Coatings, виявивши, що Donut Lab просто перейменував наявні літій-іонні елементи на свій власний «прорив» . Справжні ланцюги постачання були приховані за складною мережею угод про нерозголошення (NDA) між Donut Lab, CT Coatings та фінським виробником Nordic Nano . При цьому Марко Лехтімякі, генеральний директор Donut Lab, одночасно обіймав посаду в раді директорів Nordic Nano, що ще більше заплутувало корпоративні зв'язки .

Бомба від інсайдера: кримінальна скарга викривача

Ще до публікації розслідування Ziroth історія почала руйнуватися зсередини. У квітні 2026 року Лаурі Пелтола, комерційний директор і акціонер-засновник Nordic Nano, подав до фінської поліції кримінальну скаргу на Donut Lab .

Скарга Пелтоли містила три основні звинувачення :

1. Фальсифікація характеристик: заявлені 400 Вт·год/кг та 100 000 циклів ніколи не були досягнуті та є недосяжними.
2. Технологічна підміна: батарея, яку представляли як інноваційну розробку, насправді була продуктом першого покоління від CT Coatings, від якого німецька фірма вже відмовилася на користь нових розробок. Внутрішнє листування компаній підтверджувало, що батарея не відповідала заявленим специфікаціям .
3. Викривлення виробничих потужностей: заяви про готовність до масового виробництва були безпідставними.

Пелтола не лише звернувся до поліції, а й подав скарги до фінського органу фінансового нагляду та канцлера юстиції, а також передав конфіденційні документи до преси, зокрема до провідної фінської газети Helsingin Sanomat . Donut Lab та Nordic Nano заперечували будь-які правопорушення, стверджуючи, що Пелтола не має повного розуміння технології, однак внутрішні комунікації, які він надав, надали його свідченням значної ваги .

Тести VTT: що було доведено, а що — ні

На тлі зростаючих сумнівів Donut Lab спробував відновити довіру, замовивши п'ять незалежних тестів у фінському державному Технічному дослідницькому центрі VTT. Результати, оприлюднені в лютому–березні 2026 року, підтвердили деякі другорядні можливості, але стратегічно оминули найгучніші заяви .

У п'яти тестах підтвердилися вибіркові другорядні твердження:

1. Екстремально швидка зарядка: елемент зарядився від 0 до 80% за 4,5 хвилини при струмі 11C — безперечно вражаючий результат для літій-іонної батареї .
2. Стійкість до високих температур: елемент розряджався при 100°C і не тільки вижив, а й показав 107% від номінальної ємності при кімнатній температурі .
3. Збереження заряду: тест на саморозряд довів, що це батарея, а не суперконденсатор, як припускали деякі ранні скептики .
4. Короткострокове циклування: було проведено короткий тест на циклування, але він не надав жодних даних про довгострокову деградацію .
5. Зарядка батарейного блока: 18-кВт·год блок витримав понад 100 кВт зарядної потужності протягом п'яти хвилин усередині мотоцикла Verge .

Критично важливо: жоден звіт VTT не тестував і не верифікував головні заявлені характеристики — 400 Вт·год/кг густини енергії або 100 000 циклів життя. Тест на густину енергії вимагав би просто зважити елемент — це була демонстративно відсутня точка даних . Результати VTT, хоч і реальні, стали зразком вибіркової прозорості: довели, що батарея швидко заряджається та витримує спеку, але оминули дві ключові метрики, які визначали її «диво»-статус .

Наслідки на $25 мільйонів та питання без відповідей

Спираючись на тепер уже спростований наратив, Donut Lab залучила близько $25 мільйонів від понад 1300 інвесторів, переважно дрібних роздрібних вкладників, які повірили у візію революції чистої енергії . Після краху залишився шлейф питань без відповідей, що мають значні юридичні та фінансові наслідки:

• Фантомні постачання: Donut Lab стверджувала, що Verge Motorcycles почне відвантажувати мотоцикли з батареєю в першому кварталі 2026 року. Станом на момент публікації розслідування немає жодних доказів, що хоча б один клієнт отримав транспортний засіб з обіцяним твердотільним елементом .
• Міраж гігаватного масштабу: дорожня карта компанії передбачала виробництво гігаватного рівня, але не було надано жодних доказів існування виробничого приміщення, лінії чи навіть реалістичного плану досягнення такого масштабу .
• Павутиння знань: перехресне володіння та переплетіння рад директорів між Donut Lab, Nordic Nano та Verge Motorcycles ставлять критичне питання: в який момент особи, що організували цю кампанію, знали, що технологія подається інвесторам у викривленому світлі? Ймовірно, це питання буде центральним у будь-яких подальших юридичних розглядах .

• Густина енергії: 400 Вт·год/кг, що значно більше за типові 250–300 Вт·год/кг для високопродуктивних літій-іонних батарей.
• Швидкість зарядки: повний заряд менш ніж за 10 хвилин, в окремих матеріалах навіть за 5 хвилин.
• Ресурс: 100 000 циклів заряд-розряд — це еквівалентно терміну служби понад 100 років, тобто приблизно в сто разів більше, ніж у звичайного акумулятора електромобіля.
• Матеріали: натрій-іонна хімія, яка не потребує літію, кобальту чи рідкісноземельних металів; натомість — «100% екологічні та широкодоступні матеріали».
• Терміни виробництва: негайна інтеграція в електромотоцикли Verge Motorcycles з постачанням клієнтам у першому кварталі 2026 року, а також плани на гігаватне виробництво .

Ця заява сколихнула індустрію та принесла чималі інвестиції, але водночас викликала миттєвий скепсис. Голова правління китайського батарейного гіганта Svolt публічно назвав це «шахрайством», зазначивши, що заявлені параметри суперечливі й суперечать базовим технічним знанням .

Як розкрили хімію: від «твердотільного натрій-іона» до «літій-іона»

Найпереконливіші докази з'явилися завдяки комплексному розслідуванню, яке очолив PhD-дослідник та YouTube-блогер Ziroth (опубліковане 8 червня 2026 року). Ziroth зібрав команду з більш ніж 20 незалежних батарейних експертів, серед яких були науковці з Інституту Фраунгофера та кількох університетів, щоб провести криміналістичний аналіз .

Їхнє електрохімічне тестування дало однозначний результат. Крива напруги елемента, яка стабілізувалася на рівні 3,7–3,8 вольта при 50% заряду, точно відповідала сигнатурі високонікелевого літій-іонного акумулятора типу NCM (нікель-кобальт-марганець). Це було принципово несумісним із характеристиками натрій-іонного або справжнього твердотільного елемента . Розслідування простежило походження технології до німецької компанії CT Coatings, виявивши, що Donut Lab просто перейменував наявні літій-іонні елементи на свій власний «прорив» . Справжні ланцюги постачання були приховані за складною мережею угод про нерозголошення (NDA) між Donut Lab, CT Coatings та фінським виробником Nordic Nano . При цьому Марко Лехтімякі, генеральний директор Donut Lab, одночасно обіймав посаду в раді директорів Nordic Nano, що ще більше заплутувало корпоративні зв'язки .

Бомба від інсайдера: кримінальна скарга викривача

Ще до публікації розслідування Ziroth історія почала руйнуватися зсередини. У квітні 2026 року Лаурі Пелтола, комерційний директор і акціонер-засновник Nordic Nano, подав до фінської поліції кримінальну скаргу на Donut Lab .

Скарга Пелтоли містила три основні звинувачення :

1. Фальсифікація характеристик: заявлені 400 Вт·год/кг та 100 000 циклів ніколи не були досягнуті та є недосяжними.
2. Технологічна підміна: батарея, яку представляли як інноваційну розробку, насправді була продуктом першого покоління від CT Coatings, від якого німецька фірма вже відмовилася на користь нових розробок. Внутрішнє листування компаній підтверджувало, що батарея не відповідала заявленим специфікаціям .
3. Викривлення виробничих потужностей: заяви про готовність до масового виробництва були безпідставними.

Пелтола не лише звернувся до поліції, а й подав скарги до фінського органу фінансового нагляду та канцлера юстиції, а також передав конфіденційні документи до преси, зокрема до провідної фінської газети Helsingin Sanomat . Donut Lab та Nordic Nano заперечували будь-які правопорушення, стверджуючи, що Пелтола не має повного розуміння технології, однак внутрішні комунікації, які він надав, надали його свідченням значної ваги .

Тести VTT: що було доведено, а що — ні

На тлі зростаючих сумнівів Donut Lab спробував відновити довіру, замовивши п'ять незалежних тестів у фінському державному Технічному дослідницькому центрі VTT. Результати, оприлюднені в лютому–березні 2026 року, підтвердили деякі другорядні можливості, але стратегічно оминули найгучніші заяви .

У п'яти тестах підтвердилися вибіркові другорядні твердження:

1. Екстремально швидка зарядка: елемент зарядився від 0 до 80% за 4,5 хвилини при струмі 11C — безперечно вражаючий результат для літій-іонної батареї .
2. Стійкість до високих температур: елемент розряджався при 100°C і не тільки вижив, а й показав 107% від номінальної ємності при кімнатній температурі .
3. Збереження заряду: тест на саморозряд довів, що це батарея, а не суперконденсатор, як припускали деякі ранні скептики .
4. Короткострокове циклування: було проведено короткий тест на циклування, але він не надав жодних даних про довгострокову деградацію .
5. Зарядка батарейного блока: 18-кВт·год блок витримав понад 100 кВт зарядної потужності протягом п'яти хвилин усередині мотоцикла Verge .

Критично важливо: жоден звіт VTT не тестував і не верифікував головні заявлені характеристики — 400 Вт·год/кг густини енергії або 100 000 циклів життя. Тест на густину енергії вимагав би просто зважити елемент — це була демонстративно відсутня точка даних . Результати VTT, хоч і реальні, стали зразком вибіркової прозорості: довели, що батарея швидко заряджається та витримує спеку, але оминули дві ключові метрики, які визначали її «диво»-статус .

Наслідки на $25 мільйонів та питання без відповідей

Спираючись на тепер уже спростований наратив, Donut Lab залучила близько $25 мільйонів від понад 1300 інвесторів, переважно дрібних роздрібних вкладників, які повірили у візію революції чистої енергії . Після краху залишився шлейф питань без відповідей, що мають значні юридичні та фінансові наслідки:

• Фантомні постачання: Donut Lab стверджувала, що Verge Motorcycles почне відвантажувати мотоцикли з батареєю в першому кварталі 2026 року. Станом на момент публікації розслідування немає жодних доказів, що хоча б один клієнт отримав транспортний засіб з обіцяним твердотільним елементом .
• Міраж гігаватного масштабу: дорожня карта компанії передбачала виробництво гігаватного рівня, але не було надано жодних доказів існування виробничого приміщення, лінії чи навіть реалістичного плану досягнення такого масштабу .
• Павутиння знань: перехресне володіння та переплетіння рад директорів між Donut Lab, Nordic Nano та Verge Motorcycles ставлять критичне питання: в який момент особи, що організували цю кампанію, знали, що технологія подається інвесторам у викривленому світлі? Ймовірно, це питання буде центральним у будь-яких подальших юридичних розглядах .