Міжнародне енергетичне агентство підтвердило, що конфлікт вивів зі світового ринку близько 11 мільйонів барелів на добу, що перевищує наслідки нафтових криз 1973 та 1979 років разом узятих . Цю оцінку підтвердила і компанія Wood Mackenzie, повідомивши про скорочення видобутку сирої нафти та конденсату в Перській затоці більш ніж на 11 мільйонів барелів на добу
. Ціна нафти марки Brent злетіла до $126 за барель у березні 2026 року, після чого залишилася на нестабільному, але дуже високому рівні
.
На закритій технічній зустрічі у віденській штаб-квартирі ОПЕК 1 червня 2026 року галузеві консультанти та аналітики винесли делегатам ОПЕК+ невтішний вердикт: перебої з постачанням триватимуть до кінця 2026 року, навіть якщо протоку буде швидко розблоковано, і знадобиться багато місяців, щоб повернутися до довоєнних рівнів .
Двоє учасників зустрічі підтвердили цю оцінку, яка збігається зі зростаючим консенсусом серед національних нафтових компаній країн Перської затоки та західних банків: фізичні руйнування, логістичні вузькі місця та кадровий хаос настільки серйозні, що швидке відновлення структурно неможливе . За оцінками S&P Global, виробникам нафти на Близькому Сході знадобляться місяці — «можливо, понад пів року», — щоб повністю відновити видобуток після завершення війни, причому перезапуск окремих родовищ може тривати до семи місяців залежно від тривалості простою
.
Одну з найбільш конкретних і тривожних оцінок термінів відновлення дав керівник Національної нафтової компанії Абу-Дабі (ADNOC) Султан аль-Джабер. Виступаючи на заході Atlantic Council наприкінці травня 2026 року, він заявив, що перебої в постачанні енергоресурсів можуть повністю не вирішитися до середини 2027 року, навіть якщо бойові дії припиняться негайно .
Його точні слова, широко розтиражовані фінансовою та енергетичною пресою: «Навіть якщо цей конфлікт закінчиться завтра, знадобиться щонайменше чотири місяці, щоб повернутися до 80% довоєнних потоків, а повні обсяги не відновляться до першого або навіть другого кварталу 2027 року» .
Аль-Джабер не обмежився лише часовими рамками. Він назвав блокаду «економічним тероризмом» і «небезпечним прецедентом для світу», стверджуючи, що дозвіл одній країні перекрити п'яту частину світової торгівлі енергоресурсами загрожує всій світовій економіці . Він також використав свій виступ, щоб закликати до структурних змін: нових інвестицій у сховища, трубопроводи та видобувні потужності, аби зробити світову енергосистему менш вразливою до збоїв у критичних точках
. Подібне попередження про затягування відновлення до 2027 року зробив і генеральний директор Saudi Aramco Амін Насер, заявивши аналітикам у середині травня, що якщо протока залишатиметься закритою ще кілька тижнів, відновлення може затягнутися до наступного року
.
Команда сировинних аналітиків Societe Generale була однією з найбільш скептичних щодо швидкого відновлення. Вони зазначили, що перебої тримають нафтові ринки під «значним тиском» із підвищеними цінами та високою волатильністю, що посилюється скороченням видобутку ОПЕК+ та надзвичайно низькими вільними потужностями .
Банк розглядає кризу як структурну загрозу, а не короткострокову подію . Наприкінці березня він переглянув свій прогноз щодо нафти, попередивши, що ціна Brent може підскочити до $150 за барель у сценарії, за якого Ормузька протока залишається закритою два місяці, а збитки для пропозиції стають незворотними. Банк підвищив свій прогноз ціни Brent на кінець 2026 року до $80 за барель із $65, пославшись на значні втрати видобутку країнами ОПЕК, низькі запаси та поки що обмежене руйнування попиту
.
Зовсім недавно аналітики Societe Generale Майкл Хей та Джеремі Селлем проаналізували запропоновану угоду про припинення вогню між США та Іраном і дійшли висновку, що вона лише поступово відновить потоки. Вони прогнозують, що нормалізація фізичних поставок відсунеться на кінець 2026 року, а полегшення для кінцевих споживачів в Азії затримається до кінця жовтня. Навіть якщо 60-денний меморандум про припинення вогню буде дотримано, а міни знешкодять протягом 30 днів, суттєвий потік через протоку відновиться «в найкращому випадку до кінця серпня 2026 року», а стан беквордації (перевищення поточних цін над ф'ючерсними) на ринках збережеться і в 2027 році .
Базовий сценарій МЕА передбачає поступове відновлення потоків через Ормузьку протоку з червня 2026 року, але агентство попереджає, що відновлення пропозиції буде набагато повільнішим за попит через пошкодження інфраструктури, логістичні вузькі місця та надзвичайну складність перезапуску законсервованих родовищ . МЕА неодноразово наголошувало, що шок пропозиції обмежуватиме ринки ще місяці після відновлення судноплавства
.
З боку інвесторів, JPMorgan попередив, що комерційні запаси нафти в розвинених економіках можуть «наблизитися до рівня операційного стресу» до середини року, якщо блокада триватиме, що підвищує ризик «нелінійного» цінового стрибка або панічної скупівлі . Прямих коментарів від Morgan Stanley у доступних джерелах не знайдено, але загальна ринкова картина, заснована на фактах, показує, що інвестори торгували на крихкому оптимізмі щодо припинення вогню, тоді як аналітики попереджають про небезпечно низькі запаси та серйозний ризик раптового цінового дисбалансу
. Світовий банк окремо спрогнозував дефіцит у 3,7 мільйона барелів на добу у другому кварталі 2026 року через скорочення видобутку на Близькому Сході
.
Криза в Ормузькій протоці 2026 року вже перевершила за масштабом збитків нафтові шоки 1973 та 1979 років разом узяті, а консенсус радників ОПЕК+, керівника ADNOC та банків, як-от Societe Generale, однозначний: навіть негайне припинення вогню не призведе до миттєвого відновлення. Фізичні поставки залишатимуться обмеженими щонайменше до кінця 2026 року, повернення до довоєнних обсягів, ймовірно, відбудеться не раніше 2027 року, а структурний урок — що одна-єдина 33-кілометрова протока може взяти світову економіку в заручники — змінить стратегії енергетичних інвестицій на довгі роки вперед.
Comments
0 comments