Nokia та ICEYE 1 жовтня 2026 року оголосили про партнерство для розробки захищеного супутникового широкосмугового зв’язку на низькій навколоземній орбіті (LEO). Система призначатиметься для урядів і оборонних замовників, а країни, які нею користуватимуться, мають отримати змогу володіти інфраструктурою та керувати нею. Перші супутники зв’язку компанії очікують запустити у 2028 році.
1
5
Для чого потрібна мережа
Серед можливих застосувань компанії назвали військові операції, охорону кордонів, роботу екстрених служб і реагування на стихійні лиха. Супутниковий зв’язок також має стати резервом на випадок перебоїв у наземних мережах і доповнювати наявні військові та комерційні системи, а не замінювати їх.
1
2
Йдеться не лише про супутники: задум охоплює також наземну інфраструктуру та термінали для користувачів. За планом, усі ці складові перебуватимуть під контролем країн-учасниць.
5
8
Акцент — на контролі держав
Nokia та ICEYE описують проєкт як захищену, суверенну й високопродуктивну широкосмугову систему, створену на основі «перевірених європейських технологій». Його ключова заявлена особливість — можливість для урядів самостійно володіти системою зв’язку та керувати нею, а не повністю покладатися на зовнішнього оператора.
1
5
Втім, це цілі проєкту, який ще розробляють, а не характеристики вже діючої послуги.
Чи стане це альтернативою Starlink
У частині публікацій партнерство подають як виклик Starlink від SpaceX. Однак із наявних оголошень чітко випливає насамперед відмінність у моделі володіння: Nokia та ICEYE наголошують на національному контролі над мережею. Доступні дані не дають змоги напряму порівняти системи за швидкістю, покриттям чи вартістю, тож поки доречніше говорити про запланований суверенний варіант для державних замовників, а не про доведену технічну перевагу над Starlink.
5
9
Що вже відомо, а що — ні
Перші супутники зв’язку планують запустити у 2028 році. Це очікуваний термін, а не підтвердження того, що запуск уже відбувся або що послуга запрацює саме тоді.
1
5
У доступних повідомленнях не названо замовників, вартості проєкту чи запланованої кількості супутників. Тож наразі партнерство варто розглядати як план розробки системи, головна заявлена особливість якої — контроль держав над супутниковою та наземною інфраструктурою зв’язку.
12