Чому Ізраїль називає проєкт угоди США з Іраном «кошмаром» — і як він відповідає

Ядерне питання відкладено

Проєкт містить розпливчасту обіцянку Ірану не прагнути до створення ядерної зброї — зобов'язання, яке Тегеран взяв на себе роками раніше — не вимагаючи при цьому припинення збагачення урану, передачі високозбагаченого урану чи демонтажу будь-якої інфраструктури . Детальні ядерні переговори відкладаються на 60-денний період після підписання, що дає Ірану час для затягування, зберігаючи при цьому здатність до швидкого прориву .

Ізраїльські ЗМІ охрестили цю пропозицію «кошмарною угодою» — такою, що розблокує мільярди доларів у вигляді пом'якшення санкцій та економічних поступок для Ірану, тоді як основні безпекові загрози залишаться на місці .

Як Ізраїль відповідає військовим шляхом

Удари до замороження

Ще в березні високопосадовці Ізраїлю повідомили The New York Times, що Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) поспішає завдати якомога сильніших ударів по Ірану та його проксі, перш ніж будь-яке припинення вогню зафіксує лінії фронту. Прем'єр-міністр Нетаньягу прямо наказав посилити удари по іранській військовій інфраструктурі, щоб максимізувати шкоду до втручання дипломатії .

Спустошливе бомбардування «Хезболли»

26 травня ізраїльські сили завдали ударів понад 100 об'єктах «Хезболли» на півдні та сході Лівану — одна з наймасштабніших операцій з моменту встановлення квітневого режиму припинення вогню. Удари спричинили загибель щонайменше 31 людини. Нетаньягу заявив своєму безпековому кабінету, що Ізраїль «поглиблює нашу операцію» та «захоплює панівні позиції» .

Ураження керівництва «Хезболли» в Бейруті

1 червня Нетаньягу та міністр оборони Кац віддали наказ ЦАХАЛу атакувати об'єкти «Хезболли» в районі Дахія в Бейруті — густонаселеному районі, який слугує ключовим оперативним центром для угруповання .

Підвищена готовність до будь-якого сценарію

Після того, як у квітні раунд переговорів провалився, начальник Генерального штабу Еяль Замір перевів ізраїльські сили в стан підвищеної бойової готовності та наказав готуватися до відновлення бойових дій . Наприкінці квітня ізраїльська громадська телерадіокомпанія повідомила, що посадовці оцінюють ймовірність остаточної угоди як низьку, і військові готуються до повного відновлення ударів .

Як Ізраїль відповідає дипломатичним шляхом

Пряма комунікація з Вашингтоном

На початку травня Нетаньягу заявив, що розмовляє з президентом Трампом «майже щодня», і що їхні команди перебувають у щоденному контакті. Він підкреслив «повну координацію» та відсутність «сюрпризів» між союзниками, водночас публічно нагадуючи, що будь-яка прийнятна остаточна угода повинна включати вивезення збагаченого матеріалу та демонтаж потужностей зі збагачення в Ірані .

Чіткі приватні заперечення

На обмеженому засіданні безпекового кабінету 24 травня Нетаньягу поінформував міністрів про своє занепокоєння щодо двох конкретних частин проєкту: положень, що заморожують бойові дії з «Хезболлою» в Лівані, та плану відкласти складні ядерні переговори. Ці заперечення він передав безпосередньо Трампу .

Публічне дистанціювання від меморандуму

11 червня офіс Нетаньягу випустив заяву, в якій сказано: «Ізраїль не є стороною меморандуму про взаєморозуміння», водночас висловивши вдячність за зобов'язання Трампа, що остаточна угода включатиме вивезення збагаченого матеріалу, демонтаж інфраструктури збагачення, обмеження на виробництво ракет і припинення підтримки Іраном проксі . Меседж був чітким: Ізраїль розглядає меморандум як проміжний крок, а не кінцеву точку.

По суті, Ізраїль використовує свій військовий імпульс і прямий зв'язок з Білим домом, щоб формувати дві паралельні реальності: одну на землі, де він продовжує знищувати можливості Ірану та стримувати його проксі, та іншу на переговорах, де він сигналізує, що будь-який тривалий спокій вимагає демонтажу обладнання та мереж, які зробили війну можливою.