Амодей не погодився з тим, що його комунікація була надто песимістичною. Він заявив, що його тексти — зокрема, широко відоме есе «Machines of Loving Grace» — були «приблизно однаково збалансовані між ризиками та перевагами», і що він написав його, бо «вважав, що індустрія ШІ не малює повної картини» потенційних позитивних сторін технології . Амодей визнав, що «суспільство має негативне ставлення до ШІ» і що «це велика проблема», але рішуче відкинув ідею, що причиною цього є саме його стиль комунікації .
Амодей описав негативне ставлення до ШІ як «фундаментально кризу довіри». Він написав, що люди бояться, ніби AI-компанії чи уряди «виношують якийсь новий спосіб їх обдурити», і що ця недовіра бере початок у глибоких інституційних провалах, які існували задовго до появи ШІ . На його думку, загальна ерозія довіри до технологій є наслідком багаторічних обіцянок технологічних компаній, які вони не виконували, а не результатом застережень окремого керівника .
Найбільш примітним моментом стало те, що Амодей фактично визнав слушність головної критики на адресу власної галузі. «Найточніша критика AI-компаній, включно з Anthropic, полягає в тому, що ми ще не виконали наших великих обіцянок зробити світ кращим», — написав він . Він додав, що на цьому етапі «твердження, що ШІ вилікує рак, — це більше кліше, ніж натхнення, і більшість людей вважає його оманливим». Єдиний шлях до відновлення довіри, на його думку, — це реальні, відчутні наукові прориви, як-от «фактичне лікування раку» .
Амодей виступив проти популярної в деяких колах Силіконової долини думки, що регулювання ШІ неминуче призведе до концентрації влади в руках кількох великих гравців. Він стверджував, що ретельно продумані правила можуть обмежити найпередовіші AI-компанії, водночас даючи меншим конкурентам більше простору для розвитку . Раніше він вже закликав до державного втручання, заявивши в інтерв'ю 60 Minutes, що йому «глибоко некомфортно» від того, що AI-компанії регулюють себе самі .
Уся ця полеміка відбувається на тлі підготовки Anthropic до виходу на біржу. Компанія конфіденційно подала проєкт реєстраційної заяви (S-1) до SEC у червні 2026 року, розраховуючи на осіннє IPO з оцінкою, яку інвестори очікують «впевнено подолати позначку в $1 трильйон» . Дохід компанії зріс до $11,5 мільярда з $787 мільйонів роком раніше, що було зумовлено високим попитом на AI-моделі Claude . У першому кварталі 2026 року квартальний ріст доходу перевищив 3 рази, що в річному вимірі становить 80-кратний темп, який сам Амодей визнав нестійким . The Wall Street Journal повідомив, що Anthropic зустрічається з інвесторами, щоб зміцнити довіру напередодні того, що може стати «найбільшим IPO всіх часів», водночас намагаючись подолати зростаючий суспільний спротив .
Не всі погоджуються з позицією Амодея. Ян ЛеКюн, колишній головний науковий співробітник Meta зі штучного інтелекту та лауреат премії Тюрінга, різко розкритикував прогноз Амодея про те, що ШІ може знищити 50% початкових робочих місць у сферах технологій, фінансів та консалтингу протягом п'яти років. «Даріо помиляється», — написав ЛеКюн публічно. «Він абсолютно нічого не знає» про вплив ШІ на робочі місця, стверджуючи, що аналізувати ринок праці мають економісти, а не очільники AI-лабораторій . Раніше ЛеКюн називав Амодея «заблудлим» щодо небезпек ШІ та звинувачував його у «величезному комплексі переваги» .
Економіст Дарон Аджемоглу також висловив скепсис, назвавши аргументи Амодея про втрату робочих місць прикладом «мотивованого мислення» .
Дописи Амодея від 16 серпня були спробою пройти по лезу бритви: захистити власний підхід до комунікації про ризики ШІ, визнати проблеми з довірою в індустрії, виступити за регулювання, яке не душить конкуренцію, та запевнити інвесторів, що стрімке зростання Anthropic є достатньо стійким, аби підтримати найбільше публічне розміщення, яке коли-небудь бачив технологічний світ. Чи спрацює це повідомлення, залежатиме від того, чи зможе компанія зробити те, що, за словами самого Амодея, є єдиним, що працює — «фактично вилікувати рак» та здійснити інші відчутні прориви, а не просто обіцяти їх.
Амодей не погодився з тим, що його комунікація була надто песимістичною. Він заявив, що його тексти — зокрема, широко відоме есе «Machines of Loving Grace» — були «приблизно однаково збалансовані між ризиками та перевагами», і що він написав його, бо «вважав, що індустрія ШІ не малює повної картини» потенційних позитивних сторін технології . Амодей визнав, що «суспільство має негативне ставлення до ШІ» і що «це велика проблема», але рішуче відкинув ідею, що причиною цього є саме його стиль комунікації .
Амодей описав негативне ставлення до ШІ як «фундаментально кризу довіри». Він написав, що люди бояться, ніби AI-компанії чи уряди «виношують якийсь новий спосіб їх обдурити», і що ця недовіра бере початок у глибоких інституційних провалах, які існували задовго до появи ШІ . На його думку, загальна ерозія довіри до технологій є наслідком багаторічних обіцянок технологічних компаній, які вони не виконували, а не результатом застережень окремого керівника .
Найбільш примітним моментом стало те, що Амодей фактично визнав слушність головної критики на адресу власної галузі. «Найточніша критика AI-компаній, включно з Anthropic, полягає в тому, що ми ще не виконали наших великих обіцянок зробити світ кращим», — написав він . Він додав, що на цьому етапі «твердження, що ШІ вилікує рак, — це більше кліше, ніж натхнення, і більшість людей вважає його оманливим». Єдиний шлях до відновлення довіри, на його думку, — це реальні, відчутні наукові прориви, як-от «фактичне лікування раку» .
Амодей виступив проти популярної в деяких колах Силіконової долини думки, що регулювання ШІ неминуче призведе до концентрації влади в руках кількох великих гравців. Він стверджував, що ретельно продумані правила можуть обмежити найпередовіші AI-компанії, водночас даючи меншим конкурентам більше простору для розвитку . Раніше він вже закликав до державного втручання, заявивши в інтерв'ю 60 Minutes, що йому «глибоко некомфортно» від того, що AI-компанії регулюють себе самі .
Уся ця полеміка відбувається на тлі підготовки Anthropic до виходу на біржу. Компанія конфіденційно подала проєкт реєстраційної заяви (S-1) до SEC у червні 2026 року, розраховуючи на осіннє IPO з оцінкою, яку інвестори очікують «впевнено подолати позначку в $1 трильйон» . Дохід компанії зріс до $11,5 мільярда з $787 мільйонів роком раніше, що було зумовлено високим попитом на AI-моделі Claude . У першому кварталі 2026 року квартальний ріст доходу перевищив 3 рази, що в річному вимірі становить 80-кратний темп, який сам Амодей визнав нестійким . The Wall Street Journal повідомив, що Anthropic зустрічається з інвесторами, щоб зміцнити довіру напередодні того, що може стати «найбільшим IPO всіх часів», водночас намагаючись подолати зростаючий суспільний спротив .
Не всі погоджуються з позицією Амодея. Ян ЛеКюн, колишній головний науковий співробітник Meta зі штучного інтелекту та лауреат премії Тюрінга, різко розкритикував прогноз Амодея про те, що ШІ може знищити 50% початкових робочих місць у сферах технологій, фінансів та консалтингу протягом п'яти років. «Даріо помиляється», — написав ЛеКюн публічно. «Він абсолютно нічого не знає» про вплив ШІ на робочі місця, стверджуючи, що аналізувати ринок праці мають економісти, а не очільники AI-лабораторій . Раніше ЛеКюн називав Амодея «заблудлим» щодо небезпек ШІ та звинувачував його у «величезному комплексі переваги» .
Економіст Дарон Аджемоглу також висловив скепсис, назвавши аргументи Амодея про втрату робочих місць прикладом «мотивованого мислення» .
Дописи Амодея від 16 серпня були спробою пройти по лезу бритви: захистити власний підхід до комунікації про ризики ШІ, визнати проблеми з довірою в індустрії, виступити за регулювання, яке не душить конкуренцію, та запевнити інвесторів, що стрімке зростання Anthropic є достатньо стійким, аби підтримати найбільше публічне розміщення, яке коли-небудь бачив технологічний світ. Чи спрацює це повідомлення, залежатиме від того, чи зможе компанія зробити те, що, за словами самого Амодея, є єдиним, що працює — «фактично вилікувати рак» та здійснити інші відчутні прориви, а не просто обіцяти їх.