Мелоні: російські провокації свідчать про «нервовість» Кремля

Джорджа Мелоні заявила, що дії Москви не варто трактувати як прояв сили. Виступаючи 16 вересня, прем’єр-міністерка Італії назвала безперервні російські провокації ознакою «певної нервовості» — на її думку, Кремль намагається відвернути увагу від війни проти України, яка розвивається не так, як він очікував. Водночас вона наголосила: позиція Італії на підтримку України чітка й «ніколи не змінювалася». 14

Що Мелоні сказала про Росію та підтримку України

Мелоні пов’язала міжнародну вагу Італії з послідовністю її політики. «Якщо Італія хоче відігравати роль, важливо зберігати чітку позицію», — сказала вона про підтримку України, додавши, що ця позиція не хиталася від початку повномасштабної війни. 14

На її переконання, російські провокації відображають напруження в Москві й прагнення змістити фокус із перебігу війни, а не є підставою для Європи послаблювати підтримку Києва. 1214

Зустріч Сальвіні з послом РФ не означає зміни курсу Рима

Мелоні також прокоментувала критику на адресу віцепрем’єра Маттео Сальвіні через його зустріч із російським послом у Мілані. За її словами, первісно йшлося про зустріч за участі компаній, які працюють у Росії; вона назвала це звичною річчю, зазначивши, що абсолютної заборони на ведення бізнесу в Росії ніколи не було. 15

Однак це не означає зміни зовнішньополітичного курсу. Комерційна діяльність має відповідати санкційному режиму, тоді як політична підтримка Італією України залишається незмінною. 1215

Яку допомогу Італія схвалила для України

У грудні 2025 року уряд Італії схвалив декрет, який дозволяє продовжувати військову допомогу Україні упродовж 2026 року. Дозвіл охоплює передачу військових транспортних засобів, матеріалів та обладнання, хоча точний склад конкретних пакетів допомоги може не розкриватися публічно. 17

У серпні та вересні з’являлися повідомлення про можливий новий пакет орієнтовною вартістю 3 млрд євро — зокрема з батареями ППО SAMP/T NG, перехоплювачами Aster 30 і радарами дальньої дії. Водночас ці дані не були офіційно підтверджені: 26 серпня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що згаданий 13-й пакет ще не ухвалювали як формальний акт. 1823

Отже, слід відрізняти чинний дозвіл Італії продовжувати допомогу у 2026 році від ще не оформлених деталей окремого нового пакета.

Перехоплення дрона над Литвою

15 вересня італійський винищувач, що виконував місію НАТО, збив безпілотник після його входження в повітряний простір Литви з боку Білорусі. Крозетто сказав, що дрон «найімовірніше» прибув із Росії, тоді як литовська влада продовжувала досліджувати уламки. 33

Інцидент показав практичну роботу місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії: порушення було виявлене та перехоплене. Проте він сам по собі не встановлює остаточної публічної криміналістичної атрибуції, тож походження апарата слід описувати обережно — до завершення розслідування. 3337

Лейпциг: Німеччина бачить ознаки ширшої кампанії

У випадку з Лейпцигом Берлін висловився однозначніше. Німецький уряд дійшов висновку, що Росія відповідальна за спробу атаки вибуховими дронами на аеропорт Лейпцига 4 серпня. Там заявили, що конфігурація безпілотників, їхні компоненти та вибухові речовини відповідають методам, відомим за іншими російськими гібридними операціями. Росія заперечує відповідальність. 64

Європейські лідери розцінили це не лише як окремий інцидент із безпекою аеропорту. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала Лейпциг «новою ескалацією на території Європейського Союзу, безпосередньо приписаною Росії», а ЄС і НАТО заявили про намір посилити тиск та реакцію. 4

Чому в Європі говорять про гібридну війну

Епізоди в Литві та Лейпцигу пояснюють, чому європейські уряди дедалі частіше об’єднують порушення повітряного простору, підозри в диверсіях і загрози транспортній чи пов’язаній з обороною інфраструктурі під поняттям гібридної війни. Низькопорогові дії можуть перевіряти готовність, створювати невизначеність і тиснути на єдність союзників, не переходячи у відкритий звичайний воєнний конфлікт.

Ефективна відповідь залежить від надійного встановлення відповідальних. Практично це означає посилення протиповітряної та протидронової оборони, захист критичної інфраструктури, обмін інформацією між союзниками, а також скоординовані дипломатичні чи економічні кроки, коли докази це дозволяють. Публічна атрибуція Німеччини у справі Лейпцига та швидке перехоплення над Литвою демонструють дві частини такого підходу: встановлювати факти, де це можливо, і бути спроможними негайно реагувати на безпосередню загрозу. 433