Що передбачала операція «M&M’s»

Назва, як стверджує The Atlantic, натякала на велику кількість маленьких, недорогих і схожих між собою безпілотників. За задумом, за одну ніч могли запустити до 1000 апаратів. Рій мав перевантажити російську протиповітряну оборону та регулярно ускладнювати польоти навколо Москви.

Очікуваним результатом стало б тривале обмеження цивільного повітряного руху над столицею Росії. Навіть без прямого ураження злітних смуг або будівель аеропортові служби й авіакомпанії могли б скасовувати чи перенаправляти рейси через ризик для пасажирських літаків.

Певний прецедент для такої логіки вже був. Московські аеропорти раніше тимчасово обмежували роботу через українські атаки дронами; зокрема, повідомлялося про перебої та перенаправлення рейсів у Шереметьєві.

Як мала працювати навігація за картами

Згідно з описом, дрони мали літати автономно, без постійного керування людиною. Їхня система навігації нібито порівнювала зображення з бортових камер — дороги, будівлі, рельєф та інші видимі об’єкти — із заздалегідь завантаженими картами.

Такий метод візуального зіставлення з картою дає змогу апарату приблизно визначати власне місцеперебування, коли супутникова навігація працює нестабільно або її сигнал глушать. У межах описаного задуму дрони мали використовувати візуальні орієнтири для проходження маршруту й пошуку цілей навіть за можливих перебоїв із GPS.

Важливо, що ці технічні подробиці не підтверджені незалежно. Вони описують нібито запропоновану концепцію, а не доведену спроможність України чи операцію, яка відбулася на практиці.

Чому міжнародні авіакомпанії були ключовою ціллю стратегії

За задумом авторів, польоти до Москви мали стати надто ризикованими для іноземних перевізників. Припинення міжнародного авіасполучення могло особливо вплинути на заможніших російських пасажирів, які користувалися маршрутами через такі транзитні вузли, як Стамбул і Дубай.

Отже, аеропорти розглядалися не лише як фізичні об’єкти для атаки. Повторювані обмеження польотів і невизначеність мали перетворити проблеми з авіасполученням на політичний та економічний тиск — зокрема на російські еліти.

Ширшою метою, за даними The Atlantic, було змусити Путіна повернутися до переговорів про перемир’я.

Ризики для цивільних і питання міжнародного права

Повідомляється, що Зеленського особливо непокоїла можливість зіткнення автономного дрона з пасажирським літаком. Така атака могла б призвести до загибелі пасажирів і членів екіпажу, а саму операцію — за певних обставин — могли б назвати «піратством».

Задум також порушував ширше питання про автономну зброю: чи здатна система без постійного контролю людини надійно відрізняти військові цілі від цивільних літаків, працівників аеропорту та інших людей або об’єктів, які мають бути захищені.

The Atlantic назвав це серйозною гуманітарною та правовою проблемою. Особливо суперечливим був би сценарій, за якого практичним результатом операції стала б загроза цивільній авіації, а не удар по чітко визначеній військовій цілі.

Оскільки план не реалізували, надані матеріали не дають змоги оцінити, як саме дрони спрацювали б у реальних умовах і як конкретну атаку кваліфікували б за міжнародним гуманітарним правом.

Яку роль нібито відігравав Михайло Федоров

The Atlantic назвав головним архітектором плану Михайла Федорова, який на той час був міністром оборони України. Підготовка, за даними видання, певний час тривала попри застереження Зеленського, але зупинилася після звільнення Федорова в липні під час урядових перестановок.

Федоров був одним із найпомітніших прихильників розвитку безпілотної війни в Україні. У попередніх матеріалах його називали одним із головних ініціаторів цього напряму та пов’язували зі створенням перших українських ударних підрозділів дронів у 2023 році.

Його звільнення викликало обурення громадських організацій і протести депутатів, додавши до історії внутрішньополітичний вимір. У переказах цієї історії також згадувалося, що Федоров закликав до проведення виборів у воєнний час, що загострило суперечку навколо політики Зеленського.

Однак надані джерела не підтверджують незалежно, що після звільнення Федорова план можна було реально відновити. Найобережніший висновок полягає в тому, що задум залишився нереалізованим, а його подальша доля невідома.

Як план вписувався в ширшу кампанію дронових ударів

Повідомлення про «M&M’s» з’явилося на тлі посилення української кампанії далекобійних ударів по території Росії. The Atlantic писав про атаки на російську енергетичну інфраструктуру, зокрема великі нафтопереробні заводи, а також про дефіцит пального й багатогодинні черги на деяких автозаправках.

Інші публікації описували українські атаки дронами та тимчасове закриття аеропортів у районі Москви. Саме це могло підштовхнути українських планувальників розглядати повторювані перебої в цивільній авіації як інструмент тиску.

Водночас публічна реакція української влади була суперечливою. Речник Зеленського відмовився від коментарів, тоді як інший неназваний посадовець назвав повідомлення про план рою дронів зі штучним інтелектом «повною нісенітницею». Цей чиновник визнав, що Україна зацікавлена в тимчасовому закритті російських аеропортів, але заявив: Києву бракує достатньо точних і надійних далекобійних засобів, щоб атакувати їх без неприйнятного ризику для цивільних.

Що відомо, а що залишається непевним

Найнадійніший висновок такий: The Atlantic описав нібито українську стратегічну пропозицію, а не здійснену атаку. Непідтвердженими залишаються такі деталі:

• кодова назва «M&M’s»;
• можливий запуск до 1000 дронів за одну ніч;
• автономна навігація за допомогою камер і зіставлення з картами;
• спроба дестабілізувати цивільну авіацію московського регіону та змусити міжнародні авіакомпанії відмовитися від рейсів;
• намір посилити тиск на Путіна, щоб він відновив переговори.
• роль Федорова у створенні плану та зв’язок між його зупиненням і звільненням міністра.

Ключове застереження має принципове значення: операцію, за даними публікації, не провели; найдетальніші твердження ґрунтуються на анонімних джерелах, а український посадовець заперечив існування такого задуму. Тому йдеться про повідомлену стратегічну концепцію, а не про доказ того, що Україна вже мала готовий до застосування рій дронів, здатний повністю паралізувати московські аеропорти.

Що передбачала операція «M&M’s»

Назва, як стверджує The Atlantic, натякала на велику кількість маленьких, недорогих і схожих між собою безпілотників. За задумом, за одну ніч могли запустити до 1000 апаратів. Рій мав перевантажити російську протиповітряну оборону та регулярно ускладнювати польоти навколо Москви.

Очікуваним результатом стало б тривале обмеження цивільного повітряного руху над столицею Росії. Навіть без прямого ураження злітних смуг або будівель аеропортові служби й авіакомпанії могли б скасовувати чи перенаправляти рейси через ризик для пасажирських літаків.

Певний прецедент для такої логіки вже був. Московські аеропорти раніше тимчасово обмежували роботу через українські атаки дронами; зокрема, повідомлялося про перебої та перенаправлення рейсів у Шереметьєві.

Як мала працювати навігація за картами

Згідно з описом, дрони мали літати автономно, без постійного керування людиною. Їхня система навігації нібито порівнювала зображення з бортових камер — дороги, будівлі, рельєф та інші видимі об’єкти — із заздалегідь завантаженими картами.

Такий метод візуального зіставлення з картою дає змогу апарату приблизно визначати власне місцеперебування, коли супутникова навігація працює нестабільно або її сигнал глушать. У межах описаного задуму дрони мали використовувати візуальні орієнтири для проходження маршруту й пошуку цілей навіть за можливих перебоїв із GPS.

Важливо, що ці технічні подробиці не підтверджені незалежно. Вони описують нібито запропоновану концепцію, а не доведену спроможність України чи операцію, яка відбулася на практиці.

Чому міжнародні авіакомпанії були ключовою ціллю стратегії

За задумом авторів, польоти до Москви мали стати надто ризикованими для іноземних перевізників. Припинення міжнародного авіасполучення могло особливо вплинути на заможніших російських пасажирів, які користувалися маршрутами через такі транзитні вузли, як Стамбул і Дубай.

Отже, аеропорти розглядалися не лише як фізичні об’єкти для атаки. Повторювані обмеження польотів і невизначеність мали перетворити проблеми з авіасполученням на політичний та економічний тиск — зокрема на російські еліти.

Ширшою метою, за даними The Atlantic, було змусити Путіна повернутися до переговорів про перемир’я.

Ризики для цивільних і питання міжнародного права

Повідомляється, що Зеленського особливо непокоїла можливість зіткнення автономного дрона з пасажирським літаком. Така атака могла б призвести до загибелі пасажирів і членів екіпажу, а саму операцію — за певних обставин — могли б назвати «піратством».

Задум також порушував ширше питання про автономну зброю: чи здатна система без постійного контролю людини надійно відрізняти військові цілі від цивільних літаків, працівників аеропорту та інших людей або об’єктів, які мають бути захищені.

The Atlantic назвав це серйозною гуманітарною та правовою проблемою. Особливо суперечливим був би сценарій, за якого практичним результатом операції стала б загроза цивільній авіації, а не удар по чітко визначеній військовій цілі.

Оскільки план не реалізували, надані матеріали не дають змоги оцінити, як саме дрони спрацювали б у реальних умовах і як конкретну атаку кваліфікували б за міжнародним гуманітарним правом.

Яку роль нібито відігравав Михайло Федоров

The Atlantic назвав головним архітектором плану Михайла Федорова, який на той час був міністром оборони України. Підготовка, за даними видання, певний час тривала попри застереження Зеленського, але зупинилася після звільнення Федорова в липні під час урядових перестановок.

Федоров був одним із найпомітніших прихильників розвитку безпілотної війни в Україні. У попередніх матеріалах його називали одним із головних ініціаторів цього напряму та пов’язували зі створенням перших українських ударних підрозділів дронів у 2023 році.

Його звільнення викликало обурення громадських організацій і протести депутатів, додавши до історії внутрішньополітичний вимір. У переказах цієї історії також згадувалося, що Федоров закликав до проведення виборів у воєнний час, що загострило суперечку навколо політики Зеленського.

Однак надані джерела не підтверджують незалежно, що після звільнення Федорова план можна було реально відновити. Найобережніший висновок полягає в тому, що задум залишився нереалізованим, а його подальша доля невідома.

Як план вписувався в ширшу кампанію дронових ударів

Повідомлення про «M&M’s» з’явилося на тлі посилення української кампанії далекобійних ударів по території Росії. The Atlantic писав про атаки на російську енергетичну інфраструктуру, зокрема великі нафтопереробні заводи, а також про дефіцит пального й багатогодинні черги на деяких автозаправках.

Інші публікації описували українські атаки дронами та тимчасове закриття аеропортів у районі Москви. Саме це могло підштовхнути українських планувальників розглядати повторювані перебої в цивільній авіації як інструмент тиску.

Водночас публічна реакція української влади була суперечливою. Речник Зеленського відмовився від коментарів, тоді як інший неназваний посадовець назвав повідомлення про план рою дронів зі штучним інтелектом «повною нісенітницею». Цей чиновник визнав, що Україна зацікавлена в тимчасовому закритті російських аеропортів, але заявив: Києву бракує достатньо точних і надійних далекобійних засобів, щоб атакувати їх без неприйнятного ризику для цивільних.

Що відомо, а що залишається непевним

Найнадійніший висновок такий: The Atlantic описав нібито українську стратегічну пропозицію, а не здійснену атаку. Непідтвердженими залишаються такі деталі:

• кодова назва «M&M’s»;
• можливий запуск до 1000 дронів за одну ніч;
• автономна навігація за допомогою камер і зіставлення з картами;
• спроба дестабілізувати цивільну авіацію московського регіону та змусити міжнародні авіакомпанії відмовитися від рейсів;
• намір посилити тиск на Путіна, щоб він відновив переговори.
• роль Федорова у створенні плану та зв’язок між його зупиненням і звільненням міністра.

Ключове застереження має принципове значення: операцію, за даними публікації, не провели; найдетальніші твердження ґрунтуються на анонімних джерелах, а український посадовець заперечив існування такого задуму. Тому йдеться про повідомлену стратегічну концепцію, а не про доказ того, що Україна вже мала готовий до застосування рій дронів, здатний повністю паралізувати московські аеропорти.