Скорочення реєстрацій було нерівномірним і торкнулося п’яти з восьми секторів ділової економіки. Найбільші падіння зафіксували у таких сферах:
Водночас у секторі інформації та комунікацій кількість нових реєстрацій зросла на 8,8%, у будівництві — на 1,0%. У фінансових послугах показник не змінився.
Така картина свідчить не про однаковий відступ бізнесу в усіх галузях, а про різні умови роботи окремих секторів. Цифрові та комунікаційні компанії й надалі активно реєструвалися, тоді як промисловість, сфера гостинності та пов’язані з освітою й соціальними послугами напрями послабилися.
Кількість заяв про банкрутство зросла у п’яти з восьми секторів, охоплених статистикою Євростату. Найрізкіше збільшення зафіксували в освіті та соціальній діяльності — на 21,1%.
Доступні повідомлення також вказують на зростання банкрутств у транспорті та фінансових послугах. Водночас їх кількість зменшилася у готельно-ресторанній сфері, будівництві та торгівлі. Отже, в окремих галузях нових підприємств ставало менше, а кількість неплатоспроможних компаній водночас зростала.
Показник у сфері освіти та соціальної діяльності потребує обережного тлумачення. До цієї категорії входять різні види освітніх і соціальних послуг. Квартова статистика не означає, що кожна школа, соціальний заклад, організація підтримки сімей чи надавач послуг для людей похилого віку опинилися на межі фінансового краху. Йдеться лише про зміну кількості заяв на рівні сектору, а не про прибутковість, якість послуг або життєздатність кожного окремого надавача.
Надані дані не містять надійного рейтингу країн із найбільшим зростанням кількості реєстрацій або банкрутств у II кварталі. Тому без повної таблиці Євростату було б некоректно називати державу лідером за цим показником.
Щодо скорочення банкрутств, доступні повідомлення зазначають, що найбільше падіння зафіксували на Мальті — 50,0%. Далі йдуть Кіпр — 41,7% і Словаччина — 33,5%. Водночас Євростат попередив, що на Кіпрі відсотковий результат значною мірою пояснюється невеликою кількістю самих випадків.
Ці приклади показують, чому квартові відсотки не можна розглядати без контексту. Велика зміна у невеликій економіці може відповідати відносно невеликій зміні абсолютної кількості справ, а один квартал ще не формує стійкої національної тенденції.
Опитування Європейського центрального банку за II квартал засвідчило подальше погіршення загальних умов фінансування компаній. Найбільше це відчули малі та середні підприємства — на тлі подорожчання позик і обмеженішого доступу до фінансування.
В окремому опитуванні банки єврозони повідомили про помірне чисте посилення кредитних стандартів для корпоративних позик і кредитних ліній. Частка банків, які вказали на жорсткіші вимоги, становила 7% у чистому вираженні.
Дорожчий і менш доступний кредит ускладнює рефінансування боргів, фінансування оборотного капіталу та покриття затримок платежів. Він також може зменшувати запас міцності компаній і стримувати інвестиції в період слабкого попиту. Це можливі механізми зв’язку між фінансовими умовами та ризиком неплатоспроможності, однак самі ряди Євростату щодо реєстрацій і банкрутств не доводять, що саме жорсткіше кредитування спричинило зростання банкрутств у II кварталі.
Зростання банкрутств в освіті та соціальній діяльності на 21,1% є найпомітнішим сигналом у галузевій статистиці. Для багатьох організацій у цих сферах характерні значні витрати на персонал, обмежені можливості підвищувати ціни та залежність від державного, інституційного або побутового фінансування. Коли кредити дорожчають або стають недоступнішими, особливо вразливими можуть виявитися надавачі послуг із невеликими грошовими резервами.
Однак це висновок-інтерпретація, а не безпосередній результат набору даних Євростату про банкрутства. Статистика показує, у яких секторах зросла кількість заяв, але не розкриває витрати, джерела фінансування, маржинальність або конкретні причини краху кожної компанії. Опитування ЄЦБ підтверджують, що кредитні умови були важливою частиною загального бізнес-середовища, але не дають змоги окремо виміряти їхній вплив на освітні, сімейні чи геріатричні послуги.
Результати II кварталу радше вказують на проблеми з оновленням бізнесу та його фінансовою стійкістю, ніж доводять початок рівномірного спаду в усій Європі. ВВП зростав помірними темпами, реєстрації в інформаційно-комунікаційному секторі суттєво збільшилися, а в деяких країнах і галузях банкрутств стало менше. Водночас загальне зростання неплатоспроможностей, падіння кількості нових реєстрацій і жорсткіші умови фінансування свідчать про складніше середовище для компаній, які залежать від доступного кредиту або працюють із мінімальним фінансовим запасом.
Найбільше уваги потребує ситуація в освіті та соціальній діяльності: саме тут банкрутств побільшало найсильніше, а кількість нових реєстрацій одночасно зменшилася. Особливо ретельно варто стежити за трудомісткими надавачами послуг і організаціями, які мають обмежені можливості підвищувати ціни або залучати додаткове фінансування.