За даними розслідування, окремі публікації цих авторів могли прямо порушувати власні правила Facebook щодо монетизації . Зокрема, політика Meta обмежує або забороняє отримання рекламних доходів за оманливу медичну інформацію та частину контенту на спірні суспільні теми .
Окреме дослідження, оприлюднене в червні 2026 року, показало: сторінки Facebook, які фактчекери понад 10 разів позначали як джерела неправдивого контенту, продовжували заробляти, у деяких випадках навіть після блокування .
Meta не оголосила про припинення виплат згаданим сторінкам. Компанія заявила, що має «чіткі правила», яких повинні дотримуватися всі користувачі інструментів монетизації, але водночас наголосила: «не роль Meta — контролювати образливість» контенту .
Критики вважають, що така модель створює фінансовий стимул для rage-bait — публікацій, навмисно розрахованих на обурення, суперечки та масові реакції. Більше взаємодій означає більше переглядів реклами й потенційно більші виплати авторам .
На тлі розслідування нову критику отримала й ширша програма для творців, бюджет якої оцінюють у 3 мільярди доларів . Головне питання полягає не лише в тому, який контент дозволено публікувати, а й у тому, чи повинна платформа фінансово винагороджувати авторів, які систематично привертають увагу провокаціями.
У серпні 2026 року Meta опинилася в центрі нового скандалу після розслідування Wired за участю Tech Transparency Project — організації, що досліджує прозорість роботи технологічних платформ. Дослідники виявили в рекламній бібліотеці Meta понад 50 платних оголошень із AI-згенерованими матеріалами сексуального насильства над дітьми (CSAM) .
Оголошення:
Компанія видалила оголошення після звернення Wired . У лютому 2026 року Іспанія також доручила перевірити Meta, X і TikTok через можливе поширення AI-згенерованих матеріалів сексуального насильства над дітьми .
5 серпня 2026 року Марк Цукерберг, за повідомленнями індійських ЗМІ, перепросив уряд Індії через кілька проблем у роботі платформ Meta . Йшлося про:
Від імені Meta головному індійському міністру з питань інформаційних технологій Ашвіні Вайшнаву особисто перепросив директор із глобальних питань компанії Джоел Каплан .
Вибачення прозвучали після того, як індійський уряд у липні направив Meta офіційне повідомлення через CSAM у рекламі . Під час зустрічей представники влади наголосили, що компанія має дотримуватися індійського законодавства .
Окремий напрям критики стосується розумних окулярів Ray-Ban Meta, оснащених камерою, мікрофонами та функціями штучного інтелекту.
Камера окулярів дає змогу знімати відео без телефона й практично без використання рук. Це спричинило появу роликів, записаних без згоди людей, зокрема відео, де користувачі потай знімали жінок у громадських місцях. Instagram почав активніше блокувати такі публікації в липні 2026 року . Деякі медіа назвали явище проблемою «окулярів для збоченців» .
Meta заявила, що оновлює окуляри другого покоління: камера має автоматично вимикатися, якщо пристрій виявить, що світлодіод, який сигналізує про запис, закрили або пошкодили .
У червні 2026 року дослідники безпеки заявили, що в застосунку Meta AI, необхідному для роботи окулярів, виявили прихований код системи розпізнавання облич. За повідомленнями, застосунок уже був завантажений на десятки мільйонів телефонів, що викликало побоювання щодо масового спостереження .
У травні 2026 року Європейський парламент звернув увагу на розслідування шведських медіа. У ньому стверджувалося, що окуляри можуть записувати приватні ситуації та чутливі персональні дані без відома користувачів і без згоди третіх осіб . Це породило питання щодо відповідності пристроїв європейському Загальному регламенту про захист даних — GDPR.
У квітні понад 75 правозахисних та громадських організацій підписали лист із критикою технології, назвавши її «антиутопічним вторгненням у приватність» і серйозною загрозою громадянським свободам .
Сукупність цих історій показує головну вразливість великих платформ: системи, створені для збільшення взаємодій, реклами та автоматизації, можуть одночасно посилювати провокаційний контент, пропускати небезпечні оголошення й створювати нові ризики для приватності.
Для Meta це означає дедалі жорсткіші запитання від журналістів, регуляторів і громадських організацій: чи достатньо видаляти проблемний контент після розголосу, чи компанія має запобігати його монетизації та поширенню ще до того, як на проблему вкажуть ззовні?
За даними розслідування, окремі публікації цих авторів могли прямо порушувати власні правила Facebook щодо монетизації . Зокрема, політика Meta обмежує або забороняє отримання рекламних доходів за оманливу медичну інформацію та частину контенту на спірні суспільні теми .
Окреме дослідження, оприлюднене в червні 2026 року, показало: сторінки Facebook, які фактчекери понад 10 разів позначали як джерела неправдивого контенту, продовжували заробляти, у деяких випадках навіть після блокування .
Meta не оголосила про припинення виплат згаданим сторінкам. Компанія заявила, що має «чіткі правила», яких повинні дотримуватися всі користувачі інструментів монетизації, але водночас наголосила: «не роль Meta — контролювати образливість» контенту .
Критики вважають, що така модель створює фінансовий стимул для rage-bait — публікацій, навмисно розрахованих на обурення, суперечки та масові реакції. Більше взаємодій означає більше переглядів реклами й потенційно більші виплати авторам .
На тлі розслідування нову критику отримала й ширша програма для творців, бюджет якої оцінюють у 3 мільярди доларів . Головне питання полягає не лише в тому, який контент дозволено публікувати, а й у тому, чи повинна платформа фінансово винагороджувати авторів, які систематично привертають увагу провокаціями.
У серпні 2026 року Meta опинилася в центрі нового скандалу після розслідування Wired за участю Tech Transparency Project — організації, що досліджує прозорість роботи технологічних платформ. Дослідники виявили в рекламній бібліотеці Meta понад 50 платних оголошень із AI-згенерованими матеріалами сексуального насильства над дітьми (CSAM) .
Оголошення:
Компанія видалила оголошення після звернення Wired . У лютому 2026 року Іспанія також доручила перевірити Meta, X і TikTok через можливе поширення AI-згенерованих матеріалів сексуального насильства над дітьми .
5 серпня 2026 року Марк Цукерберг, за повідомленнями індійських ЗМІ, перепросив уряд Індії через кілька проблем у роботі платформ Meta . Йшлося про:
Від імені Meta головному індійському міністру з питань інформаційних технологій Ашвіні Вайшнаву особисто перепросив директор із глобальних питань компанії Джоел Каплан .
Вибачення прозвучали після того, як індійський уряд у липні направив Meta офіційне повідомлення через CSAM у рекламі . Під час зустрічей представники влади наголосили, що компанія має дотримуватися індійського законодавства .
Окремий напрям критики стосується розумних окулярів Ray-Ban Meta, оснащених камерою, мікрофонами та функціями штучного інтелекту.
Камера окулярів дає змогу знімати відео без телефона й практично без використання рук. Це спричинило появу роликів, записаних без згоди людей, зокрема відео, де користувачі потай знімали жінок у громадських місцях. Instagram почав активніше блокувати такі публікації в липні 2026 року . Деякі медіа назвали явище проблемою «окулярів для збоченців» .
Meta заявила, що оновлює окуляри другого покоління: камера має автоматично вимикатися, якщо пристрій виявить, що світлодіод, який сигналізує про запис, закрили або пошкодили .
У червні 2026 року дослідники безпеки заявили, що в застосунку Meta AI, необхідному для роботи окулярів, виявили прихований код системи розпізнавання облич. За повідомленнями, застосунок уже був завантажений на десятки мільйонів телефонів, що викликало побоювання щодо масового спостереження .
У травні 2026 року Європейський парламент звернув увагу на розслідування шведських медіа. У ньому стверджувалося, що окуляри можуть записувати приватні ситуації та чутливі персональні дані без відома користувачів і без згоди третіх осіб . Це породило питання щодо відповідності пристроїв європейському Загальному регламенту про захист даних — GDPR.
У квітні понад 75 правозахисних та громадських організацій підписали лист із критикою технології, назвавши її «антиутопічним вторгненням у приватність» і серйозною загрозою громадянським свободам .
Сукупність цих історій показує головну вразливість великих платформ: системи, створені для збільшення взаємодій, реклами та автоматизації, можуть одночасно посилювати провокаційний контент, пропускати небезпечні оголошення й створювати нові ризики для приватності.
Для Meta це означає дедалі жорсткіші запитання від журналістів, регуляторів і громадських організацій: чи достатньо видаляти проблемний контент після розголосу, чи компанія має запобігати його монетизації та поширенню ще до того, як на проблему вкажуть ззовні?