IBM і Qedma. Програмне забезпечення Qedma для зменшення квантових помилок, запущене на обладнанні IBM, змогло точно змоделювати динаміку квантових систем — зокрема системи зі 300 атомів, потенційно корисної для фармацевтичних досліджень. За заявою компаній, класичні суперкомп’ютери RIKEN і BlueQubit не змогли розв’язати цю задачу.
IBM і Чиказький університет. Дослідники продемонстрували метод корекції помилок, що дозволив закодувати 70 логічних кубітів і розв’язати задачу, яку провідні класичні методи вважали практично нерозв’язною. Квантове обчислення тривало приблизно 15 хвилин.
Ці результати відповідають дорожній карті IBM, яка передбачає перші приклади квантової переваги до кінця 2026 року. Компанія пов’язує цей етап із процесором Nighthawk, здатним працювати з трьома модулями по 120 кубітів і схемами до 7500 вентилів. До 2029 року IBM планує представити великомасштабний відмовостійкий квантовий комп’ютер.
Водночас важливо розрізняти демонстрацію окремої переваги та повністю універсальну квантову машину. Заявлені IBM результати стосуються конкретних задач і методів, а не означають, що квантові комп’ютери вже замінили класичні суперкомп’ютери.
Генеральний директор IBM Арвінд Крішна заявив в ефірі CNBC у програмі Mad Money 30 липня, що квантові обчислення можуть мати «вимірюваний вплив» на виручку та прибуток компанії у 2028 або 2029 році. За його оцінкою, до кінця 2030-х років квантові технології можуть сформувати ринок із потенційною вартістю близько $1 трлн.
IBM також підтвердила намір інвестувати понад $10 млрд у квантові обчислення протягом п’яти років — у дослідження і розробки, виробництво, масштабування, придбання компаній та розширення екосистеми. Це зобов’язання зберігається попри слабші показники інфраструктурного напряму.
Прогноз Крішни є оцінкою керівника компанії, а не гарантованим фінансовим результатом. Його логіка полягає в тому, що комерційна цінність квантових систем з’явиться спочатку у вузьких сферах — наприклад, моделюванні матеріалів, хімії та фармацевтиці, — а потім може масштабуватися на ширший ринок.
Ризик для Bitcoin пов’язаний не з майнінгом, а з цифровими підписами, які підтверджують право витрачати монети. Йдеться про схему ECDSA-256 на еліптичній кривій secp256k1.
У теорії квантовий комп’ютер, що виконує алгоритм Шора, зможе розв’язати задачу дискретного логарифмування на цій кривій. Це дало б змогу отримати приватний ключ із відкритого ключа та підписати транзакцію від імені власника.
У березні 2026 року Google Quantum AI опублікувала оцінки ресурсів для злому 256-бітної криптографії secp256k1. За одним зі сценаріїв, алгоритм Шора потребував би не більше ніж 1200 логічних кубітів і приблизно 90 млн вентилів Тоффолі; за іншим — до 1450 логічних кубітів і близько 70 млн вентилів.
Для надпровідникової архітектури з фізичною ймовірністю помилки на рівні 10⁻³ такі схеми, за розрахунками дослідників, могли б виконуватися за лічені хвилини на машині з менш ніж 500 000 фізичних кубітів. Це приблизно у 20 разів менше, ніж оцінювали у 2019 році.
Якщо першу фазу обчислення підготувати заздалегідь, безпосередня атака на достатньо потужній машині могла б тривати близько дев’яти хвилин.
Найуразливішими є адреси, з яких уже здійснювали витрати: їхні відкриті ключі були розкриті в блокчейні. У разі появи відповідного квантового комп’ютера зловмисник теоретично міг би відновити приватний ключ і вивести кошти з таких адрес.
Google оцінює обсяг Bitcoin у гаманцях із розкритими відкритими ключами приблизно у 6,9 млн BTC — близько 32% пропозиції. Часто цитована оцінка у 34% пропозиції, або приблизно 6,8 млн BTC, узгоджується за масштабом із цим пулом ризику, однак надані джерела незалежно не підтверджують саме такий відсоток.
Окреме академічне дослідження, опубліковане в липні 2026 року, оцінює потребу в 1200–2330 логічних кубітах і допускає значно ширший діапазон — від 0,5 до 320 млн фізичних кубітів. Автори також наголошують, що криптографічно значущого квантового комп’ютера сьогодні немає: найбільші продемонстровані системи мають приблизно 1000–1200 фізичних кубітів.
Отже, йдеться не про негайний «перемикач», який завтра знищить безпеку Bitcoin, а про інженерну гонку між створенням відмовостійких квантових машин і переходом криптовалютних протоколів на постквантову криптографію.
23 липня 2026 року було створено Bitcoin Security Consortium — консорціум, покликаний фінансувати довгострокову безпеку мережі Bitcoin, включно з підготовкою до квантових атак.
До нього увійшли:
Компанії сукупно пообіцяли спрямувати $15 млн протягом трьох років на дослідження безпеки Bitcoin і розробку відкритого програмного забезпечення. Квантовостійкість є одним із ключових напрямів цієї роботи.
Це не єдиний централізований фонд. Консорціум радше координує фінансування та обмін інформацією, а кожен учасник самостійно вирішує, яким розробникам, дослідникам чи організаціям передавати кошти.
Водночас надані джерела підтверджують участь Galaxy Digital і Coinbase саме в консорціумі, але не дають достатніх незалежних підтверджень окремих ініціатив під назвами Galaxy Digital Bitcoin Quantum Readiness Initiative або Independent Advisory Board on Quantum Computing при Coinbase. Тому їх не слід автоматично трактувати як самостійні, офіційно запущені програми з підтвердженими повноваженнями.
Фінансування досліджень саме по собі не змінює протокол Bitcoin. Наразі в ньому немає погодженого й активованого механізму переходу на постквантові цифрові підписи.
Проєкт BIP-361, який має запропонувати квантовостійку схему підпису, залишається предметом суперечок у спільноті розробників Bitcoin. Консенсусу щодо його активації не досягнуто.
Це і є ключовий пробіл: індустрія вже фінансує підготовку до майбутньої загрози, але сам протокол ще не має узгодженого способу перевести кошти та адреси на новий криптографічний стандарт.
Станом на 2026 рік жодного криптографічно значущого квантового комп’ютера не існує, а відстань до нього залишається великою. Проте баланс ризиків змінився:
Тож головна загроза для Bitcoin — не те, що квантова атака можлива вже сьогодні, а те, що протоколу ще належить домовитися, як саме захищатися, коли така атака стане інженерно здійсненною.