Ця пропозиція пролунала в момент надзвичайної складності. Північна Корея називає себе «незворотною» ядерною державою, Росія ділиться з Пхеньяном ракетними технологіями, а сам Сеул тихо відмовився від своєї багаторічної вимоги, щоб Північна Корея відмовилася від зброї до початку будь-якого діалогу.

Ось що запропонував Лі, чому це важливо і що стоїть на заваді.

Пропозиція: завершити війну, яка ніколи не закінчувалася

Корейська війна (1950–1953) була зупинена перемир'ям, а не мирним договором. Це означає, що дві Кореї технічно залишаються у стані війни протягом 73 років . Демілітаризована зона (ДМЗ) залишається одним із найбільш укріплених кордонів у світі, а цикли конфронтації визначали міжкорейські відносини відтоді.

Пропозиція Лі, озвучена в Сеульському центрі мистецтв «Седжон», закликала «безпосередньо залучені сторони» — явно включаючи обидві Кореї, Сполучені Штати та Китай — розпочати обговорення, «щоб завершити тривалу війну» .

Ключові елементи плану:

• Мир як перший крок: Лі закликав дві Кореї «відмовитися від намірів загрожувати одна одній» і розпочати без попередніх умов .
• Замороження ядерної програми як паралельний трек: Переговори також мають розглянути «практичні способи зупинити просування ядерної програми Пхеньяна», позиціонуючи денуклеаризацію як поетапну мету, а не передумову .
• Механізми контролю за напруженістю: Лі пообіцяв інституційні гарантії для контролю військових ризиків та запобігання випадковому конфлікту .
• Жодного об'єднання шляхом поглинання: Він повторив, що Південна Корея «поважає систему Північної Кореї» і не буде домагатися примусового об'єднання — позиція, яку він вперше озвучив у березні 2026 року .
• Бачення «Незамінної Кореї»: Окрім миру, Лі закликав до «нового визволення» для зміцнення економіки та суспільства Південної Кореї .

Це найсміливіша спроба з часів міжкорейських самітів 2018–2019 років за президента Мун Чже Іна, хоча зусилля Муна загальмували після зриву саміту в Ханої 2019 року між Кім Чен Ином і Дональдом Трампом.

Відповідь Північної Кореї: «незворотна» та ворожа

Пхеньян рішуче відкинув пропозиції Лі. Протягом червня та липня 2026 року північнокорейські чиновники оприлюднили низку заяв, підтверджуючи статус країни як «незворотної» ядерної держави та відкидаючи міжнародні заклики до денуклеаризації . Ключові позиції:

• Конституційне закріплення: Північна Корея внесла свою політику ядерної зброї до конституції у 2023 році.
• Особиста ворожість до Лі: Державні ЗМІ відкинули пропозиції Лі про діалог як «хитрість» і відмовилися від взаємодії .
• Продовження ракетних випробувань: Північна Корея протягом 2026 року продовжувала запуски міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) та крилатих ракет, неухильно вдосконалюючи свої системи доставки .

Російський фактор: альянс, що змінює правила гри

Найбільший стратегічний зсув на півострові — це поглиблення військового партнерства між Пхеньяном і Москвою — відносини, які фундаментально змінили регіональний баланс.

• Військова співпраця з 2022 року: Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Москва та Пхеньян побудували безпрецедентно тісне партнерство. Командувач американських сил у Кореї заявив у квітні 2025 року, що Росія «розширює обмін космічними, ядерними та ракетними технологіями, досвідом і матеріалами з КНДР» .
• Північнокорейські війська в Україні: Близько 12 000–14 000 північнокорейських солдатів було направлено для участі в бойових діях разом із російськими силами, причому понад 6 000 втрат зафіксовано . Президент України Зеленський повідомив у липні 2026 року, що Росія прагне розгорнути додатково 30 000 військовослужбовців .
• Договір про всеосяжне стратегічне партнерство: Підписаний у червні 2024 року, договір зобов'язує до взаємної допомоги. Другу річницю в червні 2026 року відзначили відкриттям нового прикордонного мосту для зміцнення зв'язків .
• Оцінка аналітиків: Експерти зазначають, що Росія може «витісняти Китай» як головного покровителя Кім Чен Ина, надаючи ядерні та ракетні технології, якими Пекін ділиться з більшою обережністю .

Зсув у політиці самого Сеула: від денуклеаризації до миру

Паралельно з мирною пропозицією уряд Лі здійснив значну стратегічну переорієнтацію політики Південної Кореї щодо Півночі.

23 липня 2026 року міністр об'єднання Чон Дон Йон офіційно заявив, що Сеул відмовляється від довготривалої політики надання пріоритету повній, перевіреній та незворотній денуклеаризації (CVID) як передумови для взаємодії . Натомість Південна Корея тепер прагне спочатку заморозити ядерну програму Північної Кореї через діалог, розглядаючи денуклеаризацію як довгострокову мету.

Сам Лі окреслив цю зміну політики 8 червня 2026 року. Він сказав, що Південна Корея «не може відмовитися від мети денуклеаризації», але потребує поетапного підходу — починаючи з негайних зусиль для припинення подальшого виробництва ядерних матеріалів. Він категорично виключив можливість створення Сеулом власної ядерної зброї, попередивши, що «якщо Південна Корея прагнутиме ядерного озброєння, ви справді думаєте, що Японія стоятиме осторонь?» .

Лі визнав, що десятиліття тиску та санкцій не змогли зупинити ядерний поступ Північної Кореї. Підхід «мир понад усе» відображає прагматичну оцінку того, що заморожування та управління ядерною Північною Кореєю є більш реалістичним, ніж очікування її повного роззброєння в найближчій перспективі .

Перспективи: які шанси?

Пропозиція стикається з величезними перешкодами. Північна Корея не виявляє інтересу до діалогу. Росія отримує вигоду від ядерної Північної Кореї, яка відволікає та тисне на США. А сама Південна Корея розділена: зростаюча внутрішня дискусія закликає Сеул створити власний ядерний стримувальний потенціал — шлях, який Лі твердо відкинув .

Те, що зробив Лі, — це перезавантаження умов взаємодії. Відмовившись від вимоги негайної денуклеаризації та запропонувавши натомість паралельний процес мирного будівництва та замороження ядерної програми, він перевіряє, чи може інша послідовність — спочатку мир, потім роззброєння — досягти успіху там, де провалилися тиск і санкції.

Чи погодиться Пхеньян коли-небудь на цю пропозицію, залишається визначальним питанням для Корейського півострова.

Ця пропозиція пролунала в момент надзвичайної складності. Північна Корея називає себе «незворотною» ядерною державою, Росія ділиться з Пхеньяном ракетними технологіями, а сам Сеул тихо відмовився від своєї багаторічної вимоги, щоб Північна Корея відмовилася від зброї до початку будь-якого діалогу.

Ось що запропонував Лі, чому це важливо і що стоїть на заваді.

Пропозиція: завершити війну, яка ніколи не закінчувалася

Корейська війна (1950–1953) була зупинена перемир'ям, а не мирним договором. Це означає, що дві Кореї технічно залишаються у стані війни протягом 73 років . Демілітаризована зона (ДМЗ) залишається одним із найбільш укріплених кордонів у світі, а цикли конфронтації визначали міжкорейські відносини відтоді.

Пропозиція Лі, озвучена в Сеульському центрі мистецтв «Седжон», закликала «безпосередньо залучені сторони» — явно включаючи обидві Кореї, Сполучені Штати та Китай — розпочати обговорення, «щоб завершити тривалу війну» .

Ключові елементи плану:

• Мир як перший крок: Лі закликав дві Кореї «відмовитися від намірів загрожувати одна одній» і розпочати без попередніх умов .
• Замороження ядерної програми як паралельний трек: Переговори також мають розглянути «практичні способи зупинити просування ядерної програми Пхеньяна», позиціонуючи денуклеаризацію як поетапну мету, а не передумову .
• Механізми контролю за напруженістю: Лі пообіцяв інституційні гарантії для контролю військових ризиків та запобігання випадковому конфлікту .
• Жодного об'єднання шляхом поглинання: Він повторив, що Південна Корея «поважає систему Північної Кореї» і не буде домагатися примусового об'єднання — позиція, яку він вперше озвучив у березні 2026 року .
• Бачення «Незамінної Кореї»: Окрім миру, Лі закликав до «нового визволення» для зміцнення економіки та суспільства Південної Кореї .

Це найсміливіша спроба з часів міжкорейських самітів 2018–2019 років за президента Мун Чже Іна, хоча зусилля Муна загальмували після зриву саміту в Ханої 2019 року між Кім Чен Ином і Дональдом Трампом.

Відповідь Північної Кореї: «незворотна» та ворожа

Пхеньян рішуче відкинув пропозиції Лі. Протягом червня та липня 2026 року північнокорейські чиновники оприлюднили низку заяв, підтверджуючи статус країни як «незворотної» ядерної держави та відкидаючи міжнародні заклики до денуклеаризації . Ключові позиції:

• Конституційне закріплення: Північна Корея внесла свою політику ядерної зброї до конституції у 2023 році.
• Особиста ворожість до Лі: Державні ЗМІ відкинули пропозиції Лі про діалог як «хитрість» і відмовилися від взаємодії .
• Продовження ракетних випробувань: Північна Корея протягом 2026 року продовжувала запуски міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) та крилатих ракет, неухильно вдосконалюючи свої системи доставки .

Російський фактор: альянс, що змінює правила гри

Найбільший стратегічний зсув на півострові — це поглиблення військового партнерства між Пхеньяном і Москвою — відносини, які фундаментально змінили регіональний баланс.

• Військова співпраця з 2022 року: Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Москва та Пхеньян побудували безпрецедентно тісне партнерство. Командувач американських сил у Кореї заявив у квітні 2025 року, що Росія «розширює обмін космічними, ядерними та ракетними технологіями, досвідом і матеріалами з КНДР» .
• Північнокорейські війська в Україні: Близько 12 000–14 000 північнокорейських солдатів було направлено для участі в бойових діях разом із російськими силами, причому понад 6 000 втрат зафіксовано . Президент України Зеленський повідомив у липні 2026 року, що Росія прагне розгорнути додатково 30 000 військовослужбовців .
• Договір про всеосяжне стратегічне партнерство: Підписаний у червні 2024 року, договір зобов'язує до взаємної допомоги. Другу річницю в червні 2026 року відзначили відкриттям нового прикордонного мосту для зміцнення зв'язків .
• Оцінка аналітиків: Експерти зазначають, що Росія може «витісняти Китай» як головного покровителя Кім Чен Ина, надаючи ядерні та ракетні технології, якими Пекін ділиться з більшою обережністю .

Зсув у політиці самого Сеула: від денуклеаризації до миру

Паралельно з мирною пропозицією уряд Лі здійснив значну стратегічну переорієнтацію політики Південної Кореї щодо Півночі.

23 липня 2026 року міністр об'єднання Чон Дон Йон офіційно заявив, що Сеул відмовляється від довготривалої політики надання пріоритету повній, перевіреній та незворотній денуклеаризації (CVID) як передумови для взаємодії . Натомість Південна Корея тепер прагне спочатку заморозити ядерну програму Північної Кореї через діалог, розглядаючи денуклеаризацію як довгострокову мету.

Сам Лі окреслив цю зміну політики 8 червня 2026 року. Він сказав, що Південна Корея «не може відмовитися від мети денуклеаризації», але потребує поетапного підходу — починаючи з негайних зусиль для припинення подальшого виробництва ядерних матеріалів. Він категорично виключив можливість створення Сеулом власної ядерної зброї, попередивши, що «якщо Південна Корея прагнутиме ядерного озброєння, ви справді думаєте, що Японія стоятиме осторонь?» .

Лі визнав, що десятиліття тиску та санкцій не змогли зупинити ядерний поступ Північної Кореї. Підхід «мир понад усе» відображає прагматичну оцінку того, що заморожування та управління ядерною Північною Кореєю є більш реалістичним, ніж очікування її повного роззброєння в найближчій перспективі .

Перспективи: які шанси?

Пропозиція стикається з величезними перешкодами. Північна Корея не виявляє інтересу до діалогу. Росія отримує вигоду від ядерної Північної Кореї, яка відволікає та тисне на США. А сама Південна Корея розділена: зростаюча внутрішня дискусія закликає Сеул створити власний ядерний стримувальний потенціал — шлях, який Лі твердо відкинув .

Те, що зробив Лі, — це перезавантаження умов взаємодії. Відмовившись від вимоги негайної денуклеаризації та запропонувавши натомість паралельний процес мирного будівництва та замороження ядерної програми, він перевіряє, чи може інша послідовність — спочатку мир, потім роззброєння — досягти успіху там, де провалилися тиск і санкції.

Чи погодиться Пхеньян коли-небудь на цю пропозицію, залишається визначальним питанням для Корейського півострова.