Що показали супутникові знімки від 15 серпня 2026 року

Український моніторинговий канал «Стратегічна авіація» оприлюднив супутникові знімки, які документують фінальний етап швидкого будівництва на дронопорті «Цимбулово». Ключові знахідки:

• 16 повністю розгорнутих пускових установок: на базі тепер є 10 майданчиків, призначених для «Герань-5», та шість для «Герань-4». Всі вони були завершені приблизно за один місяць, починаючи з липня 2026 року .
• Понад 100 дронів на відкритому зберіганні на території об'єкта, що свідчить про активний, безперервний ритм ударів .
• Майже 100 сонячних панелей встановлено на місці, ймовірно, для живлення пускової інфраструктури .
• Пускові рейки подовжено приблизно до 85 метрів — майже втричі довше, ніж для гвинтових «Герань-2», щоб забезпечити необхідну швидкість зльоту реактивних БПЛА .
• Будівництво цих подовжених рейок розпочалося наприкінці грудня 2025 року, а саму базу вперше ідентифікували як місце запуску реактивних «Герань-3/4» та «Герань-5» у квітні 2026 року .

Виробничі показники: «Герань-4» та «Герань-5»

Розширення інфраструктури в «Цимбуловому» супроводжується масштабним збільшенням виробництва на заводі в Єлабузі, що в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані . За даними ГУР у середині серпня 2026 року:

• ~3000 реактивних дронів «Герань-4/5» на місяць виробляються зараз, порівняно з оцінками у 500 одиниць на місяць у травні 2026 року .
• Випуск реактивних дронів перевищив виробництво «Герань-2»: за оцінками ГУР, станом на серпень 2026 року щомісяця виготовляють близько 3000 «Герань-4/5» та приблизно 2800 «Герань-2» .
• Загальний щомісячний випуск дронів усіх типів у Росії становив близько 5500 станом на березень 2026 року, за даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень .
• На серпень 2026 року Росія планувала виробити 11 000 ударних дронів усіх модифікацій, включаючи «Герань», «Harpy» та «Gerbera» .
• Москва припинила виробництво раннього реактивного дрона «Герань-3», зосередившись на швидших моделях «Герань-4» та «Герань-5» .
• Реактивні дрони тепер становлять 25–50% комбінованих ударів по Україні, тоді як рік тому їх частка була близькою до нуля .

Двигуни: тотальна залежність від китайських турбореактивних агрегатів

Стрімке нарощування парку реактивних дронів має чітке «вузьке місце» — двигуни. За даними кількох джерел української розвідки, Росія не може самостійно виробляти необхідні турбореактивні двигуни і повністю покладається на постачання з Китаю .

• «Герань-4» використовує китайські двигуни Telefly — зокрема, модель Telefly LX-WP-160 (тяга 160 кгс) та Telefly TF-TJ2000A (тяга 200 кгс). LX-WP-160 вже знятий з виробництва, однак виробництво підтримується завдяки запасам і безперервним поставкам TF-TJ2000A .
• Ці двигуни забезпечують «Герань-4» максимальну швидкість близько 500 км/год (порівняно з ~180 км/год у гвинтової «Герань-2») та дальність приблизно 450–850 км .
• Ранній «Герань-3» використовував китайський двигун Telefly з тягою 40 кгс; у «Герань-4» поршневий двигун від «Герань-2» замінили на китайський турбореактивний, зберігши схожий планер .
• Кожен турбореактивний двигун коштує від 35 000 до 40 000 доларів США, і хоча офіційно вони позиціонуються як цивільна продукція, їх масове постачання до Росії відбувається за мовчазної згоди китайської влади .
• Це створює стратегічну вразливість: будь-яке порушення постачання китайських двигунів безпосередньо обмежить нарощування виробництва російських дронів .

Реактивні двигуни на інших моделях: БМ-35

Конверсія під реактивний двигун не обмежується сімейством «Герань». Росія почала встановлювати реактивні двигуни на БМ-35 — бюджетний ударний БПЛА середньої дальності, який раніше працював на двотактному бензиновому двигуні .

• Реактивний БМ-35 може розвивати швидкість до 350 км/год, спеціально для того, щоб уникати українських дронів-перехоплювачів .
• Радник президента України Сергій Бескрестнов (позивний «Флеш») підтвердив, що в міру вдосконалення українських перехоплювачів Росія почала встановлювати реактивні двигуни не лише на дрони типу «Шахед», але й на бюджетні ударні БПЛА середньої дальності, як-от БМ-35 .
• Раніше БМ-35 був відносно повільним дроном зі швидкістю до 200 км/год, вразливим для українських FPV-перехоплювачів та засобів радіоелектронної боротьби . Модернізація з реактивним двигуном є прямою відповіддю на це.

Загальний стратегічний контекст

Росія реалізує цілеспрямований і швидкий перехід від повільних гвинтових дронів до сімейства реактивних безпілотників. Логіка проста: українські засоби перехоплення — як системи РЕБ, так і кінетичні FPV-дрони — стали високоефективними проти «Герань-2» зі швидкістю ~180 км/год. Реактивні «Герань-4» (500 км/год) та «Герань-5» (ще швидші, деякі джерела називають їх «дронами-ракетами») набагато складніше перехопити .

Розширення бази «Цимбулово» фізично уможливлює масовані пуски поблизу кордону з Україною, а завод в Єлабузі масштабує серійне виробництво до нових місячних цілей. Однак уся ця програма спирається на крихкий фундамент. Кожен реактивний дрон у цьому новому флоті залежить від китайських турбореактивних двигунів Telefly, які Росія поки що не може виготовляти самостійно . Без цих двигунів виробничі лінії та пускові майданчики в «Цимбуловому» були б марними.

Що показали супутникові знімки від 15 серпня 2026 року

Український моніторинговий канал «Стратегічна авіація» оприлюднив супутникові знімки, які документують фінальний етап швидкого будівництва на дронопорті «Цимбулово». Ключові знахідки:

• 16 повністю розгорнутих пускових установок: на базі тепер є 10 майданчиків, призначених для «Герань-5», та шість для «Герань-4». Всі вони були завершені приблизно за один місяць, починаючи з липня 2026 року .
• Понад 100 дронів на відкритому зберіганні на території об'єкта, що свідчить про активний, безперервний ритм ударів .
• Майже 100 сонячних панелей встановлено на місці, ймовірно, для живлення пускової інфраструктури .
• Пускові рейки подовжено приблизно до 85 метрів — майже втричі довше, ніж для гвинтових «Герань-2», щоб забезпечити необхідну швидкість зльоту реактивних БПЛА .
• Будівництво цих подовжених рейок розпочалося наприкінці грудня 2025 року, а саму базу вперше ідентифікували як місце запуску реактивних «Герань-3/4» та «Герань-5» у квітні 2026 року .

Виробничі показники: «Герань-4» та «Герань-5»

Розширення інфраструктури в «Цимбуловому» супроводжується масштабним збільшенням виробництва на заводі в Єлабузі, що в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані . За даними ГУР у середині серпня 2026 року:

• ~3000 реактивних дронів «Герань-4/5» на місяць виробляються зараз, порівняно з оцінками у 500 одиниць на місяць у травні 2026 року .
• Випуск реактивних дронів перевищив виробництво «Герань-2»: за оцінками ГУР, станом на серпень 2026 року щомісяця виготовляють близько 3000 «Герань-4/5» та приблизно 2800 «Герань-2» .
• Загальний щомісячний випуск дронів усіх типів у Росії становив близько 5500 станом на березень 2026 року, за даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень .
• На серпень 2026 року Росія планувала виробити 11 000 ударних дронів усіх модифікацій, включаючи «Герань», «Harpy» та «Gerbera» .
• Москва припинила виробництво раннього реактивного дрона «Герань-3», зосередившись на швидших моделях «Герань-4» та «Герань-5» .
• Реактивні дрони тепер становлять 25–50% комбінованих ударів по Україні, тоді як рік тому їх частка була близькою до нуля .

Двигуни: тотальна залежність від китайських турбореактивних агрегатів

Стрімке нарощування парку реактивних дронів має чітке «вузьке місце» — двигуни. За даними кількох джерел української розвідки, Росія не може самостійно виробляти необхідні турбореактивні двигуни і повністю покладається на постачання з Китаю .

• «Герань-4» використовує китайські двигуни Telefly — зокрема, модель Telefly LX-WP-160 (тяга 160 кгс) та Telefly TF-TJ2000A (тяга 200 кгс). LX-WP-160 вже знятий з виробництва, однак виробництво підтримується завдяки запасам і безперервним поставкам TF-TJ2000A .
• Ці двигуни забезпечують «Герань-4» максимальну швидкість близько 500 км/год (порівняно з ~180 км/год у гвинтової «Герань-2») та дальність приблизно 450–850 км .
• Ранній «Герань-3» використовував китайський двигун Telefly з тягою 40 кгс; у «Герань-4» поршневий двигун від «Герань-2» замінили на китайський турбореактивний, зберігши схожий планер .
• Кожен турбореактивний двигун коштує від 35 000 до 40 000 доларів США, і хоча офіційно вони позиціонуються як цивільна продукція, їх масове постачання до Росії відбувається за мовчазної згоди китайської влади .
• Це створює стратегічну вразливість: будь-яке порушення постачання китайських двигунів безпосередньо обмежить нарощування виробництва російських дронів .

Реактивні двигуни на інших моделях: БМ-35

Конверсія під реактивний двигун не обмежується сімейством «Герань». Росія почала встановлювати реактивні двигуни на БМ-35 — бюджетний ударний БПЛА середньої дальності, який раніше працював на двотактному бензиновому двигуні .

• Реактивний БМ-35 може розвивати швидкість до 350 км/год, спеціально для того, щоб уникати українських дронів-перехоплювачів .
• Радник президента України Сергій Бескрестнов (позивний «Флеш») підтвердив, що в міру вдосконалення українських перехоплювачів Росія почала встановлювати реактивні двигуни не лише на дрони типу «Шахед», але й на бюджетні ударні БПЛА середньої дальності, як-от БМ-35 .
• Раніше БМ-35 був відносно повільним дроном зі швидкістю до 200 км/год, вразливим для українських FPV-перехоплювачів та засобів радіоелектронної боротьби . Модернізація з реактивним двигуном є прямою відповіддю на це.

Загальний стратегічний контекст

Росія реалізує цілеспрямований і швидкий перехід від повільних гвинтових дронів до сімейства реактивних безпілотників. Логіка проста: українські засоби перехоплення — як системи РЕБ, так і кінетичні FPV-дрони — стали високоефективними проти «Герань-2» зі швидкістю ~180 км/год. Реактивні «Герань-4» (500 км/год) та «Герань-5» (ще швидші, деякі джерела називають їх «дронами-ракетами») набагато складніше перехопити .

Розширення бази «Цимбулово» фізично уможливлює масовані пуски поблизу кордону з Україною, а завод в Єлабузі масштабує серійне виробництво до нових місячних цілей. Однак уся ця програма спирається на крихкий фундамент. Кожен реактивний дрон у цьому новому флоті залежить від китайських турбореактивних двигунів Telefly, які Росія поки що не може виготовляти самостійно . Без цих двигунів виробничі лінії та пускові майданчики в «Цимбуловому» були б марними.