Йдеться саме про інфраструктуру проаналізованих суверенних AI-проєктів, а не про весь світовий ринок AI-чипів. Водночас розрив настільки великий, що його можна назвати майже монопольним.
Аналітик Counterpoint Ніл Шах звернув увагу на суперечність: країни, які говорять про технологічний суверенітет, залишаються переважно залежними від апаратного та програмного стеку Nvidia . У вибірці було понад 80 країн, близько 55 із них розробили власні LLM — і майже всі використовують інфраструктуру Nvidia .
Ключова перевага Nvidia — не лише продуктивність самих чипів, а й програмна платформа CUDA. За два десятиліття навколо неї сформувалися інструменти розробки, оптимізовані бібліотеки та рішення для навчання моделей, інференсу й робототехнічного моделювання .
Код, написаний під CUDA, розрахований на роботу з обладнанням Nvidia. Тому перехід на іншу платформу означає не просто закупівлю нових прискорювачів, а перенесення програм, перенавчання команд і повторну оптимізацію систем. Саме такі витрати створюють сильний ефект прив’язаності для наукових лабораторій, хмарних провайдерів і державних проєктів .
Компанія постачає не тільки прискорювачі, а й оптимізовані бібліотеки для моделей, мережеві рішення NVLink і NVSwitch та готові AI-системи . Для країн, які хочуть швидко запустити власну модель, це часто простіше, ніж самостійно поєднувати обладнання, програмне забезпечення та мережеву інфраструктуру різних постачальників.
Nvidia відправила на ринок більше AI-прискорювачів, ніж усі конкуренти разом, що забезпечило їй масштаб виробництва, пріоритет у ланцюгах постачання TSMC та значний бюджет на дослідження й розробки .
Водночас перевага CUDA не є недоторканною. Інструменти, орієнтовані на різне обладнання, зокрема Triton, а також спеціалізовані чипи Google і Amazon поступово створюють альтернативи . Однак у сегменті суверенного ШІ жоден конкурент поки не зміг істотно скоротити розрив.
Конкуренти Nvidia мають окремі важливі, але поки що невеликі плацдарми:
Домінування компанії підтримується не лише продажем обладнання. Nvidia також інвестує в лабораторії, моделі та національні AI-інфраструктурні проєкти.
27 липня 2026 року Nvidia та Safe Superintelligence (SSI), лабораторія, співзаснована колишнім головним науковцем OpenAI Іллею Суцкевером, оголосили про довгострокове стратегічне партнерство. Офіційно підтверджено інвестицію Nvidia та доступ SSI до систем наступного покоління Vera Rubin, що має збільшити обчислювальні ресурси лабораторії на порядок .
Reuters повідомляло про інвестицію обсягом 5 млрд доларів, хоча в спільному оголошенні компаній фінансові умови не розкривалися . У будь-якому разі угода ще тісніше пов’язує одну з найвідоміших AI-дослідницьких лабораторій із технологічною дорожньою картою Nvidia.
Партнерство Nvidia, NAVER і Brookfield щодо розширення корейської національної AI-фабрики має збільшити потужність початкового розгортання Nvidia DSX до 200 МВт . У матеріалах також згадуються спільні проєкти AI-інфраструктури в Японії, однак їхні деталі та заявлений масштаб у доступних джерелах не наведені .
Тому твердження про конкретні угоди на понад 500 млрд доларів не можна вважати підтвердженим на підставі наданих матеріалів.
За повідомленням Forbes, Nvidia планує спрямувати 26 млрд доларів протягом п’яти років на створення моделей із відкритими вагами . Якщо ця ініціатива буде реалізована в заявленому масштабі, вона може ще сильніше закріпити програмно-апаратну платформу Nvidia як стандарт для державних і академічних AI-проєктів.
Китай не входить до вибірки Counterpoint. У доступних джерелах це пов’язують із окремою траєкторією розвитку його AI-інфраструктури, обмеженнями на постачання передових чипів Nvidia та відставанням місцевих прискорювачів, зокрема Huawei Ascend і Cambricon, від найпотужніших рішень Nvidia .
Китайські лабораторії змушені комбінувати запаси старіших GPU Nvidia, доступні домашні рішення та обчислювальні ресурси з нижчою продуктивністю. Це може сповільнювати розробку великих моделей, але водночас стимулює Пекін прискорювати створення власного ланцюга постачання.
Так виникає геополітичний парадокс: американські експортні обмеження допомагають зберігати перевагу Nvidia на багатьох міжнародних ринках, але водночас підштовхують Китай до технологічного самозабезпечення.
Важливо, що надані джерела не містять достатньо підтверджених даних про конкретні заяви генерального директора DeepSeek, звинувачення на адресу Moonshot, тарифи США 2026 року, процедуру Section 232 або пакт «Pax Silica». Ці теми не можна додавати до висновків без окремого документального підтвердження.
| Твердження | Статус доказів |
|---|---|
| Nvidia — 92,4%, AMD — 4,1%, Cerebras — 1,7% у суверенному ШІ | Підтверджено кількома повідомленнями та матеріалами |
| CUDA як головна конкурентна перевага Nvidia | Підтверджено |
| Позиції AMD у LUMI, Maincode та Moreh | Підтверджено |
| Позиція Cerebras через G42 і Condor Galaxy | Підтверджено |
| Інвестиція Nvidia у SSI та доступ до Vera Rubin | Підтверджено; суму 5 млрд доларів повідомляли Reuters та інші медіа, але офіційні фінансові умови не розкрито |
| Розширення AI-фабрики в Південній Кореї | Підтверджено для партнерства NAVER, Nvidia і Brookfield |
| Угоди Nvidia з Японією та Південною Кореєю на понад 500 млрд доларів | Недостатньо підтверджень у наданих джерелах |
| Заяви DeepSeek, звинувачення Moonshot, тарифи 2026 року, Section 232 і «Pax Silica» | Недостатньо підтверджень у наданих джерелах |
Дані Counterpoint показують не те, що країни не створюють власного ШІ, а те, що їхня незалежність поки що має чітку межу: обчислювальне «залізо» та програмна екосистема.
Частка Nvidia у 92,4% означає, що переважна більшість проаналізованих державних LLM залежить від одного постачальника. AMD має стратегічні ніші в Європі, Австралії та Південній Кореї, а Cerebras — на Близькому Сході, але цього поки недостатньо для справжньої диверсифікації.
Отже, головна боротьба за суверенний ШІ відбувається не лише навколо моделей і даних. Вона точиться за чипи, програмні стандарти, виробничі потужності та доступ до обчислень — і саме в цих сферах Nvidia наразі зберігає переважну перевагу.