Оллі Рен: зарплати в єврозоні зростають помірно, але енергетичні ризики ускладнюють прогноз ЄЦБ

Останній сигнал від Оллі Рена звучить обережно заспокійливо: зростання зарплат у єврозоні та його перспективи залишаються помірними, а чітких ознак того, що подорожчання енергії вже запустило масштабний ланцюговий ефект через зарплати й ціни, немає. Але це ще не означає, що ризики зникли. Рен наголосив: інфляційні очікування мають залишатися заякореними, тоді як затяжне протистояння США та Ірану навколо Ормузької протоки робить прогноз щодо енергоносіїв та інфляції в єврозоні надзвичайно невизначеним.

Що Рен сказав про зарплати та інфляційні очікування

Рен — член Ради керуючих Європейського центрального банку (ЄЦБ) і керівник Банку Фінляндії — заявив, що зростання зарплат досі залишається помірним, а очевидних ознак так званих ефектів другого раунду немає. Йдеться про ситуацію, коли початковий енергетичний шок поширюється на економіку: працівники вимагають суттєвішого підвищення оплати, компанії підвищують витрати, а бізнес ширше переносить їх у ціни.

Саме тому його застереження щодо інфляційних очікувань є ключовим. Якщо домогосподарства та компанії почнуть виходити з того, що висока інфляція триватиме, працівники можуть вимагати більших надбавок, а підприємства — довше підвищувати ціни. Заякорені очікування зменшують ризик того, що тимчасовий енергетичний шок перетвориться на самопідтримувальну спіраль «зарплати — ціни».

Доступні дані ЄЦБ загалом підтверджують стриману оцінку. У квітні індикатор зарплат ЄЦБ становив 2,6%. Очікується, що тиск на погоджене зростання зарплат послабиться в першій половині 2026 року, а протягом року стабілізується на нижчих рівнях.

Чому ситуація навколо Ормузької протоки ускладнює прогноз

Помірна динаміка зарплат описує те, що відбувається зараз, але не обов’язково те, що станеться за тривалого перебою з постачанням енергоносіїв. Ринки дедалі більше закладають у ціни сценарій, за якого обмеження судноплавства через Ормузьку протоку триватимуть довше. Водночас надії на дипломатичний прорив між США та Іраном ослабли. У результаті в цінах на енергоносії зберігається геополітична премія за ризик, а побоювання щодо пропозиції посилюються.

ЄЦБ описав енергетичний шок, пов’язаний із війною з Іраном, як чинник, що може прискорити інфляцію в єврозоні, водночас послабивши економічне зростання. Прогнози співробітників центробанку також передбачали вищі ціни на нафту, повільніше зростання єврозони та вищу інфляцію, якщо протока відкриватиметься лише поступово.

Для монетарної політики це складне поєднання. Дорожча енергія штовхає інфляцію вгору, але втрата купівельної спроможності, зростання виробничих витрат і перебої з постачанням можуть послабити попит та економічну активність. Головне питання для ЄЦБ — чи залишиться шок зосередженим у цінах на енергоносії, чи почне поширюватися на зарплати, сферу послуг і довгострокові очікування.

Чого очікувати від рішення ЄЦБ 10 вересня

Коментарі Рена не свідчать про заздалегідь визначений курс. Перед вересневим засіданням ЄЦБ, найімовірніше, зважатиме на два протилежні сигнали:

• Стриманий тиск на зарплати та заякорені очікування. Така картина дає змогу не реагувати механічно на зовнішній енергетичний шок і дочекатися нових даних.
• Стійка енергетична інфляція або ознаки ширшого перенесення витрат у ціни. Вищі вимоги щодо зарплат, масштабніше підвищення цін чи розбалансування очікувань зроблять жорсткішу реакцію монетарної політики більш імовірною. Раніше Рен заявляв, що центробанк має діяти швидко, якщо інфляція закріпиться в економіці через вищі зарплати та ціни.

Опитування професійних прогнозистів, яке проводить ЄЦБ, показало, що у другому кварталі 2026 року очікування щодо загальної та базової інфляції в найближчій перспективі були переглянуті в бік підвищення, тоді як довгострокові очікування щодо загальної інфляції не змінилися. Це важливе розмежування: короткостроковий шок ще може виявитися тимчасовим, тоді як втрата довіри до середньострокової стабільності цін була б значно небезпечнішою.

Практичний висновок такий: у вересні ЄЦБ оцінюватиме не лише саме зростання цін на енергоносії, а передусім його тривалість і поширення на інші компоненти інфляції. У центрі уваги будуть нові трудові угоди, інфляція у сфері послуг, інфляційні очікування та те, наскільки широко компанії перекладають вищі витрати на споживачів.

Як це може вплинути на EUR/USD

Вплив на валютний ринок також може бути двостороннім. Якщо інвестори вирішать, що стійка енергетична інфляція змусить ЄЦБ довше утримувати високі ставки, очікувані ставки в єврозоні зростуть, що потенційно підтримає євро. У вихідному ринковому контексті пара EUR/USD торгувалася трохи вище позначки 1,1600.

Водночас затяжна криза навколо Ормузької протоки погіршує для Європи умови торгівлі та перспективи зростання. Якщо інвестори зосередяться не на можливому посиленні політики ЄЦБ, а на слабшій економічній активності та геополітичних ризиках, попит на долар може зрости, створюючи тиск на EUR/USD. Ринкові оцінки вже підкреслювали цю суперечність: навіть якщо дорожча енергія підвищує ймовірність чергового підняття ставки ЄЦБ, шок для зростання може виявитися важливішим чинником для євро.

Отже, ринок намагатиметься визначити, чим є цей шок насамперед: інфляційною проблемою, яка змусить ЄЦБ посилити політику, чи масштабнішою проблемою для Європи — погіршенням умов торгівлі та перспектив зростання. Коментарі Рена залишають обидва сценарії відкритими, але встановлюють чітку умову: помірне зростання зарплат залишатиметься заспокійливим сигналом лише доти, доки інфляційні очікування не втратять опору.