Видавець NYT кидає виклик гігантам ШІ: «Зухвала крадіжка інтелектуальної власності»

Під час знакової промови на 77-му Всесвітньому конгресі новинних медіа WAN-IFRA голова та видавець The New York Times А.Ґ. Сульцбергер зробив жорстке попередження для всієї новинної індустрії: економічний фундамент оригінальної журналістики руйнується тими самими інструментами штучного інтелекту, які на ньому ж і побудовані. Виступаючи з основною доповіддю «ШІ, журналістика та невизначене майбутнє публічної сфери» 1 червня 2026 року перед більш ніж 1300 редакторами та видавцями в Марселі (Франція), Сульцбергер назвав поіменно та звинуватив найбільші технологічні компанії світу в систематичному «виснажливому видобутку» (strip-mining) інтелектуальної власності без дозволу чи оплати .

Ця промова була не просто критикою, а всеосяжним закликом до зброї, що поєднав у собі моральне обурення, рідкісне фінансове зізнання про судові витрати NYT та практичний план із чотирьох пунктів для глобальної індустрії, яка, за його словами, зіткнулася з екзистенційною загрозою .

Головне звинувачення: «Паразитична» модель

Сульцбергер прямо звинуватив OpenAI, Anthropic, Google, Meta, Microsoft та X у «зухвалій крадіжці інтелектуальної власності, що відбувається в безпрецедентних масштабах» . Їхню операційну модель він назвав «паразитичною», наголошуючи, що ці техногіганти збудували бізнес на трильйони доларів, поглинаючи високоякісний новинний контент, водночас ставлячи під загрозу існування самих видавців .

Для ілюстрації ситуації він використав яскраву аналогію з файлообмінним сервісом Napster початку 2000-х років, натякаючи, що ШІ-компанії ставляться до журналістики як до безкоштовного ресурсу, який можна бездумно видобувати . Сульцбергер зазначив, що близько 30% дій ботів зі збору даних порушують чіткі технічні обмеження, включно з контентом, захищеним пейволом, демонструючи цинічну зневагу до згоди видавців .

Позов на 20 мільйонів доларів: Плата за дані

У прикметному зізнанні Сульцбергер розповів, що The New York Times вже витратив 20 мільйонів доларів на судовий позов про порушення авторських прав проти OpenAI та Microsoft . Ця цифра мала підкреслити ключове лицемірство, яке він помітив: ШІ-компанії охоче платять за таланти, обчислювальні потужності та енергію, необхідні для створення їхніх моделей, але відмовляються компенсувати дані — той самий «четвертий незамінний інгредієнт», яким є оригінальний репортаж .

«Штучний інтелект побудований на журналістиці», — заявив він. «Прибутки мають надходити до редакцій» .

Екзистенційна загроза для правди

Окрім фінансових претензій, Сульцбергер забив на сполох через вплив згенерованого ШІ контенту на публічний дискурс. Він попередив, що розповсюдження синтетичних медіа робить «дедалі важчим розуміння того, звідки все взялося і чи є це правдою». Найнебезпечніший наслідок, на його думку, полягає не просто в тому, що люди повірять у брехню — «а в тому, що вони більше не віритимуть правдивим речам» .

Він намалював похмуру картину майбутнього, де важка й дорога робота оригінального репортажу — відряджання журналістів у зони бойових дій, розслідування корупції, притягнення влади до відповідальності — стає економічно нежиттєздатною. «Я боюся, що ми стрімко мчимо до майбутнього, де журналістів ставатиме дедалі менше», — сказав він аудиторії .

Проводячи паралель із фатальним для новинної індустрії захопленням соціальними мережами десятиліття тому, він застеріг: «Цього разу ми не можемо дозволити собі бути такими наївними» .

Глобальний заклик до дії

Сульцбергер виклав стратегію з чотирьох пунктів, яка, на його переконання, необхідна для виживання та процвітання новинної індустрії в епоху генеративного ШІ :

1. Захищати права інтелектуальної власності: Він наполіг, що закони про авторське право та інтелектуальну власність повинні залишатися надійними та мати реальну силу. «Права інтелектуальної власності повинні діяти, якщо ми хочемо мати шлях уперед для нашої професії» .
2. Вести переговори про справедливу компенсацію: Замість того, щоб миритися зі статус-кво безоплатного збору даних, видавці повинні об'єднатися, щоб вимагати ліцензійних угод за справедливою вартістю, які визнають незамінну природу їхнього контенту .
3. Домагатися сильнішого правового захисту: Сульцбергер закликав лідерів новинної індустрії лобіювати законодавців у всьому світі для модернізації правових рамок, щоб вони захищали журналістику в цифрову епоху, гарантуючи, що закони діятимуть так само потужно щодо ШІ, як і щодо інших форм розповсюдження .
4. Створити єдність у всій галузі: Він наголосив, що окремі видавці, навіть такі великі, як The New York Times, не можуть стояти осторонь. «Єдиний шлях для новинної індустрії протидіяти цьому впливу — це працювати разом» .

Використання ШІ правильним шляхом

Сульцбергер ретельно зазначив, що його промова не була огульним засудженням штучного інтелекту як технології. Він закликав редакції «використовувати ШІ правильно» — відповідально, етично та під постійним наглядом людини — як інструмент для покращення журналістики, а не її заміни . Він також порадив видавцям «бути насамперед місцем призначення» (be a destination first), підкреслюючи важливість побудови прямих, лояльних відносин з аудиторією, замість того, щоб віддавати дистрибуцію на милість платформним алгоритмам, які можуть змінитися за одну ніч .

Передбачаючи очікувану контркритику з Кремнієвої долини, Сульцбергер звернувся до неї у своїй промові: «Деякі технологічні лідери зобразять мої сьогоднішні коментарі як анти-ШІ. Як захист старого статус-кво. Як черговий закостенілий інститут, що накидається на інноваторів, які рухають прогрес уперед». Для нього, однак, захист авторського права є захистом цивілізаційного інструменту для пошуку істини, яким не можна жертвувати заради інновацій .