BIS окремо згадало чипи Nvidia сімейств Blackwell і Rubin, а також прискорювачі AMD MI350x. Вони підпадають під нові ліцензійні вимоги . Представник відомства заявив, що роз’яснення лише уточнює «вимоги щодо експортних ліцензій, які діють із 2023 року» . Водночас аналітики та Reuters розцінили цей крок як фактичне визнання серйозної проблеми з виконанням правил .

Як з’явилася лазівка

Адміністрація Джо Байдена оприлюднила правило AI Diffusion 15 січня 2025 року. Вимоги щодо його виконання мали набути чинності 15 травня . Документ мав обмежити глобальний доступ до найпотужніших AI-чипів і не допустити їх перенаправлення до заборонених кінцевих користувачів, зокрема китайських військових та розвідувальних структур.

У травні 2025 року адміністрація Дональда Трампа скасувала це правило ще до його повноцінного запуску. Заступник міністра торгівлі з питань промисловості та безпеки Джеффері Кесслер доручив співробітникам BIS не застосовувати його, поки готуватиметься заміна . Однак протягом наступного року нове правило так і не з’явилося.

Так виник приблизно річний вакуум у контролі. Скасований документ не встиг чітко перекрити канал через іноземні дочірні компанії, тому китайські фірми могли замовляти передові чипи через офшорні структури без окремої вимоги отримувати експортну ліцензію . Фонд захисту демократій охарактеризував це як часткове призупинення контролю за продажем китайським компаніям високопродуктивних чипів .

Скільки чипів могло пройти через канал

Reuters із посиланням на джерела в чиповій індустрії повідомило, що протягом року без належного контролю китайським структурам могли поставити сотні тисяч передових чипів . Йдеться, зокрема, про процесори Nvidia Blackwell і Rubin та прискорювачі AMD MI350x .

Точну кількість встановити складно, і вона, ймовірно, залишиться невідомою. Нові роз’яснення BIS прямо зазначають, що компанії можуть «продовжувати використовувати вже придбані компоненти» . Отже, чипи, які вже опинилися у структур, пов’язаних із Китаєм, не вилучаються автоматично. Раніше ліцензовані поставки менш потужних чипів також можуть тривати на попередніх умовах .

Реакція Пекіна

4 червня 2026 року Міністерство торгівлі Китаю відреагувало на дії Вашингтона. Речник відомства Хе Юнцянь заявив, що «зловживання США експортним контролем серйозно підірвало стабільність глобальних промислових і ланцюгів постачання напівпровідників» . Китай висловив «високе занепокоєння» та закликав Вашингтон «виправити свою практику» .

Ця заява продовжує лінію, якої Пекін дотримується відтоді, як у жовтні 2022 року США запровадили масштабні обмеження на експорт напівпровідників до Китаю. Китайські посадовці раніше звинувачували Вашингтон у «використанні» експортного контролю як інструменту технологічної гегемонії .

Паралельна суперечка навколо субсидій

Того самого дня китайське Міністерство торгівлі окремо відкинуло нещодавній звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) про державну підтримку промисловості. У документі стверджувалося, що китайські виробничі компанії отримують у три-вісім разів більше субсидій, ніж їхні конкуренти з країн OECD .

База даних OECD MAGIC, яка відстежує державну підтримку 525 найбільших виробничих груп світу, зафіксувала 108 мільярдів доларів промислових субсидій у 15 ключових секторах у 2024 році . До переліку входить і напівпровідникова галузь.

Китайське відомство заявило, що звіт «не має достатньо чітких концептуальних визначень, спирається на упереджений добір вибірки та робить однобічні й довільні висновки» . Пекін також стверджує, що поняття «субсидії» у звіті не має єдиних стандартів вимірювання та відходить від багатосторонніх рамок, зокрема правил Світової організації торгівлі .

За версією китайського міністерства, зростання частки китайських компаній на світових ринках пояснюється не державною підтримкою, а «ефектом масштабу, ефективністю виробництва та технологічною ітерацією» .

Чи справді лазівку вдалося закрити

Ця історія показує системну проблему американської політики експортного контролю: правила однієї адміністрації можуть бути скасовані наступною, створивши тимчасове вікно для обходу обмежень. Схожа ситуація виникла і з правилом Affiliates Rule, яке вимагало від BIS перевіряти компанії зі значними зв’язками власності з китайськими структурами з чорного списку. Його також призупинили на цілий рік невдовзі після оголошення .

Роз’яснення від 31 травня є радше посиленням виконання чинних правил, ніж повною забороною. Уже доставлені товари залишаються у клієнтів, а раніше ліцензовані поставки менш потужних чипів можуть продовжуватися . Це дає Міністерству торгівлі США змогу продемонструвати жорсткіший підхід, не перериваючи всю торгівлю та переговори.

Водночас ефективність нового підходу ще належить перевірити. Китайські компанії цілеспрямовано використовували дочірні структури у третіх країнах, а складні міжнародні корпоративні структури й надалі залишають простір для юридичних суперечок . Тож Вашингтон перекрив конкретний маршрут, але технологічне протистояння між США та Китаєм навряд чи завершиться на цьому.

BIS окремо згадало чипи Nvidia сімейств Blackwell і Rubin, а також прискорювачі AMD MI350x. Вони підпадають під нові ліцензійні вимоги . Представник відомства заявив, що роз’яснення лише уточнює «вимоги щодо експортних ліцензій, які діють із 2023 року» . Водночас аналітики та Reuters розцінили цей крок як фактичне визнання серйозної проблеми з виконанням правил .

Як з’явилася лазівка

Адміністрація Джо Байдена оприлюднила правило AI Diffusion 15 січня 2025 року. Вимоги щодо його виконання мали набути чинності 15 травня . Документ мав обмежити глобальний доступ до найпотужніших AI-чипів і не допустити їх перенаправлення до заборонених кінцевих користувачів, зокрема китайських військових та розвідувальних структур.

У травні 2025 року адміністрація Дональда Трампа скасувала це правило ще до його повноцінного запуску. Заступник міністра торгівлі з питань промисловості та безпеки Джеффері Кесслер доручив співробітникам BIS не застосовувати його, поки готуватиметься заміна . Однак протягом наступного року нове правило так і не з’явилося.

Так виник приблизно річний вакуум у контролі. Скасований документ не встиг чітко перекрити канал через іноземні дочірні компанії, тому китайські фірми могли замовляти передові чипи через офшорні структури без окремої вимоги отримувати експортну ліцензію . Фонд захисту демократій охарактеризував це як часткове призупинення контролю за продажем китайським компаніям високопродуктивних чипів .

Скільки чипів могло пройти через канал

Reuters із посиланням на джерела в чиповій індустрії повідомило, що протягом року без належного контролю китайським структурам могли поставити сотні тисяч передових чипів . Йдеться, зокрема, про процесори Nvidia Blackwell і Rubin та прискорювачі AMD MI350x .

Точну кількість встановити складно, і вона, ймовірно, залишиться невідомою. Нові роз’яснення BIS прямо зазначають, що компанії можуть «продовжувати використовувати вже придбані компоненти» . Отже, чипи, які вже опинилися у структур, пов’язаних із Китаєм, не вилучаються автоматично. Раніше ліцензовані поставки менш потужних чипів також можуть тривати на попередніх умовах .

Реакція Пекіна

4 червня 2026 року Міністерство торгівлі Китаю відреагувало на дії Вашингтона. Речник відомства Хе Юнцянь заявив, що «зловживання США експортним контролем серйозно підірвало стабільність глобальних промислових і ланцюгів постачання напівпровідників» . Китай висловив «високе занепокоєння» та закликав Вашингтон «виправити свою практику» .

Ця заява продовжує лінію, якої Пекін дотримується відтоді, як у жовтні 2022 року США запровадили масштабні обмеження на експорт напівпровідників до Китаю. Китайські посадовці раніше звинувачували Вашингтон у «використанні» експортного контролю як інструменту технологічної гегемонії .

Паралельна суперечка навколо субсидій

Того самого дня китайське Міністерство торгівлі окремо відкинуло нещодавній звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) про державну підтримку промисловості. У документі стверджувалося, що китайські виробничі компанії отримують у три-вісім разів більше субсидій, ніж їхні конкуренти з країн OECD .

База даних OECD MAGIC, яка відстежує державну підтримку 525 найбільших виробничих груп світу, зафіксувала 108 мільярдів доларів промислових субсидій у 15 ключових секторах у 2024 році . До переліку входить і напівпровідникова галузь.

Китайське відомство заявило, що звіт «не має достатньо чітких концептуальних визначень, спирається на упереджений добір вибірки та робить однобічні й довільні висновки» . Пекін також стверджує, що поняття «субсидії» у звіті не має єдиних стандартів вимірювання та відходить від багатосторонніх рамок, зокрема правил Світової організації торгівлі .

За версією китайського міністерства, зростання частки китайських компаній на світових ринках пояснюється не державною підтримкою, а «ефектом масштабу, ефективністю виробництва та технологічною ітерацією» .

Чи справді лазівку вдалося закрити

Ця історія показує системну проблему американської політики експортного контролю: правила однієї адміністрації можуть бути скасовані наступною, створивши тимчасове вікно для обходу обмежень. Схожа ситуація виникла і з правилом Affiliates Rule, яке вимагало від BIS перевіряти компанії зі значними зв’язками власності з китайськими структурами з чорного списку. Його також призупинили на цілий рік невдовзі після оголошення .

Роз’яснення від 31 травня є радше посиленням виконання чинних правил, ніж повною забороною. Уже доставлені товари залишаються у клієнтів, а раніше ліцензовані поставки менш потужних чипів можуть продовжуватися . Це дає Міністерству торгівлі США змогу продемонструвати жорсткіший підхід, не перериваючи всю торгівлю та переговори.

Водночас ефективність нового підходу ще належить перевірити. Китайські компанії цілеспрямовано використовували дочірні структури у третіх країнах, а складні міжнародні корпоративні структури й надалі залишають простір для юридичних суперечок . Тож Вашингтон перекрив конкретний маршрут, але технологічне протистояння між США та Китаєм навряд чи завершиться на цьому.