Майже кожен другий перевірений застосунок містив malware

Найбільш тривожний висновок дослідження — поширеність шкідливого коду в екосистемі піратських застосунків. Malware виявили майже в половині всіх перевірених застосунків, пов’язаних із нелегальними стримінговими сервісами .

Такий код може викрадати персональні дані, отримувати контроль над пристроями та залучати їх до ботнетів — мереж заражених комп’ютерів і смартфонів, які використовують для подальших кібератак .

Ці результати узгоджуються з дослідженням, проведеним на Тайвані у травні 2025 року: malware містили 49% застосунків, які часто використовувалися разом із нелегальними стримінговими пристроями (ISD), а самі пристрої мали в середньому 7,75 вразливості . Новий звіт вказує, що проблема не обмежується окремими моделями приставок чи сайтами, а має системний характер.

Які загрози чекають на користувачів

Звіт розглядає кілька основних шляхів, якими піратські сервіси можуть завдати шкоди споживачам .

Шахрайство з передоплатою та неіснуючими послугами. Підписки на IPTV, плейлисти й доступ до спільних акаунтів часто продають через соцмережі, месенджери та онлайн-маркетплейси. Користувач може заплатити за послугу, яку так і не отримає, або яка швидко перестане працювати. Водночас передані продавцю персональні та платіжні дані можуть опинитися в руках зловмисників .

Фішинг і крадіжка облікових даних. Частина підроблених стримінгових платформ створена саме для збору логінів, паролів та іншої персональної інформації. Надалі ці дані можуть використовувати для нових схем шахрайства або продавати в даркнеті .

Захоплення акаунтів і фінансові втрати. Купівля або спільне використання чужих облікових даних підвищує ризик отримати скомпрометований акаунт. Такі профілі можуть бути викраденими в легальних користувачів і перепроданими, що загрожує їхнім власникам порушенням приватності та фінансовими збитками .

Небезпечна реклама та перенаправлення. Піратські сайти часто показують агресивну рекламу, яка перекидає відвідувачів на сторінки з фішингом, шкідливими завантаженнями або іншими шахрайськими пропозиціями .

Окремий квартальний звіт AVIA також попереджав, що стримінгові приставки, відомі як ISD, можуть бути віддалено захоплені злочинними угрупованнями, які їх постачають. Після цього пристрої можуть використовуватися для крадіжки особистих даних, розгортання програм-вимагачів або створення масштабних ботнетів, здатних становити загрозу критичній інфраструктурі .

Нові дані продовжують серію досліджень 2025 року

Звіт за червень 2026 року розвиває результати двох попередніх робіт професора Пола Воттерса .

• Тайвань, травень 2025 року. У 49% застосунків, пов’язаних із ISD, виявили malware. Самі пристрої мали в середньому 7,75 вразливості, а дослідження продемонструвало можливість перетворення таких приставок на ботнети, які можуть загрожувати критичній інфраструктурі .
• Південно-Східна Азія, липень 2025 року. Дослідження, замовлене Alliance for Creativity and Entertainment (ACE), дійшло висновку, що в п’яти країнах регіону користувачі піратських сайтів у найгіршому випадку до 65 разів частіше заражалися malware, ніж під час використання легальних платформ .

Нове дослідження розширює географію до всього Азійсько-Тихоокеанського регіону та аналізує не лише сайти й ISD, а й IPTV-підписки, продавців плейлистів, сторонні застосунки та схеми спільного доступу до акаунтів. Це вказує на спільну модель кіберризиків у всій нелегальній стримінговій економіці .

Чого CAP вимагає від платформ і держав

Coalition Against Piracy закликає реагувати на піратство не тільки як на проблему захисту авторських прав, а й як на частину ширшої кіберзлочинної інфраструктури . Серед запропонованих заходів:

• Посилити контроль за продавцями піратських послуг на маркетплейсах, у соцмережах і месенджерах, своєчасно видаляти оголошення про нелегальні IPTV-підписки, «завантажені» приставки та викрадені акаунти, а також блокувати повторних порушників .
• Покращити модерацію платформ. CAP закликає до активніших дій не лише онлайн-сервіси, а й банки, платіжні процесори та інші компанії, через які проходять гроші й забезпечується доступність таких пропозицій .
• Проводити інформаційні кампанії для споживачів. Користувачі мають розуміти, що дешева або «безкоштовна» піратська трансляція може бути прямим шляхом до malware, крадіжки особистих даних і фінансового шахрайства .
• Посилити співпрацю між правовласниками, державними органами та фахівцями з кібербезпеки, щоб протидіяти зближенню піратських сервісів і організованої кіберзлочинності .
• Перекривати технічну інфраструктуру, яку використовують такі операції, зокрема шкідливий хостинг, DNS-сервіси та мережі доставки контенту .

Головний висновок дослідження простий: піратський застосунок або підозріло дешева IPTV-підписка — це не лише питання легальності контенту. Такий сервіс може поставити під загрозу персональні дані, банківські кошти та безпеку пристрою, перетворивши його на інструмент для кіберзлочинців.

Майже кожен другий перевірений застосунок містив malware

Найбільш тривожний висновок дослідження — поширеність шкідливого коду в екосистемі піратських застосунків. Malware виявили майже в половині всіх перевірених застосунків, пов’язаних із нелегальними стримінговими сервісами .

Такий код може викрадати персональні дані, отримувати контроль над пристроями та залучати їх до ботнетів — мереж заражених комп’ютерів і смартфонів, які використовують для подальших кібератак .

Ці результати узгоджуються з дослідженням, проведеним на Тайвані у травні 2025 року: malware містили 49% застосунків, які часто використовувалися разом із нелегальними стримінговими пристроями (ISD), а самі пристрої мали в середньому 7,75 вразливості . Новий звіт вказує, що проблема не обмежується окремими моделями приставок чи сайтами, а має системний характер.

Які загрози чекають на користувачів

Звіт розглядає кілька основних шляхів, якими піратські сервіси можуть завдати шкоди споживачам .

Шахрайство з передоплатою та неіснуючими послугами. Підписки на IPTV, плейлисти й доступ до спільних акаунтів часто продають через соцмережі, месенджери та онлайн-маркетплейси. Користувач може заплатити за послугу, яку так і не отримає, або яка швидко перестане працювати. Водночас передані продавцю персональні та платіжні дані можуть опинитися в руках зловмисників .

Фішинг і крадіжка облікових даних. Частина підроблених стримінгових платформ створена саме для збору логінів, паролів та іншої персональної інформації. Надалі ці дані можуть використовувати для нових схем шахрайства або продавати в даркнеті .

Захоплення акаунтів і фінансові втрати. Купівля або спільне використання чужих облікових даних підвищує ризик отримати скомпрометований акаунт. Такі профілі можуть бути викраденими в легальних користувачів і перепроданими, що загрожує їхнім власникам порушенням приватності та фінансовими збитками .

Небезпечна реклама та перенаправлення. Піратські сайти часто показують агресивну рекламу, яка перекидає відвідувачів на сторінки з фішингом, шкідливими завантаженнями або іншими шахрайськими пропозиціями .

Окремий квартальний звіт AVIA також попереджав, що стримінгові приставки, відомі як ISD, можуть бути віддалено захоплені злочинними угрупованнями, які їх постачають. Після цього пристрої можуть використовуватися для крадіжки особистих даних, розгортання програм-вимагачів або створення масштабних ботнетів, здатних становити загрозу критичній інфраструктурі .

Нові дані продовжують серію досліджень 2025 року

Звіт за червень 2026 року розвиває результати двох попередніх робіт професора Пола Воттерса .

• Тайвань, травень 2025 року. У 49% застосунків, пов’язаних із ISD, виявили malware. Самі пристрої мали в середньому 7,75 вразливості, а дослідження продемонструвало можливість перетворення таких приставок на ботнети, які можуть загрожувати критичній інфраструктурі .
• Південно-Східна Азія, липень 2025 року. Дослідження, замовлене Alliance for Creativity and Entertainment (ACE), дійшло висновку, що в п’яти країнах регіону користувачі піратських сайтів у найгіршому випадку до 65 разів частіше заражалися malware, ніж під час використання легальних платформ .

Нове дослідження розширює географію до всього Азійсько-Тихоокеанського регіону та аналізує не лише сайти й ISD, а й IPTV-підписки, продавців плейлистів, сторонні застосунки та схеми спільного доступу до акаунтів. Це вказує на спільну модель кіберризиків у всій нелегальній стримінговій економіці .

Чого CAP вимагає від платформ і держав

Coalition Against Piracy закликає реагувати на піратство не тільки як на проблему захисту авторських прав, а й як на частину ширшої кіберзлочинної інфраструктури . Серед запропонованих заходів:

• Посилити контроль за продавцями піратських послуг на маркетплейсах, у соцмережах і месенджерах, своєчасно видаляти оголошення про нелегальні IPTV-підписки, «завантажені» приставки та викрадені акаунти, а також блокувати повторних порушників .
• Покращити модерацію платформ. CAP закликає до активніших дій не лише онлайн-сервіси, а й банки, платіжні процесори та інші компанії, через які проходять гроші й забезпечується доступність таких пропозицій .
• Проводити інформаційні кампанії для споживачів. Користувачі мають розуміти, що дешева або «безкоштовна» піратська трансляція може бути прямим шляхом до malware, крадіжки особистих даних і фінансового шахрайства .
• Посилити співпрацю між правовласниками, державними органами та фахівцями з кібербезпеки, щоб протидіяти зближенню піратських сервісів і організованої кіберзлочинності .
• Перекривати технічну інфраструктуру, яку використовують такі операції, зокрема шкідливий хостинг, DNS-сервіси та мережі доставки контенту .

Головний висновок дослідження простий: піратський застосунок або підозріло дешева IPTV-підписка — це не лише питання легальності контенту. Такий сервіс може поставити під загрозу персональні дані, банківські кошти та безпеку пристрою, перетворивши його на інструмент для кіберзлочинців.