За даними розслідування, окремі публікації цих авторів могли прямо порушувати власні правила Facebook щодо монетизації . Зокрема, політика Meta обмежує або забороняє отримання рекламних доходів за оманливу медичну інформацію та частину контенту на спірні суспільні теми .
Окреме дослідження, оприлюднене в червні 2026 року, показало: сторінки Facebook, які фактчекери понад 10 разів позначали як джерела неправдивого контенту, продовжували заробляти, у деяких випадках навіть після блокування .
Meta не оголосила про припинення виплат згаданим сторінкам. Компанія заявила, що має «чіткі правила», яких повинні дотримуватися всі користувачі інструментів монетизації, але водночас наголосила: «не роль Meta — контролювати образливість» контенту .
Критики вважають, що така модель створює фінансовий стимул для rage-bait — публікацій, навмисно розрахованих на обурення, суперечки та масові реакції. Більше взаємодій означає більше переглядів реклами й потенційно більші виплати авторам .
На тлі розслідування нову критику отримала й ширша програма для творців, бюджет якої оцінюють у 3 мільярди доларів . Головне питання полягає не лише в тому, який контент дозволено публікувати, а й у тому, чи повинна платформа фінансово винагороджувати авторів, які систематично привертають увагу провокаціями.
У серпні 2026 року Meta опинилася в центрі нового скандалу після розслідування Wired за участю Tech Transparency Project — організації, що досліджує прозорість роботи технологічних платформ. Дослідники виявили в рекламній бібліотеці Meta понад 50 платних оголошень із AI-згенерованими матеріалами сексуального насильства над дітьми (CSAM) .
Оголошення:
Компанія видалила оголошення після звернення Wired . У лютому 2026 року Іспанія також доручила перевірити Meta, X і TikTok через можливе поширення AI-згенерованих матеріалів сексуального насильства над дітьми .
5 серпня 2026 року Марк Цукерберг, за повідомленнями індійських ЗМІ, перепросив уряд Індії через кілька проблем у роботі платформ Meta . Йшлося про:
Від імені Meta головному індійському міністру з питань інформаційних технологій Ашвіні Вайшнаву особисто перепросив директор із глобальних питань компанії Джоел Каплан .
Вибачення прозвучали після того, як індійський уряд у липні направив Meta офіційне повідомлення через CSAM у рекламі . Під час зустрічей представники влади наголосили, що компанія має дотримуватися індійського законодавства .
Окремий напрям критики стосується розумних окулярів Ray-Ban Meta, оснащених камерою, мікрофонами та функціями штучного інтелекту.
Камера окулярів дає змогу знімати відео без телефона й практично без використання рук. Це спричинило появу роликів, записаних без згоди людей, зокрема відео, де користувачі потай знімали жінок у громадських місцях. Instagram почав активніше блокувати такі публікації в липні 2026 року . Деякі медіа назвали явище проблемою «окулярів для збоченців» .
Meta заявила, що оновлює окуляри другого покоління: камера має автоматично вимикатися, якщо пристрій виявить, що світлодіод, який сигналізує про запис, закрили або пошкодили .
У червні 2026 року дослідники безпеки заявили, що в застосунку Meta AI, необхідному для роботи окулярів, виявили прихований код системи розпізнавання облич. За повідомленнями, застосунок уже був завантажений на десятки мільйонів телефонів, що викликало побоювання щодо масового спостереження .
У травні 2026 року Європейський парламент звернув увагу на розслідування шведських медіа. У ньому стверджувалося, що окуляри можуть записувати приватні ситуації та чутливі персональні дані без відома користувачів і без згоди третіх осіб . Це породило питання щодо відповідності пристроїв європейському Загальному регламенту про захист даних — GDPR.
У квітні понад 75 правозахисних та громадських організацій підписали лист із критикою технології, назвавши її «антиутопічним вторгненням у приватність» і серйозною загрозою громадянським свободам .
Сукупність цих історій показує головну вразливість великих платформ: системи, створені для збільшення взаємодій, реклами та автоматизації, можуть одночасно посилювати провокаційний контент, пропускати небезпечні оголошення й створювати нові ризики для приватності.
Для Meta це означає дедалі жорсткіші запитання від журналістів, регуляторів і громадських організацій: чи достатньо видаляти проблемний контент після розголосу, чи компанія має запобігати його монетизації та поширенню ще до того, як на проблему вкажуть ззовні?