Чому Густаво Петро перепросив після рішення Колумбії щодо Голанських висот

Колишній президент Колумбії Густаво Петро перепросив перед арабськими країнами та мусульманами після рішення уряду його наступника визнати суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами. Петро заявив, що колумбійці традиційно вважали цю територію сирійською, а не ізраїльською.

Це рішення стало масштабним розворотом у зовнішній політиці Колумбії часів Петра: його уряд дистанціювався від Ізраїлю та зблизився з палестинською позицією. Водночас Колумбія стала лише другою країною після США, яка офіційно визнала суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами.

За що саме перепросив Петро

Петро перепросив не за власну політику, а за рішення нового колумбійського уряду. У своїй заяві він сказав, що колумбійці не вважають Голанські висоти територією Ізраїлю. За його словами, як і більшість країн світу, вони історично сприймали цей регіон як частину Сирії.

Таким чином, колишній президент представив визнання як розрив між позицією нової влади та підходом, який, на його думку, традиційно поділяли колумбійці й більшість міжнародної спільноти.

Петро також заявив, що іноземний вплив позначився на нещодавніх президентських виборах у Колумбії. У наданих матеріалах це подано саме як його твердження, а не як незалежно підтверджений факт.

Хто визнав суверенітет Ізраїлю

Рішення оголосив уряд новоінавгурованого президента Колумбії Абелардо де ла Еспрієльї. 10 серпня 2026 року колумбійська влада заявила, що визнає суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами, а також право Ізраїлю захищатися від зовнішніх загроз.

Де ла Еспрієлья вступив на посаду 7 серпня, і вже за кілька днів його уряд продемонстрував намір відновити та зміцнити відносини з Ізраїлем. Відтак Колумбія приєдналася до США — єдиної іншої країни, яка, за наведеними джерелами, офіційно визнає ізраїльський суверенітет над Голанськими висотами.

Реакція світу: різкий дипломатичний розкол

Реакція на рішення Боготи виявилася різко негативною в арабському світі, тоді як Ізраїль його привітав.

• Сирія: Дамаск подав офіційну скаргу до Організації Об’єднаних Націй, назвавши визнання запереченням прав Сирії та протестуючи проти підтримки Ізраїлю з боку Колумбії.
• Єгипет: Каїр категорично відкинув рішення, назвавши його порушенням міжнародного права та відповідних резолюцій ООН, і підтвердив права Сирії на цю територію.
• Арабські країни: Уряди арабських держав і регіональні організації засудили крок Колумбії як спробу легітимізувати ізраїльську окупацію та як такий, що суперечить міжнародному праву.
• Ізраїль: Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу привітав рішення, а міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар подякував де ла Еспрієльї за, як він висловився, історичне визнання.

Отже, дипломатична картина чітка: Ізраїль підтримав рішення Колумбії, тоді як Сирія, Єгипет та інші арабські уряди його відкинули.

Чим рішення відрізняється від політики Петра

Визнання ізраїльського суверенітету над Голанськими висотами скасовує низку ключових підходів, яких дотримувався Петро. Під час його президентства Колумбія у 2024 році розірвала дипломатичні відносини з Ізраїлем і розпорядилася створити дипломатичну місію в Рамаллі — кроки, що свідчили про зближення з палестинською позицією.

Натомість уряд де ла Еспрієльї прагне посилити зв’язки з Ізраїлем і підтримав його позицію щодо Голанських висот. Тому це рішення є не просто заявою про територіальний суверенітет, а ранньою ознакою ширшої зміни зовнішньополітичного курсу після завершення епохи Петра.

Перепрошення Петра підкреслює масштаб цієї політичної зміни. У міжнародних відносинах Колумбію тепер представляє новий уряд, однак колишній президент наполягає, що його позиція щодо Голанських висот не відповідає історичному погляду колумбійців і курсу, якого він дотримувався на посаді.