ФАО попереджає про «ідеальний шторм»: Ель-Ніньо, війни та ланцюги постачання підігріють глобальну продовольчу інфляцію до 2027 року

Чинники, що сходяться воєдино

Попередження пролунало на тлі одночасного тиску одразу кількох факторів:

• Рекордний Ель-Ніньо — Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) оцінило ймовірність «дуже сильного» явища у 63%, а Світовий банк попередив, що в окремих регіонах це може скоротити виробництво рису на 20–50% . Всесвітня метеорологічна організація спрогнозувала 90% ймовірності, що явище триватиме до листопада 2026 року .
• Триваючі конфлікти в Ірані та Україні — Війна в Ірані спричинила зростання цін на енергоносії та добрива, тоді як війна в Україні продовжує загрожувати одному з ключових зерноекспортних регіонів світу . Ормузька протока, якою до конфлікту транспортувалося 30–35% світової сирої нафти, 20% природного газу та до 30% міжнародної торгівлі добривами, фактично закрита з лютого 2026 року .
• Зростання цін на нафту та природний газ — JP Morgan попередив, що поєднання Ель-Ніньо з нафтою по $100 за барель може підштовхнути продовольчу інфляцію на 1,5% . Світовий банк очікує, що ціни на енергоносії зростуть приблизно на 24% у 2026 році, що безпосередньо впливає на вартість транспортування, переробки та охолодження .
• Дефіцит добрив — Пов'язані з конфліктами порушення на Близькому Сході підвищили вартість ключових поживних речовин для ґрунту в усьому світі . Втрата постачань добрив з регіону Перської затоки є критичним фактором зростання виробничих витрат .
• Збої в роботі Панамського каналу — Посуха, пов'язана з Ель-Ніньо, зменшила пропускну здатність каналу, підвищивши вартість перевезення зерна та добрив .
• Дефіцит опадів під час мусону в Індії — У червні в Індії випало приблизно на 40% менше опадів, ніж зазвичай, що загрожує виробництву рису в країні, яка вирощує майже третину світового обсягу .
• Закриття перуанського рибальства на анчоуси — Закриття промислу через Ель-Ніньо усуває ключове джерело рибного борошна, яке використовується в кормах для тварин та добривах .
• Прогнозоване зниження врожаїв в Австралії та Китаї — Очікується, що спричинені Ель-Ніньо посуха та спека зменшать збір пшениці та фуражного зерна в обох країнах .
• Обмежені можливості моніторингу ВПП — ФАО та Всесвітня продовольча програма (ВПП) запустили свій перший спільний заклик до випереджувальних дій, запитуючи 202 мільйони доларів для захисту майже дев'яти мільйонів людей у 22 країнах високого ризику , однак нестача фінансування обмежує потенціал раннього попередження та реагування.

Прогноз щодо термінів та масштабів впливу

Тореро заявив, що ціни на сировинні товари зростатимуть до кінця 2026 року, а роздрібні ціни на продукти підвищаться із затримкою у 3–6 місяців . Найвищі ризики — у Південно-Східній Азії (Індонезія, Філіппіни), Південній Азії, Сахелі, південній Африці та посушливому коридорі Латинської Америки — регіонах, які найбільше залежать від імпорту та споживання рису .

Аналітики Oxford Economics тепер вважають, що погодні фактори додадуть до продовольчої інфляції 2027 року більше, ніж війна, чий вплив поступово згасає. Їхні прогнози свідчать, що спека стане «сильнішим драйвером зростання цін на продукти наступного року, ніж війна» . Deutsche Bank оцінює, що весняний шок на сировинних ринках підвищить ціни на продукти приблизно на 1,3% у Великій Британії та на 0,8% у єврозоні .

Довгострокові прогнози ФАО вже оцінювали, що до 2030 року майже 600 мільйонів людей можуть страждати від хронічного недоїдання. Основними причинами названо конфлікти, кліматичну мінливість та екстремальні явища, а також економічні труднощі .

Важливі застереження

Твердження про «загальні глобальні збитки, які можуть перевищити 4 трильйони доларів до 2030 року» не зустрічається в переглянутих матеріалах Reuters, DW, Firstpost чи ФАО. Цифра в 4 трильйони доларів може походити з окремої моделі економічного прогнозування (наприклад, банку розвитку або приватного передбачувача), а не від самої ФАО. Прогнози ФАО безпосередньо стосуються кількості недоїдаючих, індексів продовольчих цін та чисельності населення, що голодує, а не загальних грошових втрат .

Крім того, деякі аналітики зазначають, що покращення опадів та значні запаси продовольчого зерна в окремих регіонах можуть допомогти обмежити внутрішній економічний вплив . Існуючі запаси наразі поглинають початкові шоки пропозиції, а це означає, що реальний вплив може почати проявлятися лише в тому випадку, якщо рух через Ормузьку протоку не відновиться .