Гендиректор Anthropic побоюється: нові працівники обирають зарплату, а не місію безпечного ШІ

Ця заява має іронічний відтінок. Anthropic, за повідомленнями, платить більше за будь-яку іншу AI-лабораторію: загальна річна винагорода інженерів може становити приблизно від 375 000 до 1,3 млн доларів, значну частину якої формують акції та бонуси . Тож складно очікувати, що кандидати не помічатимуть фінансової складової пропозиції.

Важливо, що йдеться не про пряму публічну цитату Амодея, а про інформацію джерела, знайомого із ситуацією, яку наводить Axios . Однак ця історія відображає ширшу проблему передових AI-лабораторій: високі виплати допомагають переманювати таланти, але не гарантують їхньої лояльності, культурної сумісності чи довгострокової відданості місії .

Чого побоюється Амодей

Його занепокоєння можна звести до кількох суперечностей.

• Розмивання початкової місії. Амодей, який залишив OpenAI частково через розбіжності щодо пріоритету безпеки, побоюється, що засадничий принцип Anthropic — створювати безпечний ШІ — слабшає, якщо кандидати приходять насамперед через компенсацію .
• Відмова грати у війну зарплат. У 2025 році Амодей заявляв, що Anthropic не буде зрівнювати пропозиції конкурентів. Meta, зокрема, пропонувала провідним дослідникам пакети на 100 млн доларів і більше. На думку CEO, така конкуренція може «зруйнувати» культуру компанії та бути несправедливою щодо працівників, які вже працюють в Anthropic .
• Парадокс утримання кадрів. У середині 2025 року Амодей говорив, що Anthropic вдалося зберегти 80% нещодавно найнятих працівників попри пропозиції Meta — це був найкращий показник у галузі . Тоді різниця в оплаті працювала як своєрідний «фільтр місії»: ті, хто залишався, нібито свідомо відмовлялися від більших грошей. Тепер же високі зарплати самої Anthropic можуть цей фільтр послаблювати .

Війна за AI-таланти вже змінює лабораторії

Ситуація в Anthropic не є винятком. Найкращі дослідники переходять між компаніями з небаченою швидкістю. На рішення впливають не лише гроші, а й доступ до GPU та іншої інфраструктури, можливість визначати напрям роботи, наукова автономія й переконання щодо того, яким має бути майбутнє ШІ.

Thinking Machines Lab втрачає засновників

Стартап Thinking Machines Lab, заснований колишньою технічною директоркою OpenAI Мірою Мураті, залучив у 2025 році 2 млрд доларів за оцінки у 12 млрд доларів. Водночас від моменту запуску компанію залишили 13 із 42 учасників команди засновників — майже третина. Серед них троє із шести співзасновників .

У січні 2026 року співзасновники Баррет Зоф і Люк Мец повернулися до OpenAI. У лютому ще двоє засновників перейшли до Meta . До квітня щонайменше семеро колишніх працівників Thinking Machines Lab уже працювали в Meta .

Google втрачає Шазіра та Джампера

Найгучніший епізод стався в червні 2026 року. 18 червня Ноам Шазір, співкерівник Gemini та співавтор знакової статті 2017 року «Attention Is All You Need», залишив Google заради OpenAI . Ця робота заклала основу архітектури Transformer, на якій працює більшість сучасних передових мовних моделей.

Через 48 годин Джон Джампер — лауреат Нобелівської премії з хімії 2024 року та один із творців AlphaFold — оголосив про перехід із Google DeepMind до Anthropic . Після цих новин акції материнської компанії Google, Alphabet, 22 червня впали на 6,8% на відкритті торгів. Ринкова капіталізація скоротилася приблизно на 270 млрд доларів — це був найгірший день компанії більш ніж за рік .

Невдовзі до Anthropic також перейшли дослідники Google Джонас Адлер і Александер Пріцель .

Meta тисне на конкурентів

Під керівництвом Марка Цукерберга Meta стала одним із найагресивніших гравців у цій боротьбі. За повідомленнями, провідним фахівцям пропонують пакети до 300 млн доларів на чотири роки .

Водночас показник утримання працівників у Meta — 64% — поступається Anthropic . Проте компанія компенсує це постійним припливом людей із Thinking Machines Lab і Google, посилюючи власну дослідницьку команду.

«Місіонери проти найманців»

Вислів «місіонери проти найманців» став одним із головних способів описати кадрову стратегію в AI-індустрії . У спрощеному вигляді «місіонери» обирають лабораторію через переконання та готовність до компромісів заради довгострокової мети. «Найманці» передусім рухаються за найкращою пропозицією.

Насправді дослідники оцінюють щонайменше чотири фактори:

• Компенсацію. Пропозиції на десятки й навіть сотні мільйонів доларів справді існують у Meta, OpenAI та Anthropic .
• Обчислювальні ресурси. Доступ до GPU та інфраструктури визначає, які експерименти можна провести й наскільки швидко.
• Вплив. Важливими є роль у керівництві лабораторією, участь у виборі дослідницького напряму та близькість до передового рівня технологій.
• Ідеологічну сумісність. Комусь ближча культура безпеки Anthropic, комусь — відкритий підхід до розробки, а комусь — орієнтація OpenAI чи Meta на максимально швидке масштабування.

Початкова модель Амодея була простою: зарплата нижча за ринкову нібито автоматично відсіюватиме людей, які не поділяють місію. Коли Anthropic була невеликою та маловідомою компанією, це могло працювати. Але тепер, за повідомленнями, її оцінка сягає приблизно 965 млрд доларів, а можливе первинне розміщення акцій IPO обговорюють як один зі сценаріїв розвитку. Компенсації компанії вже перевищили пропозиції конкурентів, і за рівнем оплати Anthropic дедалі важче відрізнити від лабораторій, яким вона мала бути етичною альтернативою .

Внутрішня напруга в Anthropic

Суперечність не обмежується рекрутингом. Дослідники з команди безпеки Anthropic також публічно залишали компанію, попереджаючи, що «світ у небезпеці», а команди, які працюють із ризиками, постійно змушені відкладати найважливіші завдання .

Anthropic створювали саме з метою розробляти безпечний ШІ. Водночас Амодей визнавав, що компанія перебуває під «неймовірним комерційним тиском», через який важче дотримуватися заявлених принципів безпеки .

Отже, дилема «місіонерів і найманців» тепер стосується не лише вибору між Anthropic, OpenAI, Google чи Meta. Вона існує всередині самої Anthropic. Компанія хоче залучати найсильніших фахівців, а для цього змушена пропонувати величезні суми — і водночас прагне вірити, що головною мотивацією цих людей залишається місія.