Андрій Карпаті в дописі від 11 жовтня стверджує, що уявлення людей про можливості штучного інтелекту дедалі більше нагадують «різку воронку». Більшість майже не користується великими мовними моделями (LLM), тоді як невелика група працює з найсучаснішими моделями, а ще менше людей усередині лабораторій має доступ до розвиненіших агентних систем. Карпаті наголошує: це приблизні підрахунки «на серветці», а не результати масштабного дослідження використання ШІ.
8
16
Чотири рівні в оцінці Карпаті
Воронка описує, наскільки люди знайомі з ШІ та до яких систем мають доступ. Це не перевірений вимір того, що може кожен користувач або кожна модель.
8
16
- Близько 6 мільярдів людей — приблизно 75% людства: майже не стикалися з великими мовними моделями.
2
16
- Близько 1–2 мільярдів нерегулярних користувачів: час від часу користуються безплатними чатботами, часто як пошуковиком або помічником для письма.
4
16
- Близько 20 мільйонів фахівців: використовують найсучасніші моделі, зокрема в математиці та програмуванні.
6
8
- Близько 5 тисяч інсайдерів: мають внутрішній доступ до систем передового рівня.
6
20
Різниця — не лише в тому, які відповіді дає чатбот, а й у тому, чи можна доручити ШІ масштабне завдання з багатьма етапами. Людина, яка бачила переважно звичайні розмови з чатботом, може мати зовсім інше уявлення про ШІ, ніж фахівець, який залучає агентів до складної роботи.
3
16
Чому досвід людей із ШІ такий різний
Має значення масштаб завдання. Коротке запитання чи прохання відредагувати текст перевіряє не ті самі можливості, що тривалий проєкт. У поясненнях до аргументу Карпаті наголошують: амбітність і розмір завдання впливають на те, наскільки помітними стають можливості ШІ.
3
17
Важлива сфера роботи. Зокрема, у програмуванні й математиці результат часто можна перевірити за чіткими критеріями. Це не означає, що ШІ однаково швидко розвивається в усіх професіях і типах завдань.
17
Важливий доступ до інструментів. У своїй схемі Карпаті розрізняє нерегулярне користування безплатними чатботами, професійну роботу з найсучаснішими моделями та внутрішній доступ до систем у лабораторіях. Тож досвід залежить і від того, якими інструментами людина може користуватися та як саме їх застосовує.
6
16
Карпаті також застерігав, що зі зростанням обсягу роботи агентів людям може бути дедалі складніше перевіряти й розуміти їхні результати. Йдеться про межі людського контролю, а не про те, що робота агента автоматично правильна.
7
Що ці цифри показують — і чого не доводять
Воронка допомагає описати, чому люди можуть по-різному стикатися із ШІ. Але наведені числа не варто сприймати як незалежно підтверджену статистику: Карпаті назвав їх приблизними й не навів дослідження, на якому вони ґрунтуються.
8
16
Ця схема також нагадує, що повсякденне користування чатботом може не давати повного уявлення про інструменти, призначені для складніших проєктів. Водночас оцінки Карпаті самі по собі не показують, наскільки добре такі системи працюють у різних завданнях і чи можна довіряти їхнім результатам без ретельної перевірки.
7
16
Окреме питання — вартість ШІ-агентів
У матеріалах про агентний ШІ наводять прогноз Morgan Stanley: до 2030 року навантаження від ШІ-агентів може збільшити потенційний ринок процесорів і пам’яті для дата-центрів на 32,5–60 мільярдів доларів. Це прогноз щодо інфраструктурного ринку, а не доказ того, що кожне впровадження агентів буде економічно вигідним чи прибутковим.
31
Це два окремі питання: воронка Карпаті — про те, хто має досвід роботи з різними рівнями можливостей ШІ, а прогноз стосується можливого попиту на інфраструктуру. Жодна з цих оцінок не підтверджує іншу.