Попередження пролунало на тлі одночасного тиску одразу кількох факторів:
Тореро заявив, що ціни на сировинні товари зростатимуть до кінця 2026 року, а роздрібні ціни на продукти підвищаться із затримкою у 3–6 місяців . Найвищі ризики — у Південно-Східній Азії (Індонезія, Філіппіни), Південній Азії, Сахелі, південній Африці та посушливому коридорі Латинської Америки — регіонах, які найбільше залежать від імпорту та споживання рису .
Аналітики Oxford Economics тепер вважають, що погодні фактори додадуть до продовольчої інфляції 2027 року більше, ніж війна, чий вплив поступово згасає. Їхні прогнози свідчать, що спека стане «сильнішим драйвером зростання цін на продукти наступного року, ніж війна» . Deutsche Bank оцінює, що весняний шок на сировинних ринках підвищить ціни на продукти приблизно на 1,3% у Великій Британії та на 0,8% у єврозоні .
Довгострокові прогнози ФАО вже оцінювали, що до 2030 року майже 600 мільйонів людей можуть страждати від хронічного недоїдання. Основними причинами названо конфлікти, кліматичну мінливість та екстремальні явища, а також економічні труднощі .
Твердження про «загальні глобальні збитки, які можуть перевищити 4 трильйони доларів до 2030 року» не зустрічається в переглянутих матеріалах Reuters, DW, Firstpost чи ФАО. Цифра в 4 трильйони доларів може походити з окремої моделі економічного прогнозування (наприклад, банку розвитку або приватного передбачувача), а не від самої ФАО. Прогнози ФАО безпосередньо стосуються кількості недоїдаючих, індексів продовольчих цін та чисельності населення, що голодує, а не загальних грошових втрат .
Крім того, деякі аналітики зазначають, що покращення опадів та значні запаси продовольчого зерна в окремих регіонах можуть допомогти обмежити внутрішній економічний вплив . Існуючі запаси наразі поглинають початкові шоки пропозиції, а це означає, що реальний вплив може почати проявлятися лише в тому випадку, якщо рух через Ормузьку протоку не відновиться .